Українці «віддячують» не лише за те, щоб отримати роботу, і не тільки, щоб її втримати, але й навіть аби по-людськи звільнитись. Джерелом достовірної інформації про хабарі, які громадяни дають за роботу, є дані із Єдиного державного реєстру судових рішень. У постановах і ухвалах служителів Феміди вказано конкретні цифри за конкретні посади, факти давання хабарів задокументовано співробітниками управлінь по боротьбі з економічною злочинністю, СБУ, міліцією, ДАІ та іншими правоохоронцями.

У рішеннях судів детально розписані процедури нанесення на грошові банкноти спеціальних позначок, а також «у ролях» переказано всі подробиці операцій із затримання хабарників. Відтак ці дані досить достовірно свідчать про ціни на «ринку» посад.

Застереження: не варто думати, що ледь не всі у країні платять за працевлаштування. Скоріш за все, такі випадки складають не надто велику частину від усіх прийомів на роботу. Але й не малу.

Ми опрацювали документи, що стосуються близько 300 справ, які могли мати стосунок до хабарів за працевлаштування. Із сум, які називались у судових засіданнях, можна зрозуміти не лише ступінь нахабства «продавців», але й амбіції «покупців», які, очевидно, готові «відбивати» куплені посади.

Крім того, виявилось, що приблизно у третині випадків мова йде про шахраїв, які й не збиралися працевлаштовувати жертву.

Окремої уваги заслуговують справи про вимагання грошей за незвільнення з посади, за видачу трудової книжки без доган (часто з погрозами винести надумані догани в разі несплати певної суми) і навіть за своєчасну виплату зарплати (!).

Найбільше охочих працевлаштуватися за хабар – в районну лікарню чи навчальний заклад. Не можна пояснювати цей феномен виключною «хлібністю» цих місць. Скоріше, мова йде про гарантовані доходи із державного бюджету, які не залежать від бажання і настрою приватного власника.

Також напрочуд багато виявилось людей, які готові давати «на лапу» навіть за працевлаштування водієм чи прибиральницею. Тут теж очевидно немає прямого комерційного інтересу – лише бажання як-небудь забезпечити себе на найближчий час.

А от коли справа доходить до органів земельних ресурсів чи правоохоронців, тут можна говорити виключно про «ринкові» механізми. Отже, перша п’ятірка нашого рейтингу хабарів виглядає так.

Топ-5

$200 000 – пост начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області. У 2010 році заступник міністра екології Богдан Преснер мав намір отримати $200 тис. за вирішення питання влаштування потрібної людини на відповідну посаду на Одещині.

Судячи з матеріалів судової справи, питання призначення людини уже було погоджено «де треба», зокрема, губернатором. Залишалося лише отримати візу міністра. Співбесіду було доручено провести Преснеру. Згідно із висновком суду, він вирішив заробити на цій процедурі і запропонував кандидатові розрахуватися за послуги у два транші по $100 тис. – до і після підписання міністром відповідного наказу. За вимагання хабара в особливо великих розмірах колишньому чиновнику дали 9 років.

$30 000 – пост начальника відділу Центру земельного кадастру у Городоцькому районі Львівської області. Керівник Львівської регіональної філії центру зажадав від потенційного «покупця» $30 тис. за триетапну процедуру працевлаштування на “хлібне” місце. Тобто по $10 тис. за посади інженера, виконувача обов’язків начальника та начальника відділу відповідно. Причому вимога подальшого кар’єрного зростання виходила саме від «покупця». Зараз справа розглядається повторно у судах.

$14 000 – головний лікар. На третьому місці найпопулярніша професія серед «платних» працевлаштувань. Напередодні кризи у Сумах відносно «порядний» добродій зажадав стати головним лікарем однієї і місцевих лікарень. Він готовий був викласти за таку послугу чиновникові-аферисту $14 тис., або 70 тис. грн. за тодішнім курсом. Коли той не вжив жодних заходів для працевлаштування лікаря, обдурений док звернувся до міліції. Судячи з матеріалів справи, лікар був далеко не першим, хто потерпів від шахрайських дій чиновника: протягом кількох років він збирав гроші нібито на виділення через сесію міської ради земельних ділянок, оформлення прав власності. Тобто традиційними для клерка речами. Справа переглядається.

100 тисяч гривень за незвільнення керівника підрозділу обласної Держекоінспекції. Зовсім нещодавно, у березні 2012 року, прес-центр СБУ повідомив про порушену Генеральною прокуратурою кримінальну справу проти начальника Держекоінспекції у Волинській області Анатолія Гетьманчука. Він разом із заступником одержав хабар у сумі 100 тисяч гривень від свого підлеглого за незвільнення його з посади керівника одного з підрозділів інспекції.

Таким же чином вимагались гроші і з інших посадовців. Джерелом грошей мали бути побори з підприємців на пунктах пропуску через державний кордон за проведення екологічного та радіологічного контролю при перевезенні вантажів. Щомісячний платіж – окрім «внеску» за незвільнення, мав би становити 70 тис. грн. З цих сум можна тільки здогадуватися, які суми поборів збирають на різних етапах із підприємців інші відомства.

$10 000 – продовження кар’єри у держпідприємстві. Замикає п’ятірку історія із Запоріжжя. У 2010 році генеральний директор ДП «Національний центр поводження з небезпечними відходами» вирішив нажитися на призначенні директора філії у цьому промисловому місті. Щойно чоловіка зарахували на роботу із випробним терміном, як турботливий начальник повідомив йому, що вартість продовження кар’єри складає $10 000. В інакшому разі обіцяв організувати такі умови праці, за яких проходження атестації після завершення випробного терміну буде неможливим. Ненаситність коштувала босу 6 років в’язниці.

«Липові» довідки та інше

Фіктивні довідки про працевлаштування і рівень зарплати видаються з кількома цілями.

По-перше, це видача кредиту. Завдяки Єдиному реєстру відомі випадки, коли люди віддавали $1000 за фальшивий папірець про високий рівень зарплати лише для отримання кредиту в банку на $3000. По-друге, працевлаштування на роботу, де потрібен досвід, стаж або певний кваліфікаційний рівень, який можна здобути на окремих навчальних програмах. Середня вартість довідки для таких цілей – від 300 грн. до $500. Третьою причиною, через яку українці звертаються по «палені» папери, є бажання виїхати за кордон за легальними програмами, які потребують офіційного працевлаштування в Україні.

Отримати довідку можна у кілька способів. Перший – звернутись на діюче підприємство і домовитись про «працевлаштування» або запис заднім числом у трудовій книжці.

Другий – звернутися на спеціалізовану фірму, організовану виключно для таких випадків: всі її «співробітники» є повністю липовими, окрім директора, який активно заробляє на «напівмертвих» душах гроші. Одразу кілька таких «контор» було зафіксовано за останні роки. Суди над їхніми засновниками тривають.

Однак найбільш дикими виглядають трудові стосунки, коли робітнику доводиться платити за повернення своєї трудової книжки принаймні без немотивованих доган. Задокументовано щонайменше півдюжини випадків, коли зі звичайних механіків чи електриків вимагали 400-800 грн. лише за те, що вони знайшли собі деінде кращу роботу і зібралися піти з поточного місця…

За матеріалами Тексти.org.ua