Впродовж лютого-квітня цього року редакція “ГК” здійснила громадську перевірку майже всіх супермаркетів Івано-Франківська. Ми шукали неякісні товари, некоректне маркування і протермінування — загалом, ту продукцію, яка не має права бути на полицях і фактично загрожує здоров’ю покупців. Інформуючи читачів про кожне знайдене порушення, “ГК” намагався “убити двох зайців”. По-перше, спонукати покупців бути більш уважними у магазині, зосередити їх погляд на неякісних товарах, які сьогодні трапляються найчастіше. По-друге, зробити міські супермаркети ще кращими. Під час “розбору польотів” у кожному супермаркеті ми повідомляли, що прийдемо туди ще раз. Прийшли і переконалися: критика таки допомагає вдосконалюватися.

 

Спочатку “ГК” мав намір скласти своєрідний рейтинг супермаркетів і визначити лідера за кількістю знайдених порушень. Але це було б надто суб’єктивно, адже магазини дуже різні за площею і різняться асортиментом товарів на кілька тисяч одиниць. Наш повторний візит у перевірені точки уже не був офіційним: ніяких фотозйомок, записів на диктофон та чеків на придбання неякісних товарів. Ми просто порівняли картину до і після публікації. Перевірили, чи не повторюються знову вже виявлені нами порушення і чи не з’явилися якісь нові. Картина “після”, варто визнати, виявилася таки кращою.

 

“Фуршет”

Під час першого візиту до цього супермаркету журналістів вразила повна недбалість зі стікерами на продуктах. Чи не кожен другий був без кінцевого терміну придатності. Найбільше цим грішив відділ заморозки, рибний та відділ овочів і фруктів. Також зацікавило фуршетівське ноу-хау — цінники з однаковою датою запакування і кінцевим терміном придатності на продукти, які можна споживати значно довше. Такого ми не зустрічали більше ніде. Другий візит приємно здивував: неправильних стікерів трапилося у кілька разів менше. Лише поодинокі з них були без терміну придатності або з однаковою датою запакування і кінцевим  терміном споживання. Жодного наклеєного один на одного стікера ми цього разу не побачили. Добре!

У рибному відділі взагалі повний порядок — стікери на кожній упаковці. Копчена риба, яка минулого разу грілася на вітрині, тепер, як і годиться, зберігається у холодильнику. Не знайшли ми жодного простроченого суші, за яким після нашого першого візиту у магазині, схоже, встановили суворіший контроль. Увагу привернули лише заморські персики, на упаковці яких жодного слова українською, та помідори-чері, які, судячи зі стікера, треба було з’їсти ще до 7 травня. Втім, помідорки на вигляд були свіженькими. Магазин однозначно змінився на краще.

 

“Сільпо”

Від відвідин “Сільпо” у журналістів досі неприємний осад: частину неякісних товарів, які ми збиралися придбати як речові докази, представники адміністрації у нас попросту відібрали і з ними втекли. Чи виправдали себе ці намагання керівництва врятувати репутацію магазину під час повторного візиту? Можна вважати, що так. Якщо минулого разу у наших кошиках було повно гнилих помідорів без терміну придатності, запліснявілого імбиру та майже на місяць прострочених грибів-шиїтаке, сиркова маса для дітей без терміну придатності та аж п’ять, прострочених більше, як на місяць, тортів-морозив, то цього разу кошик виявився майже порожнім.

Знахідки другого візиту значно скромніші: кілька упаковок голубіки та помідорів без терміну придатності, але на вигляд свіжих, а також цілі лотки дешевих яєць без жодного маркування та інформації про виробника чи термін споживання. Ці яйця ми вже бачили й першого разу. Що ж, торгівля “з-під прилавка” триває? Приємно вразила також відсутність твердих, як камінь, батонів із пропозицією купувати їх зі знижкою 50%. Як пояснили в Інспекції із захисту прав споживачів, хлібобулочні вироби кількаденної давності магазин реалізовувати не має права. Тепер наліпки “-50%” лише на “вчорашньому хлібі”, як запевнив продавець. Чи справді вчорашній, не перевіряли, але принаймні цвяха ним не заб’єш.

 

“Велмарт”

Минулого разу керуючий “Велмарту” затято відстоював право гнилих овочів перебувати на прилавку, мовляв, покупець має вибір, що купувати. Цього разу вибір у покупців був значно скромніший. Ні тобі підгнилої пекінської капусти, від смороду якої сахалося навіть керівництво магазину, ні помідорів із кількаденною пліснявою. У відділі фруктів та овочів усе свіже і гарне на вигляд. Приємно купувати.

А от копчені кури в упаковках, які втратили вакуум, ми зустріли й цього разу. Їх було кілька, всі ще дійсні. Під час першого візиту нам трапились кілька протермінованих. На полицях з консервами, де продавалися чимало протермінованих майже на рік маринованих помідорів-чері, тепер панує порядок. Але одну протерміновану банку ми все ж знайшли. Недогледіли? Приємно вразила відсутність “бомбажу”, тобто погнутої тари.

 

Неприємний сюрприз чекав у відділі, де продають печиво і цукерки на вагу. Всупереч забороні санстанції, ця продукція і далі продається у відкритих коробках, до яких мають вільний доступ усі покупці й, відповідно, можуть на це печиво пчихати, кашляти й перебирати його брудними руками. Санстанція вже одного разу оштрафувала магазин за недотримання вимог. За правилами, таку продукцію має відпускати лише продавець у рукавичках. Під час нашого другого візиту у відділі на вагу було порожньо. Чути було лише цвірінькання горобців, які кружляли високо під стелею супермаркету. Аж раптом одна пташка взяла різкий курс на пониження. Горобець на мить завис над смаколиками і… всівся на одну з коробок і почав дзьобати печиво. Дзьобав десь зо хвилину, поки не з’явилися покупці. Що б сказала санстанція? Адже птахи там, де їдять, там і “слідять”.

 

“555” Колібріс”

Цього разу ми не знайшли ні грибів із пліснявою, ні зіпсутого винограду “Киш-миш”. У відділі овочів і фруктів не було би до чого придертись, якби не упаковки з редискою без кінцевого терміну споживання та трохи прив’ялий салат “Айсберг”, на якому було наклеєно один на одного аж три стікери.

“М’ясний” і цього разу запропонував ковбасу без належної інформації. Уявіть собі абсолютно “голу” палицю ковбаси, на шкірці якої немає жодної літери чи навіть цифри. Лише на шнурочку причеплений стікер від магазину, де вказано, що цю зашифровану ковбасу виготовив Івано-Франківський м’ясокомбінат 3 червня цього року. Доки дійсна — невідомо. Маємо право засумніватися у тому, що знаний в області виробник ковбас постачає в мережу продукцію без жодних розпізнавальних знаків і терміну зберігання. Зате цього разу не було курей у розгерметизованих упаковках із підозрілою рідиною всередині.

Знайшли ми ще й кілька упакованих сирів та спредів без кінцевого терміну споживання, але це зовсім небагато, порівняно з минулим разом. Як і “Сільпо”, “Колібріс” торгує яйцями невідомого походження. З усієї необхідної інформації про яйце покупцеві запропонували лише ціну. Загалом, картина під час другого візиту краща.

 

“Арсен”

Незважаючи на значну площу і великий обсяг товару, в “Арсені” під час першої перевірки ми знайшли досить мало протермінованих продуктів і неправильних стікерів. Ні протермінованих яєць, ні зіпсутих шоколадних цукерок цього разу нам не трапилося. Не було й жодної рибини без терміну придатності. Навіть корм для тварин, який на наших очах пенсіонерка купувала собі на канапки, тепер продається із кінцевим терміном придатності. Не знайшли ми й жодного торта, на якому не вказано кінцевий термін споживання. Невже подіяло зауваження редакції?

 

Щоправда, цього разу в “Арсені” з’явилися вищезгадані яйця, на яких не вказано категорії, а на стікерах ні слова про виробника, дату виготовлення чи доки дійсні.

 

“Оазис”

Цей супермаркет буквально розчарував редакційну перевірку першого разу. Протермінованих продуктів не було взагалі, тож прискіпуватись мусили лише до партії замороженої риби, кількох упаковок сиру та салату — усі без кінцевого терміну придатності. За другим разом взагалі не знайшли ніяких порушень. Невже таке буває? Насправді одне порушення таки було, але воно стосується абсолютно всіх супермаркетів, окрім “Сільпо”: у відділі кулінарії на готовій продукції магазину не зазначають точного часу виготовлення салату, фаршу чи смажених курей. Це дуже важливо для такої продукції, адже, до прикладу, салати з майонезом придатні до споживання впродовж кількох годин.

 

“Вопак”

Враження від першого візиту можна було описати як “вокзальний безлад”. Другі відвідини “Вопака” на розі Вовчинецької та Привокзальної були значно спокійнішими. Безладу у відділі овочів та фруктів не зафіксовано: жовтої петрушки з кропом, помідорів із пліснявою та підгнилої пекінської капусти не видно. Усе було свіжим. Не знайшли також жодної погнутої тари, якої раніше було на диво багато. Переглянувши всі упаковки з молоком та маслом, підтверджуємо: протермінованих не знайдено. Якщо не брати до уваги двох упаковок розгерметизованої ковбаси та незапакованих хлібобулочних виробів, які продаються у вільному доступі, то цей супермаркет зробив найбільший стрибок у бік покращення. Порівняно з тим, що застали там журналісти “ГК” до публікації, картина “після” ледь не ідеальна. Пригадалася довга дискусія з керівництвом магазину про те, яка складна робота продавців і адміністраторів, які малі зарплати і натомість непомірні обсяги їхньої роботи. А все ж таки можна працювати краще?

 

Наталка ГОЛОМІДОВА