“Ігор ДУТКА, депутат міської ради, фракція Партії регіонів: “Соціальні ініціативи Президента – вкрай необхідні й дуже своєчасні”.

Як депутату, очільнику міської організації Партії регіонів, мені доводиться на своїх особистих прийомах зустрічатися з нашими мешканцями, які діляться своїми, переважно соціальними проблемами.

Адже на сьогоднішній день однією з головних проблем України, сформованою за попередні роки, є проблема бідності та низької платоспроможності громадян. Тому соціальні ініціативи Президента, які спрямовані насамперед на покращення якості життя людей, вкрай необхідні.

Вже сьогодні Україна стала на шлях глибоких реформ, спрямованих на оздоровлення суспільства. Влада змогла налагодити роботу економіки, забезпечивши її зростання, тому збільшення державних соцвиплат буде відбуватися регулярно. Цей процес – результат ефективного управління країною і спрямований на виконання зобов’язань Президента Віктора Януковича перед народом. У найближчий час розмір трудової пенсії зросте на 100 гривень і вище…

Попередники 20 років затягували з проведенням структурних змін. А нинішня влада запустила реформи і домагається їх здійснення”.

(Газета “Західний кур’єр”, 26 квітня 2012 року)

У рік 7 520 [2012]. Сидів того року в городі галицькому посеред ринку великого та [центрального] генеральний боярин Ігорко Петрович на прозвище Базаров та проблеми чужі, переважно соціальні, [розділяв] вельми. Коли не було в кого з городян харчів для прожиття або штани парадні зносилися, то ходили вони [на базар] до очільника городського й регіонального та й купували собі все, що треба. Бо мав свій уділ на ринку центральному і масар, і молочник, і бабця з дріжджами, і узбек з [джинсами]. І калікам жебрати Ігорко не забороняв, і собакам між рядами торговими бігати не боронив, бо серце мав чуйне, аки у відставного [пожежника].

Та якось став Ігорко Петрович помічати, що змалів потік проблем людських на базарі [центральному]. І втямив він невдовзі, що платоспроможність громадян стрімко знизилася. І заволав тоді посеред города галицького Ігорко Петрович голосом сильним, аки дуда: “Громадяни бідняки! Якщо ви єсте мої спільники, а не папєрєдніки окаянні та прокляті, станьмо [навколішки] на шлях реформ глибоких, аки [бездна], та попросімо у князя великого Яника ініціатив соціальних. І почує він кожного, і покращить житіє, і даждь нам днесь!”

І стало по тих словах тихо і радісно йому на серці, і сонце ясніше вгорі засіяло, а з неба [сотки] посипалися, ніби манна давнім жидам у пустелі. І підстрибували високо, чуда свого дочекавшись, пенсіонери, радісно сотки лапаючи вгору підкинутими чепчиками. І військові пенсіонери відловили аж по [чотири сотки], а інваліди – ще більше.

І знову пішли на ринок великий та центральний бідачиська города галицького та ділилися тут проблемами своїми, переважно соціальними. І знову мав чим тішитись генеральний боярин Ігорко Петрович [на прозвище Базаров], вглиб запущених реформ задивляючись.

НОРВАКС