Єдина кав’ярня в місті, відкриття якої вранці завсідники готові зачекати й під дверима. Більшість відвідувачів давно знайомі з барменами і між собою й почуваються учасниками напівтаємного клубу. Це переважно чоловічий заклад. Тут багато курять і говорять відкрито про все – від політики до цін на пальне чи коньяк. Слова такі ж міцні, як кава, а балачки неспішні, як хмари тютюнового диму.
Фото Івана Вовка.
Comments are closed.
Деркачова Ольга
Світло за спиною особливе. Ти не йдеш йому назустріч, воно не сліпить тобі очей, воно позаду тебе. Від нього можна втекти, а можна залишитися із ним і уявляти, як воно зручно розташовується на плечі, немов янгол. Малярство Федора Матейчука саме про це, як і виставка його пам’яті. Світло, що розливається між деревами, квітами, будівлями, між
Палій Юлія
Війна не просто увійшла в наше життя. Вона, на жаль, стала ним. Нахабно залізши в кожну домівку, у кожну душу. І як я не намагаюся відокремити її від своїх звичних справ, як не пробую виділити їй окреме місце, вона все одно вже в усьому назавжди. Кожного дня вона безжально руйнує світи, які я будувала не
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Бiля кави стояло. Був, пригубив, запарений жом. Це не КАВА!!!
Та нічого подібного. Непогана кава. У Франківську, до речі, важко знайти кращу. У дорожчих кафе чи ресторанах переважно якийсь ріденький розчин, який не вставляє. у Галці хоч кофеїнчик відчувається в гонятку.
Я принципово туди не заходжу, бо там палять.
Справа не у каві! Потерті деревяні столи, трохи диму, спілкування, домашня атмосфера, знайомі обличчя, привітні бармени! Романтика! А сирник який!!!!!
палять дрова, а сигарети курять!
Нема диму – нема атмосфери. І “Галка” вже не та, що була. Шкода.
дрова- пахнуть , а сигареті – смердять !
навіть запаху кави не чути 🙁
Хочу у Галку, стару або нову. будь-яку.
Головне – люди