“Міська влада не зупиниться у боротьбі проти незаконного будівництва.

Секретар Івано-Франківської міської ради Руслан Марцінків заявив про необхідність звернутись до Президента та Генеральної прокуратури України.

Міська влада в особі депутатів та органів виконавчої влади вже тривалий час веде боротьбу із незаконним будівництвом на території міста… На оперативній нараді у міського голови секретар міської ради Руслан Марцінків заявив про те, що попри обмеження прав міської влади у вирішенні проблеми – залишатись осторонь не можна.

«Скажімо, на вулиці Незалежності, 43, говоримо-говоримо, збираємо комісії, а там стоїть кран і вони будують без жодних дозволів. Те саме й по будівництву на Франка-Павлика. Може пора вже звертатися в прокуратур, хай вони виконують свої функції. Давайте звернемося до Президента та Генпрокуратур із скаргою, що ми не маємо належної влади», – наголосив Марцінків”.

(Офіційний сайт Івано-Франківської міської ради, http://www.mrada.if.ua/home/actnews/3010-342567.html)

У рік 7 520 [2012]. Стали того року луччі люди города галицького [край боронити] від забудовників беззаконних, що їхня напасть була паче іга татарського та жука колорадського. Налетіли ж сесі беззаконники забудовні, аки сарацинська сарана ненажерлива, та попустошили дворики зелені, майданчики дитячі, і ніде стало в городі галицькому навіть псам [бездомним] погуляти. А луччі люди тим часом у райцях сиділи, теревені правили і ляси точили, та лясами і теревенями тими вельми [сильно] забудовників злих нервували.

Коли ж не стало вже вільної землі в городі галицькому, а повної розрухи пам’яток архітектурних не [охота] і довго чекати було, то почали потроху забудовники люті тротуари городські та [території прибудинкові] захоплювати. Але не спинялися у боротьбі з забудовниками луччі люди города галицького, знову збирали на рать полки і комісії [грізні], та [ще] більше теревені правили і [ще] гостріше ляси точили.

Відколи ж взяв під руку свою фонд житлово-комунальний у городі галицькому славний [єрц]-перц-герц, то з ненависті лютої аж на дахи сецесійних хоромів видерлися забудовники знахабнілі та й там гидоту велику вчинити [змогли]. А луччі люди невпинно боролись та потомилися вельми. І пішли вони [втомлені] за порадою до мудрагеля відомого писаря [свободного] Руслана на прозвище Марципана.

І став Руслан перед боярами та князями галицькими та прорік до них голосом твердим, аки на параді [пластунськім]: “Годі вам, луччі люди, теревені правити та ляси точити! Як не годні єсмо самі собі раду дати, то сядьмо усі гуртом та напишемо [листа] до князя великого Яника та садівника його генерального Пшонки та інших міліцій та прокуратур”.

І сіли луччі люди свободні посеред города галицького та стали листа [за звичкою] давньою писати: “Ти – шахтар донецький, тамбовський вовк тобі брат і товариш…”. І довго ще регіт над городом галицьким чувся, аж цегла [на прибудовах] тряслася…

НОРВАКС