“Михайло Вишиванюк: “Наше завдання – підтримати дії Президента України, аби вистояти перед Росією”.
Голова ОДА уважно вислухав усі пропозиції, зауваження цілого ряду своїх позаштатних радників. Зокрема, Степана Пушика хвилює незвучання в івано-франківських кав’ярнях, громадському транспорті, таксі української пісні, забруднення берегів Бистриці приватними забудовниками, які, за його словами, спорудили вілли, а відходи пускають у Бистрицю. Та й міське озеро в Івано-Франківську «потребує порятунку»…
Голова Спостережної ради ВАТ АКБ «Плюс Банк» Богдан Заріцький проти політизації економіки, його дивує те, що ЗМІ «вперто не бачать позитиву, а лише негатив», журналісти мало пишуть на економічні теми…
Пенсіонер з Косівщини, журналіст Василь Пожоджук, радник з політичних питань, просив Михайла Вишиванюка передати Президентові України “більше опиратися на український народ”.
(Офіційний сайт Івано-Франківської ОДА http://www.gov.if.ua , 1 березня 2012 року)
У рік 7 520 [2012]. Вибирали ж того року Путіна [третій раз] в орді газовій, та й була від того вибору туга та гризота велика усім князям київським і донецьким. Була ж загроза велика від того хана ординського, що був масті червоної, по фєні не ботающий, на параді [льодяниками] смачними, аки Медвед, не пригодований. Лише на галичан сильно мудрих вірних надія була в князів київських та донецьких.
Зійшлися ж на раду велику луччі із луччих до хоромів білих у городі галицькому. Став же першим співак знаменитий, орфей землі гуцульської, славний боян [на ім’я] Степан та раду дав пієтичну, як орду газову подолати. Сказав же він, що треба піснями солодкими, голосами мавчими та [гайтанячими], аки сиренами милозвучними, орду газову заколисати. Лише над акустикою кав’ярень галицьких, таксі маршрутних та інших [філармоній розмальованих] попрацювати ще треба, бо зараз де не затягне пісню боян знаменитий на ім’я Степан – усюди не звучить. Коли ж Медвед на вухо наступить, і піснею народною [орді] не можна буде зарадити, то треба її вглиб землі галицької заманити та в ріках та озерах городських потопити, від забудовників [смердючих] береги усі перше очистивши.
Став же другим підскарбій прикарпатський Богдан та здивувався вельми, що зброю масового враження [інформацію] дотепер проти орди газової не застосували писарі галицькі. “Де бомби про сланцеві гази, чому [за сланці] не пишуть нічого в газетах?” – вибухав гнівом праведним банкір [ідейний]. – Коли ж написане проти орди не зарадить, газетами трубочкою скрученими орду по тім’ячку гамселити можна”.
І тільки мудрий гуцул Василь, політолог брустурсько-шешорський, [невибагливий у їжі та надзвичайно витривалий], покірно схилився навпочіпки та мовив сумирно: “Най обіпруться на нас князі великі та потужні, а як набридне їм опиратися, на шию най вилізуть та ноги лиш звісять, бо ми є [терплячий] народ”.
НОРВАКС