Осінь – пора статичного очікування, завмирання і болю. Справа, мабуть, не стільки у безподієвості, скільки у внутрішньому затишші.

Ми – носії болю. Часто я уявляю місце всередині, якийсь окремий орган, який виношує цей біль. Скільки він важить, якщо його можна виміряти і відчути майже фізично? У кожного порція болю своя. Варто би було думати, що рівно така, яку ти можеш винести, але ми усі так любимо себе жаліти, що годі втішитись таким переконанням. Останнім часом оповіді усіх моїх знайомих і мої власні говорять про якусь глуху безвихідь. Магнітні бурі, сміємося ми. Якби ж то всі причини були у бурях… Тим часом дійсність нагадує очікування якоїсь манни небесної, якої, як не крути, годі дочекатись.
Дослідження життя поза тим триває. Тішить і не тішить, ламає і зміцнює. Нещодавно я виявила для себе, що не знаю жодної щасливої сім’ї. Усі без винятку знайомі подружжя ховають драми, трагедії або вимушеність. Ні, брешу, знаю дві подружні пари, про які можна сказати: у них все добре. Я побоююсь заглиблюватись в ці стосунки грунтовніше, бо тоді виявиться, що і в них не все так добре, як здається. Скажімо, у дитинстві я свято вірила в те, що батьки моєї подруги є такою єдиною успішною парою. Вони були молодими, гарними, мали двох дітей, і все було би добре, якби через кілька років мати моєї подруги не покинула чоловіка і двох дітей і не поїхала світ за очі. Зірвалася з ланцюга, говорили потім про неї. Вона більше ніколи не повернулася, тому, даруйте, мені дуже важко тепер говорити про правдивість того, що здається. З іншого боку, хотілося б, щоб життя переконало у зворотному. І знову ж таки – чекання.
Є таке слово, дуже жорстоке слово «ілюзії». З нього все, власне, і починається у таких випадках. Довготривалі стосунки як постійне нашарування різних рівнів і етапів, коли вже ілюзій достоту нема. Я є я, ти є ти. Ми є ми? Постійний ріст і знову ж таки долання різнорівневих етапів. Мені розповідають, я слухаю.
З огляду на це все фільм “The Secret” потрапив до мене дуже вчасно. Думаю, такі речі з’являються у житті кожного, коли йому це найбільше потрібно. Саме тоді, коли здається, що твоя порція болю цього разу вже точно завелика. З цього фільму треба починати кожен свій день, сказала мені людина, яка його принесла. Тепер я знаю, що його справді треба дивитись багато-багато разів для того, аби фрази і картинки з нього виринали в голові в потрібному місці в потрібний час. Це діє. Про що «Секрет»? Про щастя. Про те, що таке справжнє багатство. Про те, що можна мати все, чого хочеш. Секрет – у правильності мислення. Про речі, які всі знають і, можливо, чують щодня, але в які не вірять. Бо повірити – найважче з усього. У «Секреті» говорять про них дуже просто, так, що вони стають очевидними. Радість породжує радість, біль породжує біль. Банально? Банально, але варте того, щоб у це повірити. Насправді щодня з нами відбуваються дива, просто наш зір сфокусований так, що ми сприймаємо тільки негатив. Варто мені було лише помітити це, як я зауважила, що справді, закон тяжіння діє.
Найбільше банальності от у чому. Для експерименту бодай протягом кількох годин відслідковуйте всі свої думки. Негативні переважають, чи не так? Дуже переважають, якщо бути чесним. Дуже-дуже переважають, якщо бути чесним до кінця. А тепер з усієї сили постарайтесь спрямувати свій мисленнєвий потік таким чином, щоб позитиву було більше, і ви помітите, що і навколо його стає більше. Вдячність за все, що маєш, стане початком. Цілеспрямовані бажання – продовженням. Це нелегко, але це можливо. Нещодавно я дійшла до думки, що насправді я – щаслива людина. У мене є батьки, квартира, робота, близькі люди – курва, у мене ж насправді все добре. І ці всі люди і речі не є номінальними в моєму житті, я насправді дуже їх люблю. І цього цілком достатньо, аби почуватися добре.
Але біль і осінь, осінь і біль – затягують, скажете ви. У «Секреті» є фраза: «Відомий нам всесвіт багатий на радість і достаток у всіх своїх проявах». А відомий вам всесвіт?
І все-таки я думаю, що щасливі подружжя не є аж таким винятком… Може, я просто дивлюсь не туди, або просто-напросто погано бачу.

 

Тетяна Єрушевич