Останнім часом керівники на КП «Івано-Франківськводоекотехпром» міняються по кілька разів на рік. Минулого року з гучним скандалом з підприємства «пішли» київського «парашутиста» Романа Шестопалова, на звільненні якого наполягла найчисельніша фракція у міськраді «Свобода». Після того підприємством встигли покерувати два місцевих менеджери. Третього – знову з Києва – нещодавно призначили якраз з ініціативи «Свободи». Новопризначений генеральний директор «Водоекотехпрому» Олександр Чеповий розповів «ГК» про проблеми підприємства та про те, як збирається виводити його кризи.

 

 

– Чому за якихось півроку до виборів на КП «Івано-Франківськводоекотехпром» знову міняється керівник? Можливо, у Вашому призначенні є політичний зміст?

Я вважаю, жодних політичних обставин, які би спонукали до кадрових змін, не було. Думаю, керівництво міста не зовсім влаштовували результати діяльності попередньої команди на підприємстві. Та команда почала працювати вже давно, і Марич Володимир Федорович, який виконував обов’язки генерального директора, коли я прийшов на посаду фінансового директора, був людиною саме тієї команди, яка працювала на підприємстві з червня минулого року. Може, та команда втратила інтерес до підприємства… Я не можу сказати.

–                     Вам посаду запропонував міський голова?

Мені запропонували цю посаду люди, які працюють у міськвиконкомі, і я погодився.

–                     Члени ВО «Свобода»?

Можна й так сказати – люди, дотичні до «Свободи».

– Розкажіть про свій менеджерський досвід. Чи працювали Ви в комунальному господарстві?

Я вважаю своїм найкращим менеджерським досвідом побудову торгового дому «ЛАЗ-Україна». Це підприємство афільовано Львівським автобусним заводом. Я його очолював як голова правління, і цей період моєї біографії як керівника я пригадую як найбільш успішний. Мені тоді вдалося створити команду із переважно своїх друзів, з якими я досить успішно працював. Після того я працював на багатьох підприємствах, пов’язаних з різними галузями господарства. Очолював компанію, що надавала послуги супутникового зв’язку в Україні. За час мого керівництва підприємство збільшило обсяг реалізації на 87%, тобто майже в два рази. Коли я прийшов на посаду, не було за що виплачувати заробітну плату. Перше, що я зробив, – продав службовий автомобіль керівника і виплатив зарплату працівникам. А потім (це були досить серйозні досягнення в той час) я розмитнював великі партії обладнання під векселі. Тоді це законодавство дозволяло. Але операція була дуже складна, і небагато підприємств могли б це зробити.

–                     Чому Ви погодилися очолити збиткове підприємство?

Останніми роками на всі підприємства, за винятком хіба комунального підприємства «Київське інвестиційне агентство», мене запрошували, щоб вивести їх з кризового стану. Тобто зробити санацію підприємства і забезпечити покращення показників його діяльності.

–                     Як Ви оцінюєте стан «Водоекотехпрому»? Скільки боргів залишив попередній керівник?

Я не можу сказати, що дії попереднього керівництва спричинили ці борги. Причиною боргів є планово-збиткова діяльність підприємства, і в цьому немає провини керівництва. Насправді чинні тарифи були затверджені ще у 2006 році міськвиконкомом і з того часу коригувалися виключно рішенням комісії Нацкомпослуг. Наразі це національний регулятор в частині тарифоутворення комунальних послуг. Ці тарифи не покривають ані нормативні, ані планові, ані фактичні витрати підприємства.

Стан підприємства критичний. Різниця в тарифах, накопичена з 2006 року, становить 29 млн. грн. Це втрати підприємства, які не були компенсовані за рахунок тарифу. Мова йде і про амортизацію, яка є складовою частиною наших витрат. Наші збитки в частині амортизації не вимагають від нас відшкодування в грошовому вимірі. Але потрібно розуміти, що це призводить до того, що ми фактично не здійснюємо інвестицій у відновлення наших основних засобів. «Наших» означає, що це не засоби водоканалу – це майно, яке належить місту, територіальній громаді. Тобто територіальна громада протягом деяких років просто втрачає частину свого майна. Оскільки воно не відновлюється, капітальний ремонт не здійснюється, то фактично підприємство не розвивається.

А джерелом фінансування для таких робіт мав би стати тариф, і це  об’єктивно. Наразі населення користується послугами підприємства за дотаційними цінами. В середньому сім’я із чотирьох осіб оплачує 40-50 грн. на місяць за послуги водопостачання і водовідведення, якими користується щодня. Споживацька цінність цієї послуги набагато вища. Скільки кожен з нас був би готовий заплатити за цю послугу, якщо б з якихось причин її втратив? Уявімо собі, що КП ІФВЕТП від’єднують від енергозабезпечення і підприємство не зможе забезпечити населення водою. От скільки населення захоче сплатити для відновлення цієї послуги, якщо місяць не буде води? Я думаю, не менше, ніж платять люди в Калуші та Тисмениці. А вони платять  у два-три рази більше.

– Тобто потрібно підвищувати тарифи?

Обов’язково. Проблемою є планова збитковість. Всі це розуміють, а немає політичної волі до підняття тарифів. Але вони будуть обов’язково підняті після виборів. Вибори пройдуть, політичні сили стануть вільними від того, щоб задовольняти очікування електорату, і тарифи обов’язково піднімуть.

–                     Коли ВО «Свобода» йшла на вибори, то однією з програмних обіцянок було недопущення зростання тарифів в Івано-Франківську. Як я розумію, Ви очолили підприємство на запрошення «Свободи». Чи погоджували Ви можливість підняття тарифів з міськими «свободівцями»?

Так. Але я наразі представляю інтереси підприємства, дію згідно із статутом, я підзвітний міськвиконкому, профільному департаменту і як генеральний директор маю відстоювати інтереси власника підприємства. А власником є територіальна громада в особі органів місцевого самоврядування. І в інтересах власника робити все, щоб підприємство не було збитковим, а фактором збитковості є невідповідні тарифи. Тому їх потрібно змінювати. Треба проводити роз’яснювальну роботу. Ми зараз працюємо з національним регулятором для того, щоби довести необхідність таких тарифів, які відповідають вартості цих послуг.

–                     Окрім підвищення тарифів, що ще варто зробити, аби вивести підприємство з кризи? Чи маєте вже стратегічний план?

Як такого класичного стратегічного плану в мене наразі немає. Але він має обов’язково з’явитися. Моїми зусиллями і зусиллями команди, яка тут працює, ми маємо за грантові кошти скласти проект розбудови кадрового та інвестиційного потенціалу комунального підприємства з водопостачання та водовідведення. Це означає, що в рамках цього проекту має бути виконана діагностика поточного стану підприємства та розроблений короткотерміновий план на три роки і середньотерміновий на 10 років.

Насправді в багатьох галузях України зараз неможливо щось планувати на 10 років. А якщо говорити про комунальне господарство, то це взагалі неможливо, зважаючи на нормативну базу, яка регулює цю діяльність. Стратегічний план в такому випадку не буде посилатися на жодні розрахунки. Це буде описова частина, яка оперуватиме якісними оцінками: погано, дуже погано і найгірше.

– «Прикарпаттяобленерго» постійно вносить «Водоекотехпром» до списку «злісних» неплатників. Скільки зараз «Водоекотехпром» боргує енергетикам? Чи є загроза, що франківці залишаться без води через ці борги?

З представниками «Прикарпаттяобленерго» ми зустрічалися у березні і повністю визначилися стосовно динаміки наших розрахунків впродовж трьох наступних місяців. Зараз у нас є деяке відхилення від досягнутих домовленостей, але воно несуттєве і за обопільною згодою не розглядається як критичне.

Заборгованість «Водоекотехпрому» перед «Прикарпаттяобленерго» не була надто критичною, але була неприйнятною і з погляду домовленостей між підприємствами, і з позиції постачальника. Через те ми були змушені зустрічатися, домовлятися і, думаю, надалі будемо працювати без ексцесів.

– Представники ГО «Громадський контроль» неодноразово заявляли, що з 700 працівників водоканалу понад 100 – це адміністративно-управлінський персонал. Зокрема, шість директорів отримують зарплату по 7 тис. грн., не враховуючи надбавок і премій. Чи плануєте скорочувати адміністрацію підприємства?

Скорочення у нас уже відбувається, і вже затверджений новий штатний розпис. Я не можу сказати, що ним передбачені суттєві скорочення, але знакові, які насправді дратують суспільну думку, вже відбулися. У нас вже не працює три директори, про яких йшла мова. Немає першого заступника, його функції виконує головний інженер; немає директора з юридичних питань, немає фінансового директора. Зараз немає жодного директора, який би не був керівником одного з управлінь підприємства.

Я сьогодні (8 червня – ред.) підписав контракт: моя зарплата становить 5 тис. грн., тепер це найвища зарплата на підприємстві. Всі інші зарплати суттєво менші, але за них люди мають працювати і вдень, і вночі, і у вихідні, і в морози, і в спеку.

– В Інтернеті недавно оприлюднили скандальне відео, в якому Ваш прес-секретар звинувачує Вас у тиску на підлеглих. Як Ви це прокоментуєте?

Я, згідно із статутом, формую особовий склад персоналу підприємства. Це мої повноваження і мої обов’язки. В цьому випадку мова йде про те, що працівник, який насправді підпорядкований безпосередньо мені, виконує завдання безпосередньо мої, має відповідати виключно моїм уявленням про те, яким цей працівник має бути, і якщо ці уявлення розходяться з наявним станом справ, то я приймаю рішення про заміну такого працівника на іншого. А в цій ситуації я вбачаю ще й конфлікт інтересів. Це те саме, що бухгалтер, коли я поставлю перед ним завдання, розвернеться і побіжить у податкову інспекцію здавати інтереси підприємства. Я вважаю, що фахівець із зв’язків з громадськістю не мала права використовувати саме зв’язки з громадськістю для того, аби доводити свою позицію, яка не збігається з позицією адміністрації підприємства, цим самим завдаючи шкоди цьому підприємству або його керівництву.

–                     І як Ви бачите розвиток цього конфлікту?

Я буду  діяти в рамках законодавства, яке вимагає від мене формувати особовий склад і ставити завдання, забезпечувати контроль і виконання цих завдань в інтересах підприємства.

–                     Депутати міськради неодноразово заявляли, що на «Водоекотехпромі» часто міняються керівники начебто спеціально, аби довести підприємство до банкрутства та передати його в приватні руки. Що б Ви сказали на такі припущення?

Я вважаю, що основним фактором збитковості підприємства є саме невідповідність тарифів. Якщо ці рейки прокладені національним регулятором та місцевою владою, то будь-які дії керівництва можуть або уповільнювати рух підприємства, або пожвавити його роботу. Але вони не можуть кардинально змінити ситуацію. Виключно затвердження нових тарифів може дати можливість підприємству працювати ефективно.

Я вважаю, що робота всіх керівників, які очолювали підприємство, була скерована на те, щоб забезпечити стабільну діяльність підприємства. І не бачу цілеспрямованої діяльності з доведення підприємства до банкрутства.

–                     Який стан оплати населення за послуги водопостачання та водовідведення?

У нас є 427 боржників, які боргують 2,6 млн. грн. Це приблизно стільки, скільки сплачує за місяць населення міста. Уявімо собі, наскільки це суттєво і для водоканалу, адже це вдвічі менше, аніж нам потрібно заплатити щомісяця за електроенергію. Все населення міста може постраждати через те, що ми не зможемо розрахуватися за електроенергію, а причиною буде те, що 427 осіб не сплатили вчасно за надані послуги. Ми будемо вживати заходів згідно із законодавством, щоб відшкодувати збитки від таких користувачів. В тому числі вилучати майно та припиняти надавати їм послуги.

Розмовляла Марія ГАВРИЛЮК