В Івано-Франківську підготовлено до друку альтернативний мистецький туристичний путівник, який дозволить подивитися на місто іншими очима. Очі і голови, завдяки яким уклалася концепція «Франківськ – contemporary art», належать Мистецькому об’єднанню «Форумс». Проект підтримали знакові персони, яких упорядникам удалося навернути в автори. Відтак, art-путівник обіцяє бути і стилістично, і візуально, і навіть туристично цікавим.

Про особливості видання розповіли керівник МФ «Форумс» Микола Джичка і завсектору творчих ініціатив формації, учасник гурту «КораЛЛі» Віталій Чупак.

«Мистецький путівник по Франківську, що його готує «Форумс» із командою, представляє різні вияви contemporary art, актуального мистецтва, у нашому місті, – пояснює Микола Джичка. – Досі Франківськ в такому ракурсі не розглядався. Відтак, це альтернатива радянським та пострадянським туристичним посібникам. З іншого боку, досі не було жодного туристичного продукту, який би говорив про мистецтво у Франківську. З цієї точки зору наш проект можна вважати безальтернативним».

Гра зі словами і символами – всередині книги. Зовні путівник нагадуватиме рocket-book – кишенькову книжку. Обкладинка задумана як легка провокація: звичайний начебто путівник укладений у кишеню з ґудзиком. Саме так, на думку авторів, треба носити добрі туристичні посібники. «Маємо такий час, коли мистецтво максимально наблизилося до людей і люди максимально інтегруються в мистецтво. Тому хотіли показати весь спектр мистецького життя, яке творить місто – тенденції, рухи, угрупування, культові осередки, – доповнює Віталій Чупак. – Не боїмося бути суб’єктивними. Це ж, зрештою, лише частина міської історії».

«Докладно ілюструємо останнє століття, – деталізує Джичка. – Наприклад, розповідаємо про діяльність художників Василя Коцького та Осипа Сорохтея. Про рух, що його започаткувало в 1933-му перше на теренах Станіславівщини об’єднання образотворчих митців «Оріон». Про першу виставку живопису та скульптури «Дні землі Станіславської», яка відбулася того ж року. Поступово виходимо на бієнале «Імпреза». Для тих, хто не в темі: міжнародна виставка творів сучасного мистецтва, зокрема живопису, скульптури, асамбляжу та графіки, що проводилась у Франківську кожних два роки з 1989-го до 1997-го під орудою художника, архітектора, фотографа Ігоря Панчишина. Даємо екскурс в історію «Станіславського феномена», розповідаємо про письменників і художників, у творчості яких найбільш яскраво виявилися цінності українського постмодерну. Разом із тим, як влучно зазначив один із творців цього явища, він же один із авторів путівника Анатолій Звіжинський, ніхто не збирається «подводіть ітогі». Навпаки. Констатуємо, що «процес іде», що у Франківську мистецькому все ще «вариться». Сьогодні є Інститут мистецтв. Є його випускники. Про це якраз і розкаже Звіжинський… Його текст може ще когось спонукати висловитися. Можуть з’явитися і друга, і третя спроби означити мистецькі процеси, які відбуваються просто зараз. Так, зрештою, викристалізується об’єктивна думка…»

У пошуках чогось такого туристам і решті читачів art-путівника пропонують шість маршрутів Франківськом. Прогулянки – від романтичних до історичних. З детальною картографією. З «прив’язкою» до проекту Dapix-a Дениса Овчара «Віртуальний Франківськ», де виставлені сферичні панорами міста.

Один із маршрутів – велосипедний. На Вовчинецькі гори – осягнути місто з висоти пташиного лету. За неофіційними даними, половина франківців ніколи не практикувала таких оглядів. «Є й зовсім непередбачувані напрямки, – загострює інтригу Джичка. – Маршрути виходять за межі центру – в мікрорайон Пасічна, в бік вулиць Матейка, Коновальця та інших. Вони дібрані так, щоби кожен, хто приїжджає до Франківська, провів у місті не один-два дні, а хоча би тиждень».

Плюс інформаційно-довідкова добірка. Книгарні, галереї, музеї, культові місця міста, найбільш яскраві події, зокрема фестивалі. А також кав’ярні і ресторани, готелі й хостели. «Це практичні поради туристу, – зауважує Чупак. – Такий собі суб’єктивний рейтинг. Власне, перша спроба вибудувати хоч якийсь рейтинг корисних для туриста місць».

Щодо візуального ряду, в путівнику годі буде шукати традиційні образи Франківська. «Ратуша, Катедра, Стометрівка, пасаж Гартенбергів – їх не буде, – ошелешує Микола Джичка. – Принаймні таких, якими ми звикли їх бачити. Натомість – спроба нестандартного погляду на міське середовище». Такий забезпечать відомі франківські візуалісти, серед яких фотографи Юрій Бакай і Ростислав Шпук.

«Це буде книга про альтернативне місто, вибудуване авторитетом авторів путівника», – зазначає Віталій Чупак. Точка зору журналістів, письменників, критиків, безумовно, заслуговує на увагу. Альтернативу Франківську vulgaris (звичайному) упорядники туристичного art-посібника бачать у тому, щоби максимально «вивільнити» місто. Виокремити і відокремити в ньому нашарування різних культур, усвідомити і прийняти це як його багатство і водночас як найбільшу ваду. Спробувати скласти собі цілісне уявлення про Франківськ цікавий і вартісний. Хочеться бачити.

Наталія КУШНІРЕНКО