“Галицький кореспондент” продовжує рейди супермаркетами Івано-Франківська. Редакція перевіряє товари і маркування та інформує читачів про знайдені порушення.

Вирушаючи до «просунутого» й популярного «Сільпо», ми не сподівалися особливих каверз. А даремно: працівники магазину попросту відібрали у нас частину прострочених товарів!

Взявши на плечі великий рюкзак, озброївшись диктофонами, фотоапаратами та роздруківками законів України, редакція «ГК» 17 лютого вирушила перевіряти супермаркет “Сільпо” на вул. Мазепи, 168. Наш наплічник при вході пропустили, але пізніше охорона все-таки зробила зауваження. У відповідь ми процитували постанову Кабміну №833, але охоронці чесно зізнались: ми пройшли з рюкзаком лише через їхній недогляд. Стосовно заборони фото- та відеозйомки в магазині в журналістів та адміністрації вийшла довга і безрезультатна дискусія, але про все по черзі.

Навчені досвідом “Фуршету”, одразу йдемо у відділ фруктів та овочів, де попереднього разу виявили найбільше прострочень та порушень у маркуванні. Нюх нас не підвів. Цей відділ і в “Сільпо” виявився найпроблемнішим. Одразу натрапляємо на помідори-чері, запаковані 6 лютого без терміну придатності. Те, що помідори вже недійсні, виказує велика зелена пліснява. Вона росла на помідорках не день і не два, тому ми охоче кладемо цю упаковку у контрольний кошик. Компанію гнилим помідорам складає прострочений ще 11 лютого імбир, який також подекуди прикрашає візерунок із плісняви, та журавлина у пластикових коробочках, запакована 14.02.12, але без терміну придатності. Може, й свіжа, а може, й ні. Спитаємо в адміністратора.

У цьому ж відділі ми виявили найбільший сюрприз – дуже модні серед прихильників здорового харчування гриби шиїтаке у кошичках з кори, які не можна було їсти ще з 29 січня. Виробник грибів вказав на упаковці дату збору – 28 січня 2012 року та дуже ретельну інформацію про умови зберігання і терміни придатності. Термометр вітрини з фруктами-овочами на момент нашого приходу показував +7,9 градусів. При такій температурі, згідно з маркуванням виробника, шиїтаке дійсні… 24 години! Навіть при температурі до +4 грибочки були дійсні максимум 5 діб. Як не крути, їх не мали права продавати. На стікері “Сільпо” красувалася дата запакування 14 лютого і ні слова про термін придатності. Придбавши ці гриби для контрольної закупки, вже у редакції ми виявили ще один стікер під низом – на ньому датою запакування вказане ще 31 січня і ціна була на 5 гривень вища. Зіпсуті гриби намагалися “втюхати” покупцеві за будь-яку ціну?

У відділі заморожування, на відміну від “Фуршету”, у “Сільпо” зразковий порядок. Ми перебрали кожну упаковку – всі без винятку продукти мають стікер з датою запакування та терміном придатності. Молодці! Оцінку “відмінно” міг би заслужити й відділ хлібобулочних та кондитерських виробів, якби не один недолік – старі батони, такі сухі, що можна ними забивати цвяхи, з етикеткою “-50%”. Продавати їх магазин не має права. Чому, пояснимо нижче. А от акція “Сільпо” зі знижкою на торти власного виробництва, у яких збігає термін придатності, нас дуже порадувала. За день чи два до кінця гарантійного терміну тортика (вказаний на всіх без винятку упаковках) на нього роблять знижку 25-50%. Дуже зручно. Чітко видно, що виріб ще свіжий, але його треба швидко спожити. Беремо собі один такий тортик, щоб поласувати у редакції.

Молочний відділ у “Сільпо” велетенський, але ми передивились усе, що там було. До честі магазину, молоко, сметана, йогурти, кефір, десерти були свіжими. Але купувати торт-морозиво тут треба дуже уважно. Ми знайшли штук п’ять таких кілограмових тортів під назвою “Кучерявий пінчер”, які стали недобрими ще 27 січня. Вони стояли акуратною стопкою у морозилці поруч зі свіжими тортиками. Може, чекали неуважних покупців? Одного з “Пінчерів” ми поклали у кошик. У цьому ж відділі нас дуже занепокоїв сирок з родзинками власного виробництва магазину. На вигляд добрий, але ні дати виробництва, ні терміну придатності. Лише дата запакування – 14 лютого. А раптом вже несвіжий? Наші сумніви підтвердила знайома лікар-педіатр, яка випадково опинилася поруч. “Це дуже небезпечний товар! Молочними продуктами годують дітей, тому мами повинні звертати увагу навіть на годину, до якої такий сир можна спожити. Така продукція придатна лише впродовж 48 годин!” Сир – до кошика.

Дивно, що кілька упаковок сирків не мають терміну придатності, адже у відділі кулінарії ми були вражені дбайливістю і ретельністю маркування. Смажені кури, салати, фарширована риба, голубці та ще кількадесят дуже свіжих на вигляд страв мали стікери з точною аж до годин і хвилин датою виготовлення та терміном придатності. Цей відділ – просто окраса магазину. Нічого цікавого ми не знайшли і в м’ясному відділі. Усе свіже, з терміном придатності, окрім одної-єдиної курки, яку мали зняти з полиці цього ж дня за кілька годин після нашого візиту.

Яйця покупці у “Сільпо” розмітають цілими лотками майже миттєво. Ціна спокушає не витрачати час на пошуки маркування, бо інакше яєць просто не залишиться. Але ми пошукали і не знайшли. Ні стікерів з маркуванням, ні терміну придатності, ні інформації про виробника. Найгірше – на яйцях немає обов’язкових штампів виробника із зазначенням категорії. Невже яйця з-під прилавка? З Рогатина – повідомила працівниця відділу. На вітрині висять сертифікати на запаковані яйця, але на ці, у лотках, їх чомусь немає. Сертифікат ми не просили, відсутність штампу – це вже порушення.

Ми поцікавились сертифікатом на свіжу рибу. Невже апетитні на вигляд, рожевенькі стейки лосося й сьомги не заморожені, а приїхали з самої Норвегії охолодженими, як переконував продавець відділу? За хвилин 10 нам принесли сертифікат відповідності на лосося – і справді охолоджений і з Норвегії. Рибний відділ тут також заслуговує пошани. Хоча у запевнення продавщиці, що рибу викладають на лід зранку, а ввечері того ж дня забирають, поливають хлоркою й утилізують, ми не дуже повірили. Навіть у сертифікаті зазначено, що рибка дійсна впродовж 16 днів при температурі зберігання від -1 до +1.

Обійшовши усі відділи, ми повернулися до фруктів та овочів, щоб попорпатися у моркві, картоплі та буряках. Літня жіночка довго і з помітним стражданням перевертала догори дриґом ящик з гігантською морквою, шукаючи менші морквини. Морква завбільшки з кабачок викликає підозру: а раптом це монстр з ГМО? Маркування чи ящиків від виробника поблизу не було, тому ми спитали, чи морква містить ГМО, у завідувача відділу овочів-фруктів Лариси Столяр. Жінка запевнила, що ГМО у моркві немає, але ми просимо посвідчення якості. Там ні слова про ГМО. Понесемо документ в Інспекцію з питань захисту прав споживачів.

Ми поспілкувалися з пані Столяр стосовно продуктів з контрольного кошика. Жінка закликала до розмови замдиректора магазину Остапа Шевчука. Ми знову почули про «людський фактор». Помідори з пліснявою мали забрати цієї ночі, але працівниця відділу їх “просто прошляпила”. Журавлина без терміну придатності – “технічний недолік”. Прострочений імбир, на думку пані Столяр, ще можна було споживати, поки ми не показали на ньому плісняву. У нашому кошику ще був чай на вагу, запакований у паперовий пакетик 1.12.11 без терміну придатності. Він вже, мабуть, давним-давно вивітрився, а невідомо доки дійсний. Щодо чаю, на думку Остапа Шевчука, відбувся збій у програмі. Нас дивує, що у відсутності терміну винен збій у програмі. Ми переконані, що винен працівник, який не зауважив цього збою на цілій партії чаю і не передрукував стікери з терміном придатності. До чого тут програма? Остап Шевчук стримано подякував за нашу уважність: “Ми зараз терміново знімемо ці товари з реалізації, дамо людей, щоб повторно передивились. Ми зацікавлені у тому, щоб у нас завжди був свіжий товар”. На наших очах з вітрини почали знімати помідори-чері та імбир.

До нашої розмови приєднався також начальник охорони “Сільпо”, який не представився, та адміністратор Євген Лісний. Вони уважно роздивлялись знайдені нами прострочені товари, а коли ми витягли фотоапарат, щоб увіковічнити прострочку для читачів, працівники “Сільпо” миттєво, як на естафеті, передали товари один одному і крайній попросту втік з частиною наших знахідок у руках. Певно, пан Лісний був дуже задоволений своєю винахідливістю. Але ми встигли сфотографувати зацвілі помідори до цього, а ще одні прострочені гриби просто взяли з вітрини: вони там усі були зіпсутими. Решту знахідок ми вже міцно тримали в руках, слухаючи лекцію про те, що фотографувати у приміщенні магазину заборонено.

У цей момент підійшов керуючий магазину Любомир Зробок. Ми поскаржилися, що у нас нахабно відібрали товар, який ми хотіли сфотографувати і придбати. Це були наші речові докази, які мали бути передані в Інспекцію з питань захисту прав споживачів. Пан Зробок мовчки вислухав претензію і підкреслив, що фотографувати у торговому залі не можна, бо це конфіденційна інформація. Не хочеться переповідати цілу дискусію з керівництвом “Сільпо”, бо вона нагадувала прислів’я “як об стінку горохом”. Ми цитували законодавство України про те, що якість продуктів харчування не може бути конфіденційною інформацією, що ми хочемо сфотографувати лише самі продукти, а не торговий зал, а у відповідь чули постійне: “У торговому залі заборонено фотографувати”, “У нас є внутрішні інструкції”. Фактично представники “Сільпо” визнали, що внутрішні інструкції магазину для них важливіші, ніж закони України. Погодились, що ми можемо придбати ці товари і сфотографувати за межами магазину. Де логіка? Врешті, ми так і зробили. З тортом-рекордсменом за простроченням, грибами-шиїтаке та сирком ми зробили фото на пам’ять на фоні “Сільпо”. Ми обов’язково завітаємо сюди ще раз!

До теми

В Інспекції з питань захисту прав споживачів

Головний спеціаліст Інспекції Оксана Корицька прокоментувала наші контрольні закупки – прострочені гриби шиїтаке з подвійним цінником, вже майже місяць як недійсний торт-морозиво та сирок з родзинками без терміну придатності: “Клеїти два цінники один на одного магазин не має права. Якщо магазин сам фасує товар, то маркування, яке він наносить на упаковку, має відповідати маркуванню від виробника, тобто на стікері на упаковці грибів мала бути відтворена дата їх збору 28 січня, а не дата повторного запакування”. Ми поцікавились, чи подвійний стікер з різними датами запакування і зменшенням ціни – це недогляд продавців, чи свідоме введення покупців в оману. “Сьогодні неможливо з’ясувати, чи це халатність продавців, чи безвідповідальність власників. Але факт очевидний: це намагалися збути споживачу”, – резюмувала Оксана Корицька.

Щодо сирка: “Відповідно до статті 15 Закону України “Про захист прав споживачів”, обов’язково має бути зазначена дата виготовлення та термін придатності або кінцевий термін споживання. Якщо кінцевий термін придатності не зазначено, такий товар реалізувати категорично заборонено”. Зважаючи на те, що торт-морозиво зберігався у холодильнику, нас цікавило, чи може він ще бути дійсний попри те, що термін придатності, вказаний виробником, збіг ще 27 січня. Виявляється, ні: “Виробник зазначає гарантійний термін придатності, тобто протягом цього періоду він гарантує якість цього товару, що він не зашкодить людині і буде безпечний для її життя та здоров’я. Якщо минає навіть година після зазначеного терміну, то його вже категорично забороняється споживати”.

Батоном зі знижкою 50%, на нашу думку, хтось міг би годувати голубів чи свиней, але в Інспекції були дуже категоричні: “Магазин не має права продавати такі батони. Товар, термін придатності якого минув, заборонено реалізувати. Це вдома ми можемо собі сушити хліб, а магазин такого робити не може. Магазин може з кимось домовлятися, наприклад, з постачальником про переробку. Куди вони це будуть дівати після списання – це проблеми магазину, але у вільній реалізації такого хліба бути не може”.

Посвідчення якості на гігантську моркву підтвердило наші підозри: “Відповідно до Закону України, на споживчій упаковці і на супровідних документах обов’язково має зазначатися інформація про наявність ГМО. У посвідченні якості має бути чітко написано: “Без ГМО” або “з ГМО”. Така позначка має бути на всіх товарах, згідно з законодавством. Якщо цієї позначки немає, споживач має право сумніватися в тому, чи така морква не містить ГМО”, – прокоментувала пані Корицька.

Яйця без штампів – поза законом. “Виробник зобов’язаний проштампувати кожне яйце. На штампі зазначається категорія. Якщо на яйці немає штампу з зазначенням категорії, таке яйце не відповідає вимогам Держстандарту України. Їсти його, звичайно, можна, але немарковані яйця можуть свідомо продаватися з метою маніпулювання ціною. Яйця першої категорії повинні важити 40 грамів і мають визначену ціну; якщо на яйці немає маркування, яйце другої, гіршої, категорії можуть продавати за ціною першої, вводячи покупців в оману”.

Наталка ГОЛОМІДОВА