“Депутати не стоятимуть осторонь вирішення питання наруги над зеленими зонами міста

Черговий будівельний скандал на вулиці Миру має бути вирішений в інтересах громади.

18 квітня 2012 року мешканці будинків №88 та №90, що на вулиці Миру в екстреному телефонному режимі звернулися до депутата Івано-Франківської міської ради Андрія Гнатіва з проханням захистити їх двір від «вандальних» дій сусіднього забудовника. Як заявили мешканці – він уже вирізав дерева у скверику, та не зважає на нічиї зауваження…

Депутати як міської ради Андрій Гнатів так і обласної рад Сергій Адамович адекватно втрутилися в конфлікт, та затребували у забудовника документи на право будівництва. Як з’ясувалось на черговій зустрічі депутатів, забудовника та громади вже 19 квітня – документи, які дають право вирубати дві берези, пересадити ялини і туї та перенести лавочки у власника «Форуму» є. Щодо дозволів на початок будівельних робіт, то наразі триває перевірка”.

(Офіційний сайт Івано-Франківської міської ради http://www.mrada.if.ua/)

У рік 7 520 [2012]. Ходив того року вандал [форумний] Влодко на прозвище Забудовник по городі галицькому і жителів улиці мирної примучував вельми – усі дерева їм у скверику вирубав, лавочки повивертав, на зауваження нічиї не зважав. Сидів же він давніше у раді городській боярином обраним та й мав трохи паперів [прикуплених], дозволів погоджених та інших важних документів. Лиш не мав Влодко місця для бізнесу свого широкого і мусив від такої біди за сокиру узятися. І уславився такими ділами вандал [сей] на всю землю галицьку паче, ніж тоді, коли він боярином в раді сидів.

“Доки будемо терпіти наругу сесю над зонами нашими зеленими?” – обурилася громада жителів улиці мирної та [в режимі екстренному] в усі дзвони забила, щоб лицарів-оборонців своїх розбудити. – Хто, [як не вони], питання наруги вирішити зможуть?”.

І повстали на оборону громади два лицарі однофракційні Сергійко та Андрійко, борці з сервітутами та сепаратистами, дужі та [свободні]. І напосілися вони адекватно на Влодка-Вандала, претензії йому пред’являючи.

“Що ж ти, ялинку тобі в [тую], накоїв, вандале? – допитували Влодка лицарі мужні та дорікали йому вельми. – Чого, [гад], заповідь бандерівську не сповняєш: бережімо ліси, бо вони нам ще знадобляться! Коли вирубаємо в городі галицькому дерева усі, то не буде на чому ні москалика якого [повісити], ні князика за ноги роздерти!”

І засумував від докорів гірких Влодко, голову [свою] похиливши, аки червону калину у лузі. “Браття, я ж тільки берези рубав, – гукав він до лицарів славних та свободних. – Бо знову прийде москаль і скаже, що то – [його] родіна”.

І завершилася справа наруги над зеленими зонами [гімном] та спільним підняттям прапора. Коли ж заспівали всі дружно – і громада улиці мирної, і лицарі однофракційні – то навіть Влодко-Вандал не зміг осторонь стояти і, за звичкою старою [депутатською], пристроївся збоку, став окремо стоячою спорудою і губи для молитви лицемірно розминав.

НОРВАКС