Народження дитини – подія, зазвичай, радісна й очікувана, однак вона може, як свідчить психіатрична практика, призвести до погіршення психоемоційного самопочуття. Для визначення такого стану в медицині навіть є спеціальний термін – післяпологова депресія.

Життя після пологів

“Пологи, особливо якщо жінка народжує вперше, можуть супроводжуватися стресом, – пояснила психолог центру “Довіра” при обласній психоневрологічній лікарні №3 Юлія Боринець. – Як би ретельно жінка не готувалася до цієї події, вона завжди переживає, щоб пологи у неї пройшли успішно. А після народження дитини її чекає нове випробування, пов’язане з необхідністю змінити звичний життєвий уклад. У цей період в неї відбуваються зміни у стосунках, доводиться менше часу витрачати на себе, більше – на дитину. Все це може викликати депресивний стан, який без належного лікування може перетворитися на серйозну задавнену недугу”.

На те, що жінка страждає від депресії, може вказувати багато ознак. Зокрема, в такому стані у неї пригнічений настрій, вона не виявляє інтересу до життя або не отримує задоволення від нього. Симптомами депресії також є розлади сну, втома, психомоторна загальмованість, труднощі з концентрацією уваги або надмірне збудження. Жінка в такий час може різко набирати або навпаки втрачати вагу, у неї занижується самооцінка, з’являється відчуття провини і навіть суїцидальні думки. Небезпека такої ситуації полягає в тому, що задавнена депресія може вилитися у психоз, небезпечний для життя породіллі чи її дитини.

У післяпологовий час дуже важливо, щоб поруч біля жінки перебували близькі люди, готові зрозуміти і допомогти. На жаль, дуже часто породіллі бракує саме такого розуміння. Навіть коли у неї з’являються чіткі ознаки депресії, близькі нерідко кажуть їй: «Не вигадуй, візьми себе в руки!».

Часом і сама породілля легковажно ігнорує депресивні прояви, не зауважуючи, що її самопочуття дедалі погіршується. На тлі збайдужілого ставлення до життя, до себе і до дитини на жінку можуть накотитися хвилі самозвинувачення, з’явитися песимістичне бачення майбутнього. Власне такий стан медики і називають післяпологовою депресією.

“Для жінки-матері важливо, щоб у післяпологовому періоді залишався час для себе самої, – розповідала Юлія Боринець. – Також поруч повинен бути хтось, хто їй може допомогти, підмінити її, сказати їй, що вона залишаєшся улюбленою жінкою, а не тільки матір`ю. У породіллі повинен бути час, щоб подбати про себе, десь піти, відволіктися від щоденної рутинної роботи, зробити щось для себе, і бути впевненою, що з дитиною буде все добре, що дитину можна залишити на надійну людину”.

Легкі прояви, важкі наслідки

Лікар-психіатр, психотерапевт центру “Довіра” Олег Бирчак зауважив, що післяпологова депресія діагностується досить часто. Настати вона може як і безпосередньо після пологів, так і через деякий час після народження дитини.

Якщо жінка ще перебуває у пологовому будинку, то виявити депресію у породіллі можуть лікарі, медперсонал. Тоді до неї для консультацій викликають спеціалістів – психіатрів-психотерапевтів. Однак значно частіше депресія розвивається поступово, без початкових різких проявів.

“Дуже багато жінок до нас звертаються з відстроченими депресіями, – розповідав Олег Бирчак. – Багато жінок виявляють свій сильний “характер”, вирішують, що це слабкість, яка мине після пологів, треба тільки перебороти свій поганий настрій. Навіть через рік чи два після пологів до нас звертаються з такими проблемами. Наслідки післяпологової депресії можуть проявлятися і в клімактеричному періоді, і після пережитого сильного стресу”.

За словами медиків, рівень цієї патології може бути різний – це можуть бути легкі невротичні прояви, загальна слабкість (астенія), легке безсоння. А можуть бути більш серйозні прояви, зокрема, порушення апетиту, сильна дратівливість, безсоння, безпідставна тривога, страх. І найгірший варіант – це коли на тлі післяпологової депресії проявляються психози з мареннями, галюцинаціями і суїцидальною поведінкою. “Це дуже серйозний розлад, – застерігають лікарі. – Він може починатися з легкої форми, але якщо не надати йому значення, то може розвиватися і ставати все тяжчим і тяжчим навіть за лічені години”.

На жаль, у нашому суспільстві ще не прийнято звертатися до лікарів із вадами психічного здоров’я. Відчуваючи прояви депресії чи спостерігаючи її в рідних, простіше просто не звертати уваги на проблему – мовляв, сама мине. Якщо ж навіть цю недугу усвідомлюють, то при цьому здебільшого займаються самолікуванням: ідуть в аптеку і там купують або якісь заспокійливі препарати, або фіточаї. До психіатра, як показує практика, звертаються насамкінець.

“Усі види депресії лікуються сучасними медпрепаратами, які не викликають звикання і не мають побічної дії, – розповів Олег Бирчак. – Тільки треба пам’ятати, що депресію не можна вилікувати за день-два. Це довготривале лікування, яке може тривати до півроку.

Але вчасно звернувшись за допомогою, можна уникнути багатьох проблем у подальшому”.

Лікарі центру “Довіра” радять при перших проявах депресії отримати консультацію лікаря-психіатра, який визначить рівень цієї депресії, наскільки є враженою психіка і порекомендує комплекс лікування. Це може бути медикаментозна терапія, психотерапія, сімейна психотерапія.

“У нас при лікарні є патопсихологічна лабораторія – ціле відділення, яке складається з професійних психологів, які, окрім університетської освіти психолога, мають спеціальну освіту психотерапевта певного напрямку – сімейної психотерапії, психоаналітики, психодрами, – розповідав Олег Бирчак. – У нас також розвинені немедикаментозні напрямки реабілітації – це і арт-терапія, і трудотерапія, і музикотерапія. Переймаємо досвід наших колег-поляків з міста Ополє, зокрема, започаткували кулінарний проект, на якому люди, які втратили через хворобу навички у приготуванні їжі, мають можливість відновити їх. Все це робиться для пришвидшення соціальної адаптації пацієнта і дозволяє після виписки знайти в житті якусь справу, яка подобається, спробувати щось нове”.

Любов СКАВРОН

До речі

Британські науковці дослідили, що кожен десятий батько так само, як молоді мами, страждає від… післяпологової депресії. Цей стан зумовлений насамперед відчуттям незвичного “батьківського тягаря”. Депресії в молодих татусів викликає збільшення фінансових витрат, зміна стосунків між партнерами, страх перед батьківською відповідальністю.

“Свою роль відіграє також недосипання під час перших тижнів життя дитини, збільшення обсягів хатньої роботи”, – запевняють фахівці з Медичної школи Східної Вірджинії.

Рівень показників депресії серед молодих батьків виявився вдвічі більшим, ніж у інших чоловіків. Доки дитині не виповниться 12 тижнів, кожен четвертий татко занепадає духом. Керівник дослідження Джеймс Полсон наголошує на серйозності проблеми батьківської депресії, оскільки вона “має істотний вплив на дитину в плані емоцій, поведінки та розвитку”.

Загалом, під час дослідження було використано дані щодо 28 тисяч осіб, його результати були опубліковані в журналі Американської медичної асоціації.