“Насалик показав своє “холостяцьке” житло.

…Ігор Насалик мешкає в однокімнатній квартирі на вул. Коновальця разом зі своїм першим заступником Ігорем Матвійчуком. Однокімнатна квартира має площу близько 17 квадратних метрів. На кухні відсутня газова плита і холодильник. У залі – два дивани, журнальний столик та стіл для телевізора.

Міський голова стверджує: на квартирі живе постійно, коли перебуває у місті. Однак тільки ночує, оскільки більшість часу і він, і його заступник проводять на роботі…

У квартирі – централізоване опалення і водопостачання, однак клімат можна підрегулювати за допомогою батареї чи вентилятора. Відсутність гарячого водопостачання компенсує електричний бойлер…

Міський голова… натякнув, що уже готує собі наступника. Хоча чи буде він калушанином – не уточнив. Хоча свого часу пропонував залишити однокімнатну «хрущовку» як резиденцію міського голови, щоб і наступні керівники міста змогли пожити проблемами калушан”.
(“Вікна”, 27 січня 2012 р.)

У рік 7 520 [2012]. Був ото каштеляном у городі Калуськім князь Ігорко на прозвище [Комфортний]. Сей же князь невибагливий та скромний [був], і аскетизмом своїм вельми він славився скрізь – у журналах та рейтингах [куплених].

Як приходив [бувало] князь Ігорко в город Калуський, то оздоблював він ліхтарі вазонами, дороги городські знизу підсвічував, бахіли старцям та калікам роздавав та ще [по всякому] догоджав простим калушанам та калушанкам. Сам же облачався у власяницю та кожу сиру [для хімзахисту] та ще й оберіг від гексахлорбензолу [отруйного] поверх протигазу собі чіпляв.

І поки ходив він отак [по городу Калуському] в трудах своїх праведних, то ні хліба не зажив, ні води, ні їжі ніякої, ні овочу городнього, ні гриба лісового. І навіть [дихав] князь Ігорко через раз, та й то через фільтр додатковий, бо не вельми [був] впевнений у екологічній безпеці тутешній.

А затворявся на ніч князь Ігорко на прозвище [Комфортний] у печері-хрущовці, в келійці малій – ліктів так на сімнадцять. І там ні на мить не стуляв він очей своїх, а все [про калушан і калушанок простих] дбав та дбав. Як упрівав від занять сих невпинних, то вентилятором чоло остуджував, а як кидало в холод його від дум неспокійних, то калорифер вмикав. А щоб на розкоші [зайві] не відволікатися, то кликав він до себе заступника свого першого, так само Ігорка і ще більшу [тісноту] витривало терпів. А щоб іще щільніше проблеми [простих калушан та калушанок] відчути, то міг він іще кількох гостей закликати і навіть потіснитися на диванах.

І говорив [простим калушанам та калушанкам] князь Ігорко, що жити комфортно не заборониш нікому, бо навіть без води гарячої можна [обійтися], як є бойлер електричний, сонце в небі та пара в роті. І з тими словами прощався з простими калушанами і калушанками князь Ігорко і залишав їм свого заступника, наступника і торт із його хоромів [київських] однойменний.

НОРВАКС