Коли ми зайшли у лікарняну палату, тримісячна Марічка освоювала гримальце. Перекидала іграшку, тішилася до мами й радісно гула. Добу тому дівчинку оперували. Видаляли вроджену кисту яєчника, завбільшки сім сантиметрів. «Все добре, – констатував після огляду лікуючий лікар. – Аналізи взяли, зробимо контрольне УЗД, і завтра можна додому…»

Триста операцій за два останніх роки. Пацієнти – від кількох днів життя і до повноліття. Жодного укладення ні під час операцій, ні після них. Про малоінвазійну хірургію в Івано-Франківській обласній дитячій клінічній лікарні розповідає завідувач хірургічного відділення, дитячий хірург вищої категорії, кандидат медичних наук Михайло Глагович.

Під пильним «оком»

Малоінвазійна, тобто малотравматична, хірургія представлена в обласній дитячій лікарні лапароскопією. Відповідний підрозділ працює на базі відділення загальної хірургії. Операції проводяться через невеликі (звичайно 0,5-1,5 см) розрізи з допомогою телескопічної трубки, з’єднаної з відеокамерою. Лапароскоп має спеціальну систему лінз, яка в 40 разів збільшує те, що бачить «око» інструмента. Зображення виводиться на монітор. Цифрові матриці дають дуже високу чіткість «картинки». Таким чином, хірург виконує операцію майже як під мікроскопом. Оптика дозволяє подивитися на об’єкт операції з різних сторін, ретельно його оглянути перед тим, як втручатися. Відтак можливість помилок та подальших ускладнень зводиться до нуля.

Спочатку лапароскопію використовували для діагностики. Як метод хірургії, вона поширилася відносно недавно. Практикується в Україні трохи більше семи років, у світі – понад тридцять. Дає змогу швидко й успішно оперувати, при цьому майже не завдає болю. «Лапароскопія визнана одним з найбільш ефективних методів хірургії, – відзначає Михайло Глагович. – Допомагає з мінімальним доступом вирішити максимум проблем. Поширена в урології, гінекології, онкології, отоларингології та ін. Ми оперуємо на органах черевної порожнини. Проводимо як ургентні (термінові) операції, так і планові. Маємо можливість з допомогою лапароскопії оперувати вроджені вади з перших днів життя дітей. Важливо, що під час операції можна діагностувати ще й інші проблеми і позбавляти хворого і від них також».

Півторарічний Мишко, сусід Марічки по палаті, поступив у хірургію обласної дитячої лікарні з вродженою грижею. Під час лапароскопії було встановлено, що грижа – не одна. Прооперували всі три. «Зайшли в живіт, дві-три хвилини всередині – глянули, яка проблема, де локалізується, провели загальну ревізію і зробили все, що треба», – так описує операцію дитячий хірург. Хлопчика виписали під спостереження дільничного лікаря на четвертий день після лапароскопії. Операція тривала менше 15-ти хвилин.

Легкі операції, швидке відновлення

«Прекрасна візуалізація: лікар під час операції чітко бачить операційне поле. І з допомогою зображення на моніторі повністю контролює процес і результат, – підсумовує переваги лапароскопії завідувач хірургічного відділення. – При цьому є можливість одночасного лікування інших патологій у черевній порожнині. Наприклад, гострого апендициту і грижі. Жодна інша методика не дає такої можливості. Плюс практично повна відсутність післяопераційного больового синдрому. Це також має дуже велике значення. Бо траплялися випадки постопераційного больового шоку і навіть смерті».

Лапароскопія, за словами Михайла Глаговича, забезпечує швидкий процес одужання і відсутність ускладнень на операційній рані. Скорочує перебування в стаціонарі до трьох днів. При цьому немає потреби у продовженні лікування (за винятком хронічних хвороб). Дає прекрасний косметичний ефект, оскільки відсутні рубці. А ще це зменшує видатки пацієнтів: не потрібно післяопераційного знеболення, зазвичай не призначають курс антибіотиків. Простіше кажучи, маленькі пацієнти значно легше переносять операції і швидко відновлюються після них.

Для лікарів лапароскопія – велика відповідальність. Оскільки вимагає специфічних навичок. Треба враховувати, що відео, на яке орієнтується хірург, на монітор подається у дзеркальному відображенні. Робота зі спеціальними інструментами, які вводяться через розріз, має бути доведена до автоматизму. «Хірург дивиться в монітор, а його руки в цей час працюють», – пояснює Михайло Глагович. Він наголошує, що хірург, який виконує лапароскопію, обов’язково повинен володіти методикою традиційних, «відкритих», операцій і мати велику практику. «Такі операції можуть проводитися тільки на базі висококваліфікованих, відповідно оснащених стаціонарів», – застерігає лікар.

У хірургічному відділенні є окрема малоінвазійна операційна. Лапароскопічна стійка – це, умовно кажучи, відеокомплекс. Відеосистема, монітор, телескопи та інше спеціальне обладнання вартістю 100 тис. грн. І додаткові інструменти за ціною в середньому 50 тис. грн. набір. Специфіка дитячої хірургії в тому, що мусить бути різний інструментарій, відповідно до віку маленьких пацієнтів. «Є гостра потреба в інструментах для немовлят. Слід придбати ще кілька моніторів. Оптимально було би мати дві операційні – для невідкладної допомоги і для планових операцій. Сподіваємося на допомогу влади й інвесторів», – каже заввідділу пан Глагович.

Лапароскопію в дитячій хірургії у Західній Україні застосовують лише Львів і Франківськ. Оперують в обох випадках у державних медичних закладах – в обласних лікарнях. Тоді як у столиці та в інших регіонах методику використовують і приватні клініки. Вартість лапароскопії у них – від однієї до 4,5 тис. грн., залежно від складності втручання. В Івано-Франківській обласній дитячій лікарні лапароскопія проводиться безплатно. Хворим пропонують придбати страхівку, разовий платіж – 300 грн. «Страхування «покриває» втричі більшу суму, – пояснює завідувач хірургічного відділення. – І забезпечує всі розхідні засоби на операцію».

Лапароскопію виконує лікарська бригада: оперуючий хірург, один чи два його асистенти, операційна ендоскопічна медсестра і її помічниця молодша медсестра, лікар-анестезіолог і його помічник анестезист. Кожен має свою ділянку роботи. Операції проводяться під загальним наркозом. Тривалість процесу – від 5-ти при грижі до 30-ти хвилин при апендиктомії (традиційні операції потребують втричі більше часу).

«З успіхом виконуються оперативні втручання при вроджених вадах розвитку у новонароджених дітей, – зазначає лікар. – А також при таких захворюваннях, як гострий апендицит, кишкова непрохідність, післяопераційний перитоніт, інвагінація кишківника, пахова грижа, варікоцелє, абдомінальний крипторхізм, ціла низка гінекологічної й урологічної патології».

Потрапити на лапароскопію можна, як на звичайну планову операцію. Треба зробити необхідні обстеження. З ними звернутися в Івано-Франківську обласну дитячу консультативну поліклініку. Тамтешні спеціалісти перевірять, чи немає протипоказань, і госпіталізують у хірургічний відділ обласної дитячої лікарні. «Наші хірурги – дуже добрі спеціалісти, – каже Михайло Глагович. – Всі – великі доктори для маленьких пацієнтів».

Наталія КУШНІРЕНКО