В Івано-Франківську аферисти пропонують захиститися від електромагнітного випромінювання і розбагатіти одночасно, використовуючи для цього “чудодійні” пластикові дощечки вартістю п’ятсот доларів.
Вони самі зателефонували на мій мобільний і запропонували мені “щось таке”, про що я “навіть не мріяв”. Поки я подумки перебирав усе, про що мені коли-небудь мріялося, голос в телефонній трубці, мабуть, для певності повторив цю магічну фразу ще раз. У чому полягає суть пропозиції, мої телефонні співрозмовники (як згодом з’ясувалося, в Івано-Франківську діє чітко структурована група на чолі із так званим “лідером міста”) пообіцяли пояснити при очній зустрічі. Натякнули лише, що йдеться про можливість додаткового заробітку. Часу на роздуми багато не залишали, призначити зустріч намагалися щонайшвидше – сьогодні-завтра.
Електромагнітне поле страху
Мені не довелося приховувати, що я працюю журналістом. Моїх співрозмовників це зовсім не бентежило, навіть навпаки – саме це їх і цікавило. “Ви напевно подовгу працюєте з комп’ютером, часто користуєтеся мобільним телефоном, – припустила жінка, яка назвалася Ольгою (на зустріч їх прийшло двоє, ще одна особа сиділа трохи віддалік). – Що ви знаєте про шкоду від електромагнітного випромінювання?”
Тоді, під час нашої розмови, я не став докладно переповідати все, що свого часу дізнався, досліджуючи тему електромагнітного забруднення навколишнього середовища, від фахівців обласної санепідемстанції. Треба сказати, що до проблеми підвищеної щільності електромагнітного поля в Івано-Франківську у відділі комунальної гігієни обласної СЕС поставилися скептично, попри те, що ретрансляційна телевежа розташована фактично в центрі міста. Мене запевнили, що підстав для хвилювання немає, рівень випромінювання – в межах норми (2,5 В/м.кв). Кожен новий об’єкт, який стає в місті додатковим джерелом електромагнітного випромінювання, отримує санітарний паспорт в київському Інституті гігієни та медичної екології імені Марзеєва. Аргументуючи абсолютну безпечність станцій стільникового зв’язку, завідувач відділу комунальної гігієни обласної СЕС Юрій Здоровий навіть вказував на антену базової станції, яка височіє просто над його кабінетом.
…Зрештою, моя обізнаність щодо загрози, яку становить для людей електромагнітне випромінювання, моїх співрозмовників насправді не цікавила. Твердження про шкідливий вплив комп’ютерів та мобільних телефонів проголошувалося на рівні аксіоми, яка не потребує доказів. Єдине, що мені потрібно було знати, – це те, що нарешті з’явилася панацея від електромагнітної напасті і коштує вона недорого, якщо зважити на “користь” від неї. А якщо я візьмуся допомагати своїм колегам, які так само потерпають від того, що багато працюють за комп’ютерами і говорять по мобільному телефону, і продаватиму їм “чудодійні” антивипромінювальні пристрої, то зможу при цьому ще й непогано заробити. Чесно кажучи, про таке я й справді навіть і не мріяв…
Реклами не потрібно
Під час розмови з вербувальниками я поцікавився, хто розробив цей дивовижний пристрій у вигляді пластикової дощечки із надрукованою золотими літерами назвою фірми, яка в перекладі означає “Свобода і успіх”. Не вдаючись у подробиці, Ольга відповіла, що це результат вітчизняних науково-технічних розробок у сфері біоінформаційних технологій, виняткове ноу-хау. Вона демонструвала глянцеві буклети із зображенням нагород і відзнак, що їх отримали продукти, просуванням яких на ринку займається компанія, – так званих “лакеїв” (Lackey), “суперлакеїв” (Super lackey) та “біфрендів” (Befriend).
Серед відзнак особливо запам’ятався минулорічний диплом переможця конкурсу “100 найкращих товарів України 2011”, який проводився в національному комплексі “Експоцентр України”. Як згодом вдалося з’ясувати, вироби зі схожими назвами справді отримували минулого року такі відзнаки. Щоправда, на сайті “Експоцентру” за так звані “пристрої захисту від негативного впливу випромінювань технічних засобів та енергетичних впливів” був номінований лауреатом якийсь приватний підприємець із Харкова, а не компанія, назва якої перекладається як “Свобода і успіх”.
До речі, в тій-таки номінації “Інноваційні технології” переможцями цього чудернацького конкурсу також стали такі “високотехнологічні” вироби, як кокс доменний марки «Преміум» (ПрАТ «Макіївкокс», Донецька область), насіння соняшника смажене солоне ТМ “Семки” (ТОВ “Снек Експорт”, м. Дніпропетровськ) та історико-документальний кінофільм «Дерматовенерологія – еволюція, здобутки, перспективи» (Харківський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер №1).
Дивно, але коли я поцікавився, чому компанія, яка має такі поважні нагороди і всеукраїнське визнання, не рекламує свій продукт шляхом традиційної реклами в засобах масової інформації, мені відповіли категоричною відмовою. “Ми не маємо права рекламувати продукцію компанії, на нашому рівні такі питання не вирішуються”, – різко заперечила Ольга. Власне в цей момент у мене пропав останній інтерес до цієї розмови і зникли останні підозри щодо моральності цього бізнесу.
Любов до дощечки
Як вдалося дізнатися під час подальшого розслідування, розповсюджувачі “лакеїв” працюють групами, очолювані “лідером”, якого контролює “спонсор” – постачальник дощечок. Заангажованому до цієї компанії адептові обіцяють, що, зібравши довкола себе групу новачків (кожен з яких повинен придбати “чудодійні” пристрої), він отримає право переходу на вищий щабель в багатоступінчатій ієрархії, до якої входять “лідери міст”, “лідери регіону”, “міжнародні лідери” і очолює яку – президент компанії. Вищий рівень означає значно більші заробітки від “бонусів”, можливість тусуватися з верхівкою компанії на світських раутах, час від часу їздити на відпочинок кудись на Сейшели чи на семінари в Дубаї. Кожні три місяці для рядових членів проводяться тренінги, на яких початківців навчають, як впарювати свій товар, як поводитися і що говорити.
Прикметно, що про принцип роботи дощечок, які, за рекомендаціями розповсюджувачів, потрібно прикладати до хворого місця або просто притискати до грудей, щоб звільнитися від негативного впливу сторонніх енергетичних полів, ніхто не пояснює. Переважно відбуваються відмовками про засекречені військові технології.
Кажуть, що розробник “лакеїв” (водночас і президент компанії) оцінив свій винахід щонайменше у 50 тисяч доларів. Тому, мовляв, купуючи дощечку за 500 доларів, вже економиться купа грошей. До речі, “суперлакей” (відрізняється від звичайного білим кольором) коштує ще більше – понад 6 тисяч гривень. А за так званий “біфренд” (пластинка меншого розміру) треба викласти 1200 гривень, але купувати його радять щонайменше по три штуки для кожного члена сім’ї.
На відсутність необхідної суми грошей для придбання повного комплекту “панацеї” від шкідливого випромінювання (для сім’ї з чотирьох осіб – понад 50 тисяч гривень) продавці дощечок радять не зважати. “Мені сказали, що зараз можна позичити гроші, а потім дуже швидко вони повернуться, – розповідала одна з клієнток компанії. – Мені пояснювали, що дощечка має властивість якось так гармонізувати поле людини, що життя саме повернеться до мене успішною стороною. Ніяких практичних рекомендацій вони не давали, здавалося, що вони просто закохані у свої дощечки – моя співрозмовниця постійно притискала до себе свій “лакей”, обхопивши обома руками”.
Техніка за межею фантастики
На сайті компанії чудо-пристрої, які покликані, буцімто, порятувати людство від шкідливого електромагнітного випромінювання, охарактеризовані як “режекторні фільтри” із секретними “конструктивними особливостями”. Однак окремі користувачі, яким придбані за великі гроші дощечки не допомогли стати здоровими і багатими, цей секрет уже розкрили. Всередині пластикової упаковки вони виявили неакуратно вирізані з мідної фольги різнокутні зірочки та інші геометричні фігури. Собівартість такого виробу – кілька доларів. Чи може такий “пристрій” захистити від шкідливого випромінювання?
“Найкращим захистом від електромагнітного випромінювання є бляха, шматок металу відповідної товщини, який слугує екраном, – зауважив у розмові з репортером “ГК” заступник директора науково-освітнього центру Прикарпатського університету, доктор фізико-математичних наук Володимир Коцюбинський. – При цьому треба враховувати, що високочастотні коливання здатні проходити через дуже товсті стінки. Для індивідуального захисту часом використовується спеціальний одяг із вплетеними в тканину металевою ниткою та заземленням, який послаблює випромінювання. А щодо металевої фольги… Спробуйте обмотати фольгою свій мобільний телефон і дізнайтеся, скільки потрібно буде витків, щоб заблокувати його випромінювання. Як на мене, такий спосіб захисту – це банальна брехня”.
До речі, встановити місце виготовлення “чудо-дощечок” досі нікому не вдалося. Донедавна на виробах було вказано, що вони виготовлені за ліцензією компанії на відомому ДНВП “Електронмаш”. Проте на офіційному сайті цього підприємства уже другий рік висить застереження: відновлювач гармонійних функцій організму людини “Lackey” тут не виробляється і ніколи не вироблявся. Черговий обман…
Богдан СКАВРОН