Тестування випускників шкіл цьогоріч супроводжується гучними скандалами. Є підстави вважати, що їх штучно провокувало… Міністерство освіти з метою дискредитації і знищення системи незалежного тестування.

 

За всю історію незалежного тестування випускників шкіл, яке мало знищити корупцію при вступі у виші, воно не проходило з такими скандалами, як за останні кілька тижнів. Ні в експериментальний 2002 рік, коли протестували першу 1000 першокурсників, ні в 2008-ому, коли тести вперше замінили вступні університетські екзамени, такі проколи не ставалися. Є багато причин вважати – вони сплановані… самим Міністерством освіти.

 

“Ми говоримо про це постійно, що якість ЗНО треба підвищувати. Ми говоримо про це, але щорічно це відбувається як експеримент над абітурієнтами: то були складні тести з історії, то були складні тести з англійської мови тощо. Тому те, що ми повернули зараз авторитет середньої школи та вчителя шляхом врахування середнього балу атестата до двохсот балів плюс ЗНО, – це буде тією компенсаторикою, яка буде об’єктивніше показувати знання абітурієнта”.

У цій довгій фразі голови парламентського комітету з освіти, нардепа-регіонала Максима Луцького – уся сіль політики, яку він проводить разом з міністром Дмитром Табачником.

Її мета – демонтувати систему вступу лише за результатами тестів. Спочатку Міносвіти дозволило приймальним комісіям вишів враховувати і середній бал атестату. Потім – додавати бали за відвідування підготовчих курсів.

І обидва роки перебування при владі Табачника його міністерство йшло до ключової мети – повернути вступні іспити у вишах. Ця ідея була навіть вмонтована у новий закон «Про вищу освіту». Але через студентські протести прем’єр Микола Азаров віддав документ на переробку робочій групі, яка складалася з ректорів, експертів від освіти і самих студентів. У їхній версії законопроекту, яку знову передали уряду, норми про вступні іспити немає.

Але й тестування цього року пройшло з небаченими помилками.

 

Як саме помилялася держава

 

Почалося з обов’язкового для всіх тесту з української мови та літератури. Як зазвичай, через велику кількість охочих абітурієнтів поділили на дві сесії. Складали вони його з різницею в день.

На «другоденників» чекав сюрприз. Три завдання (46-те, 48-те та 59-те) у першому тестовому зошиті були такі ж самі, як і на пробному тестуванні. Його, за окрему платню, всі охочі могли скласти у березні.

Тестовані першого дня одразу зчинили галас – такий збіг поставив вступників у нерівні умови. Вони створили власну скаргу на сайті «Петиція» і зібрали вже більше 600 електронних підписів під вимогою переглянути результати. Державна установа, яка організовує тестування, – Український центр оцінювання якості освіти, відмовився – нічого страшного, таке може бути.

Далі прогримів інцидент у Донецькому професійному металургійному ліцеї Ткаченка. Його використали як пункт тестування. І саме тут у одного зі вступників відібрали мобільний з підключенням до Інтернету. Хлопець сидів у Вконтактівській групі, створеній спеціально перед ЗНО. У ній відповіді на певні завдання цього тесту з’явилися вже за кілька хвилин після того, як вступникам роздали нібито «конфіденційні» зошити із завданнями.

Пояснювати, як і звідки витекла інформація про завдання, УЦОЯО не став. Хоча роками відповіді засекречували за підтримки СБУ. І не було жодного випадку, коли комусь вдавалося їх дізнатися та розповсюдити.

За кілька днів пройшло тестування з математики. На нього вступників знову поділили навпіл. І знову другій сесії «пощастило» – в окремих тестових зошитах були подані завдання з такими ж алгоритмами, як і на першій сесії. Цього теж ніколи не допускалося під час тестувань попередніх років.

«Підготуватися до тестів за день – неможливо. Це як у приказці про поганого студента, якому для підготовки до іспитів завжди не вистачає трьох ночей», – віджартувався наступного дня міністр освіти.

Але цифри свідчать, що нерівність умов зіграла величезну роль. У першу сесію математичного тесту максимальні 200 балів набрали 112 вступників. У другу, на якій дублювалися завдання першої, – 287. Тобто більше, ніж вдвічі більше.

 

Таким чином абітурієнтів знову зіштовхнули лобами. Вони поділилися на дві групи – одні вимагають скасування всіх результатів, інші – залишити все, як є.

Тест з історії України взагалі пройшов у жанрі «жахів». Спочатку УЦОЯО переплутав наліпки на пакети, куди мали би вкладатися відповіді, – замість «Історія України» наклеїв «Математика». Наклейки спішно змінювали просто на пунктах тестування.

Далі сталася плутанина із завданнями. У першій сесії в 56-му завданні було вказано зворотній порядок варіантів відповідей – ГВБА замість АБВГ. «Коли хотіли запитати в інспекторів – ті лише кричали і казали, що там все правильно», – розповідає Андрій, який складав тест у школі під Києвом. Він обрав правильну відповідь за буквою, а не за порядком розміщення.

Другій сесії теж дісталося – у тестових зошитах українською і російською мовами під літерами АБВГ були різні варіанти відповідей. Наскільки це знав комп’ютер, який перевіряє ці зошити, досі невідомо.

У російськомовних варіантах зошитів виявилися граматичні помилки. В одному із завдань забули дописати текст у варіанті відповіді. Якщо в україномовній версії було написано «Створено власні збройні сили, організовано органи безпеки та правопорядку», то в російськомовній – «Созданы собственные вооруженные силы, организованы». Цей варіант, до всього, був ще й правильним.

А ще в тесті з історії сім завдань виявилися ідентичні тестам 2010 року.
Крапку у карнавалі помилок поставив тест із біології.

«Якими кровоносними судинами венозна кров рухається ВІД серця», – запитали укладачі тестів в україномовному зошиті із завданнями. «По каким кровеносным сосудам венозная кровь движется К сердцу», – ніби навмисне було написано в російськомовному варіанті. Таких завдань-антонімів було два.

 

До чого ведуть помилки

 

Обмануті молоді люди, обурені батьки – все це остаточно підриває ідею незалежного тестування. Один з її «батьків», колишній директор УЦОЯО Ігор Лікарчук підозрює – це невипадково. «Якби тести укладались комп’ютером, до них не потрапили б використані завдання. Всі помилки від того, що до відбору завдань допустили людей. Дуже схоже, що ЗНО пробують скомпрометувати, щоб знизити рівень довіри до них. І відмовитись від тестування».

Для чого Міносвіти руйнувати систему, яка у 2008-2009 роках дозволяла юнакам з небагатих родин та далекої провінції спокійно займати бюджетні місця на престижних факультетах столичних університетів Шевченка, КПІ, Гетьмана?

А для чого створення штучного попиту на підручники, права друкувати які передаються приватним видавництвам? Для чого додаткові посередники при виготовленні дипломів? Для чого фактично приватизація електронного вступу?

Наші розслідування цих проблем щоразу приводили до одного висновку – це дозволяє заробляти наближеним до міністерства особам. І системно збільшує потік корупційних грошей в освіті.

Так було із самого першого кроку з демонтажу нинішнім міністерством системи вступу виключно за результатами тестів. Як тільки у 2010 почали враховувати і середній бал атестата – знову розквітла практика купівлі оцінок. Тоді друзі з громадської організації «Опора» помітили 23-відсотковий стрибок продажу шкільних журналів.

Пройшло два роки, і є інший доказ, що шкільні оцінки системно завищують. Ми проаналізували дані про кількість золотих медалістів. Якщо у 2009-му, коли тести були єдиною перепусткою до вишу, медалями нагородили 7 тисяч школярів, то цього року держава замовила 15 900 золотих медалей.

«Блін, я – золотий медаліст! Якби не це дебільне ЗНО з його абракадаброю в завданнях, я би просто пройшов по співбесіді. Поверніть іспити!» – цей допис Вконтакті підписаний не міністром, а цьогорічним випускником Антоном. Під ним – кілька сотень «лайків». Дмитро Табачник теж міг би поставити «Подобається».

Максим ОПАНАСЕНКО,

бюро журналістських розслідувань «Свідомо»,

для «Галицького кореспондента»