За декілька днів в Івано-Франківську розпочнеться святкування 350-ї річниці від заснування міста. Ювілей – гарний і гідний привід для спільної радості. Але, окрім того, це ще й добра нагода оцінити компетенцію й ефективність міської влади, її креативність і вміння співпрацювати з владою центральною і громадою міста, довіру городян до міських очільників. Оцінити рівень франківських керманичів, на нашу думку, зручніше в порівнянні з сусідами: кілька років тому свій ювілей святкували Чернівці.

Як святкували Чернівці?

Обласний центр сусідньої Чернівецької області 4-5 жовтня 2008 року відсвяткував 600-ліття. Саме святкування чернівчани згадують із приємними враженнями та емоціями. До святкування у місті почали готуватися задовго до ювілею. Ще у 2005 році тодішньому меру Чернівців Володимиру Федоруку разом із народними депутатами, які курували Чернівецьку область, вдалося пролобіювати у Верховній Раді постанову про відзначення 600-ліття від заснування Чернівців. На підготовку до свята постанова передбачала виділення 150 млн. грн. з державного бюджету – по 50 млн. протягом 2006-2008 років. З обіцяних коштів чернівчани отримали тільки 50 млн. Решту 100 млн, які влада Чернівців просила на реконструкцію історико-архітектурного центру міста, залишилися на папері. Хоча гроші Чернівцям обіцяли і Віктор Ющенко, і Віктор Янукович, і Юлія Тимошенко…

Але міська влада рук не опускала. «Ми казали: з грошима будь-хто зробить. А от зробіть без грошей! І ми зробили без грошей», – хвалиться Федорук. Тож, щоб привести місто до ладу, міська влада зуміла залучити ще приблизно 250 млн. грн.

На той час, згадує Микола Федорук, місто самотужки заробляло десятки мільйонів гривень. «По-перше, ми одні з перших в Україні почали проводити земельні аукціони. Всю землю давали на конкурентних засадах, – розповідає Федорук. – По-друге, коли в середині 90-х років йшла приватизація і «зверху» змушували за безцінь передавати будівлі, ми придумали в історичній частині Чернівців давати приміщення в оренду і заробляли на орендній платі. А потім, вже коли нерухомість почала щось коштувати, у 2005-2006 роках почали робити приватизацію. У нас бюджет розвитку був десятки мільйонів гривень. За оренду тільки однієї земельної ділянки, на якій розміщувався торговий центр, ми отримували 20 млн. грн.».

Чернівчани згадують, що під час підготовки до ювілею все місто було у риштуваннях. Одночасно реконструювали декілька площ та вулиць міста. Повністю була відновлена центральна пішохідна вулиця О.Кобилянської довжиною приблизно 1,3 км. На вулиці поміняли всі інженерні мережі, переклали бруківку та тротуари і відремонтували фасади будинків. В той же час вдалося відреставрувати Турецьку площу. Замінили всі комунікації, капітально відремонтували Турецьку криницю. На площі збудували фонтан, а на крутому схилі біля Турецького мосту розмістили квітковий годинник. «Загалом, її реконструкція коштувала десь 13 млн. грн., приблизно у стільки ж обійшлася вулиця Кобилянської», – розповідає чернівецький журналіст Олександр Мостіпака. За два роки до святкування вдалося облаштувати площу перед обласною філармонією. Правда, для цього міській владі довелося знести старий колгоспний ринок, збудований ще за Румунії. А мер міста свого часу мусів витерпіти звинувачення на кшталт «підприємці не мають що їсти, а він зносить базар».

Взагалі, в історичній частині Чернівців, на відміну від Івано-Франківська, чудово зберегли весь історико-архітектурний комплекс. В середмісті ви не побачите жодної сучасної багатоповерхівки зі скла і бетону.

«Це коштувало немало нервів і здоров’я», – каже Микола Федорович. Свого часу міська влада заборонила будь-яке будівництво у центрі Чернівців. Втім, спокуси були. До прикладу, не дозволили будувати на Соборній площі «Макдональдс», а через конфлікт довкола заборони споруджувати торговий комплекс позаду пам’ятника Тарасу Шевченку на Центральній площі мер втратив посаду. Окрім того, за словами екс-мера, чернівчани строго дотримуються заборони забудовувати спортивні та дитячі майданчики.

Втім, попри будь-які обмежувальні рішення, не завжди вдається зберегти архітектуру так, як би того хотілося. До прикладу, є рішення міської ради, які обмежують встановлення на фасадах супутникових антен, кондиціонерів і пластикових білих вікон. Дозволено встановлювати дерев’яні або коричневі пластикові вікна. «Одні дорожчі на 30% за білі, інші – у три рази. Ніхто цього не дотримується», – розповідає журналіст Олександр Мостіпака. А кондиціонери висять на кожному другому будинку. Але що можна говорити про простих чернівчан в той час, як сучасними кондиціонерами обліплений весь задній фасад обласної адміністрації? Цей один з найкрасивіших будинків Чернівців, який називають «будинком з левами», є пам’яткою архітектури.

В останню ніч

Мешканці Чернівців згадують, що за день до святкування центральні вулиці міста були обгороджені риштуваннями. Багато чого робилося в останню ніч. А вранці, коли на свято вже зійшлися чернівчани та гості міста, ще підміталися вулиці.

Цей поспіх тепер дається взнаки: до прикладу, на вулиці Кобилянської вже у трьох місцях перекладали на тротуарах камінь. Були проблеми, коли при перекритті дахів «народні умільці» понищили елементи старої дахової архітектури. Фонтан на площі Філармонії мав вночі світитися та мала грати музика. «Обійшовся той фонтан у мільйон гривень – і не грає, і не світить», – кажуть у Чернівцях.

Втім, ми не зустріли жодного мешканця Чернівців, який би не пишався своїм містом. Люди з захватом розповідають, як відремонтували місто до ювілею. Правда, за борги перед підрядними організаціями, які проводили будівельно-ремонтні роботи до ювілею, місто потім розраховувалося майже два роки. До вересня 2010 року Чернівці виплачували 68 млн. грн. боргів, які виникли через недоотримання обіцяних владою коштів з держбюджету.

Основне – патріотизм

Задовго до святкування міська влада Чернівців чітко сформувала план підготовки до ювілею. Серед них було запропоновано створити «гарячу лінію» для постійного накопичення пропозицій щодо відзначення Дня міста. Створили програму збереження архітектурного обличчя міста. Передбачили інформаційне забезпечення – від щомісячних брифінгів і до видання книг та зйомки кінофільму.

На саме святкування, стверджує Федорук, коштів з міської казни не витрачали взагалі. Відзначали День міста за рахунок меценатів та спонсорів. Зокрема, у 2007 році працював Фонд «Чернівці-600». Протягом двох років всі охочі робили внески до цього фонду. Загалом, до наповнення фонду долучилося понад 350 фізичних та юридичних осіб, серед яких Чернівецький машзавод, підприємці Калинівського ринку, ТОВ « Фокстрот-Буковина», «Епіцентр», «Метро» «Фокстрот», «Караван», «Дефіс», «Ніко», «Київстар», «Трембіта», «Буковинка», Приватбанк, Укрсоцбанк, Старокозацький винний завод та багато інших. Так, гіпермаркет «Епіцентр» оплатив пряму телетрансляцію гала-концерту, монтаж сцен, придбання одягу для волонтерів, «Ніко» розрахувалася за концерт Тото Кутуньо, «Київстар» – за святкові феєрверки, «Метро», «Фокстрот», «Трембіта» – за пошиття святкових костюмів тощо.

Окрім того, майже 70 підприємців відремонтували у центрі міста фасади та облаштували благоустрій прилеглих територій, один з підприємців висадив у центрі міста сакурову алею, а другий – алею кулеподібних кленів. Місцеві кондитери виготовили власним коштом «Ріг достатку», наповнений 5 тисячами штук хлібобулочних виробів, та ювілейний торт вагою 300 кг. А готелі безкоштовно прийняли офіційно запрошених гостей. На запитання, як вдалося долучити скільки спонсорів, екс-мер Чернівців Микола Федорук відповідає: «Ми просто розбудили патріотичне почуття до міста».

Святкові заходи розпочалися 4 жовтня 2008 і проводилися одночасно на всіх чотирьох площах міста. На Центральній відкрили алею гербів міст-побратимів та ще зранку встановили шестиметровий торт. На Соборній площі відбувалася спартакіада, на Театральній – представили квіткову виставку та нову Алею зірок, на площі Турецької криниці показували народні ремесла. На вулиці Кобилянської чернівецькі ковалі презентували ковану карету. Зараз на ній фотографуються молодята: вона стоїть навпроти Палацу урочистих подій. Увечері на Соборній площі відбувся концерт італійської зірки Тото Кутуньйо, на який зібралося близько 100 тисяч осіб. Наступного дня, 5 жовтня, свято продовжилося. Родзинкою став гала-концерт на стадіоні «Буковина», де виступали тільки вихідці з Буковини: Ані Лорак, Софія Ротару, Іво Бобул, Дмитро Гнатюк, Ян Табачник, Аліна Гросу. За тим знову феєрверки та лазери.

Скромно відсвяткуємо

Якщо в Чернівцях готуватися почали приблизно за чотири роки до ювілею, то в Івано-Франківську тільки два роки тому міськрада звернулася до центральної влади з проханням допомогти у підготовці до святкування. «У грудні 2010 року президент України підписав протокольне доручення, і через шість місяців, у травні 2011 року, Кабмін решті вродив розпорядження на виконання доручення президента і затвердив перелік комплексних заходів. Там передбачалося 43,5 млн. грн.», – каже міський голова Віктор Анушкевичус. За розпорядженням Уряду планувалося провести капітальний ремонт з улаштуванням пішохідної зони на вул. Вірменській від площі Ринок до вул. Шпитальної, комплексний благоустрій парку Воїнів-інтернаціоналістів по вул. Галицькій, реконструкцію парку культури і відпочинку ім. Тараса Шевченка, капітальний ремонт вул. Т.Шевченка, роботи з ремонту пам’яток архітектури центральної частини міста (17 будинків), капітальний ремонт приміщень Центрального народного дому на вул. Т.Шевченка, 1.

Втім, до сьогодні на підготовку до святкування Івано-Франківськ так і не отримав жодної копійки. Спершу Кабінет міністрів зменшив обіцяну суму до 20,4 млн. грн., а згодом пообіцяв лише 10 млн. грн. «Дай Боже, щоб ми отримали ці 10, які прийняла Верховна Рада як зміни до бюджету нещодавно», – нарікає міський голова. Жодних спроб самотужки громадою зібрати кошти він не ініціював. Та й хто б, скажемо відверто, поспішив давати власні кошти нашій владі? Для цього потрібно мати авторитет і довіру в громаді.

Тому гроші на свято виділено з міського бюджету – 17 млн. грн. За ці кошти фінансується закладення у міському парку культури і відпочинку ім. Т.Шевченка алеї споріднених міст, капітальний ремонт вулиці Вірменської і міського скверу по Незалежності-Шухевича.

До 350-річчя в Івано-Франківську планують відкрити пам’ятний знак першій українській церкві в сквері біля площі Ринок з благоустроєм прилеглої території. Анушкевичус зізнався, що за попередньої каденції дуже багато забудовників підходило з пропозицією забудувати цей скверик. «Тому цьому буде поставлена крапка», – сказав мер. Планують також відкрити відреставрований бастіон Станіславської фортеці та другий зал муніципального фізкультурно-оздоровчого комплексу по вул. Симоненка, 13, який стане найбільшим залом для ігрових видів спорту в Івано-Франківську.

Серед спонсорів міський голова Віктор Анушкевичус відзначає компанію «Київстар», яка в рамках святкових заходів підсвітить міську ратушу, та компанію «Електролюкс», яка до Дня міста встановить дитячий ігровий майданчик в парку Воїнів-інтернаціоналістів.

У рамках святкування Дня міста передбачено більше 50 заходів, які розпочнуться 28 квітня фестивалем екстремального виду спорту «Х-Гуцулія». На площі біля пам’ятника І.Франку відбудеться концерт за участю Олега Скрипки та Василя Попадюка. В трьох церквах міста відслужать служби Божі. До речі, фестиваль ковальського мистецтва «Свято ковалів-2012» буде проходити не на площі Шептицького, як завжди, а в Бастіоні Станиславівської фортеці.

Потішив Анушкевичус франківчан звісткою про відкриття до Дня міста аж двох туалетів. Один з них буде розташований позаду дзвіниці на площі Шептицького в торговому комплексі «Горизонт», другий нарешті відкриють на Вічевому майдані. Можливо, поставлять і тимчасові туалети.

Втім, попри численні культурні заходи, від гостей міста нікуди не сховаються напівзруйновані пам’ятки архітектури, на реставрацію яких не вистачило грошей. А за припущеннями архітекторів, деякі з них ще до свята може спіткати така ж сама доля, як будинок по Січових Стрільців, 18.

Треба лізти через вікна

Чернівці та Івано-Франківськ майже одинакові за площею та за населенням міста. Правда, у Чернівцях набагато більший історико-архітектурний центр. Його влада Чернівців зуміла захистити від недобросовісних забудовників, а меру Івано-Франківська, щоб захистити ділянку від заброди, доводиться чомусь ставити на ній пам’ятні знаки.

Невдачі франківської влади частково можна пояснити економічною кризою. Все-таки чотири роки тому було простіше домовлятися з приватними спонсорами, та й в держбюджеті, не обтяженому Євро-2012, було не так сутужно з грошима. Але справа не тільки в обставинах. Справа – в умінні лобіювати інтереси свого міста. А з нинішньої франківської керівної команди лобісти нікудишні, як показує досвід останніх семи років.

Якщо Анушкевичус бідкається, що змушений був навідатися до Києва разів п’ятнадцять, то Федорук заради ювілею Чернівців їздив до столиці десятки разів.

Екс-мер Чернівців, який, до речі, був при владі 17 років, радить: якщо не відкривають двері, треба лізти у вікна. Таких зусиль франківці навряд чи дочекаються від своїх посадовців.

Ну, та нічого. Свято – справа громади. Гроші для радості не головне. Та й влада не вічна. Будуть і кращі ювілеї.

Марія ГАВРИЛЮК