Цього року для багатьох мисливських господарств збігає термін користування мисливськими угіддями в Івано-Франківській області. Наступна сесія обласної ради перегляне межі мисливських господарств. Комусь з орендарів угідь депутати додадуть омріяних гектарів, у когось їх поменшає. В кожному разі без гострих дискусій не обійдеться, прогнозують в обласному управлінні мисливського господарства.

 

З радянських часів більшістю мисливських угідь користувалася громадська організація Українського товариства мисливців і рибалок (УТМР). Сьогодні утеемерівці бідкаються, що їх з усіх боків підтискають приватні мисливські господарства, які не дають розвиватися районним організаціям УТМР.

Наразі в області 35 мисливських угідь, які займають площу 989 тис. га. «Серед них є група лісгоспів, які безпосередньо підпорядковані управлінню лісового та мисливського господарства. Кожен лісгосп має угіддя для ведення мисливського господарства. Є сім районних організацій українського товариства мисливців і рибалок, і є група, яка називається «інші господарства», – розповідає завідувач сектору мисливського господарства обласного держлісгоспу Геннадій Мельничук. – До цієї групи належать приватні товариства, товариства, які не входять у систему УТМР, а також державне підприємство «Синьогора» (президентська резиденція поблизу Гути Богородчанського району, за якою закріплено понад 10 тис. га – ред).

 

Хто в лісі господар?

Сільським громадам і мисливським господарствам не завжди вдається співіснувати мирно. Хоча, на щастя, нічого подібно до випадку з Лозінським на Прикарпатті ще не траплялося.

Але загострення бувають. Так, вже понад півроку триває конфлікт на Рожнятівщині між приватним господарством «Універсал-контракт» та районною організацією УТМР.

«Ми з братом полювали в наших угіддях (на території УТМР – ред.) біля села Небилівська Слобода, – розповідає член Рожнятівської районної організації УТМР Василь Колодніцький. – Коли поверталися додому, з лісу вибігли три єгері мисливського господарства «Універсал-контракт», викликали старшого єгеря, який забрав у нас документи і не віддає по сьогоднішній день». Мисливці зі скаргами про викрадення документів звернулися до прокуратури. Вони визнають, що при собі не мали паспортів на мисливських собак, чим справді порушили правила полювання. Василь Колодніцький каже, що сплатив за це порушення штраф, тому працівники «Універсал-контракту» вже не мають підстав не повертати документи.

На бік мисливців стало керівництво районної організації УТМР. «Універсал-контракт» конфліктує не тільки з мисливцями, а й громадами навколишніх сіл», – запевняє старший єгер Рожнятівської РО УТМР Василь Дирів. За його словами, єгері приватного господарства не допускають мешканців навколишніх сіл (Вербівка, Красне, Небилів, Осмолода, Перегінськ та ін.) в ліс збирати ягоди та гриби. Втім, попри чутки, письмових скарг на цю компанію не надходило ні до місцевих сільрад, ні в обласне управління мисливського та лісового господарства. «Я чув від людей, що їх зупиняли, коли вони йшли до лісу. Але письмових звернень не було», – розповідає голова села Небилів Роман Федорчак.

Старший єгер «Універсал-контракту» Володимир Нижник, який вилучив документи у братів Колодніцьких, запевняє, що діяв згідно з законом. Розповідає, що члени УТМР вийшли на полювання у мисливських угіддях державного резерву, де закон категорично забороняє полювати. За його словами, мисливці вчинили відразу декілька порушень: перетнули межі, у них була вбита дичина, на жодну з чотирьох собак не було документів, повторно полювали за разовою відстрільною карткою.

Зауважимо, що згідно з законодавством, полювання здійснюється за ліцензією або відстрільною карткою. Ліцензії використовують для полювання в основному на копитних тварин, а відстрільні картки видаються на пернату та хутрову дичину. Щовесни кожне мисливське господарство проводить переоблік тварин на своїй території і подає запити в обласне управління лісового та мисливського господарства та кількість ліцензій. Відстрільні картки, на відміну від ліцензій, виготовляються самими ж користувачами мисливських угідь і ними ж реалізовуються.

За словами Володимира Нижника, єгері «Універсал-контракту» просто виконують свою роботу – борються з браконьєрством. «Браконьєри зазвичай – не бідні люди. Були випадки, що ловили і прокурорів, і міліціонерів. Не кажу, що єгерська служба свята – єгері теж попадаються на незаконному полюванні. Головне правильно налагодити роботу єгерів в угідді та контролювати її», – говорить Нижник.

Втім, конфлікти між конкурентними мисливськими організаціями – не найбільша проблема. Гірше, коли «приватники» порушують гарантовані Конституцією і Лісовим кодексом права звичайних громадян. І хоча Володимир Нижник запевняє, що його єгері цим не грішать і не боронять людям збирати ягоди й гриби, такі випадки на Прикарпатті відомі. 

В обласному управлінні лісового і мисливського господарства (УЛМГ) згадують історії, коли проти приватних господарств виступали цілі громади. До прикладу, у 2008 році народний депутат України Володимир Мойсик звернувся до Держкомлісгоспу з вимогою захистити місцеве населення від свавілля мисливського господарства ТзОВ «Варто». Депутат повідомив, що працівники підприємства, «захищаючи» приватну власність, не пускають до лісу жителів сіл Сідлище, Лісна Слобідка, Товмачик, Раківець, Черемхів, Шепарівці та інших Коломийського району, не дозволяють їм збирати хмиз, ягоди, гриби, проходити лісовою дорогою у сусідні села. Втім, за словами головного спеціаліста Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства Олега Проціва, після перевірки ці факти не підтвердилися. Або селяни з певних причин відмовилися підтверджувати свої скраги.

Нещодавно аналогічне звернення надійшло до лісівників з Косівського району. У березні цього року, ініціативна група провела збори мисливців та громад сіл Стовпчатів, Яблунів, Люча, Нижній Березів. За словами Олега Проціва, заявники почуваються скривдженими, бо на їхніх мисливських угіддях за останніх десять років полювали всі, окрім місцевих мисливців. Наразі вирішення конфлікту на контролі обласної ради.

 

Виживуть найсильніші

Цього року закінчується 15-річний термін користування мисливськими угіддями більшості господарств області. Тому на наступній сесії обласної ради депутати розглянуть низку мисливських питань. За словами завідувача сектору мисливського господарства ОУЛМГ Геннадія Мельничука, проектами рішення облради заплановано зменшити загальну площу угідь приблизно на 300 тис. гектарів. «Зменшення території мисливських угідь відбувається фактично у всіх господарствах, – розповідає Мельничук. – Однією з причин є розпаювання земель, у багатьох районах люди не хочуть, щоб їхні землі закріплювалися за якимись мисливськими господарствами. Окрім того, збільшилися площі населених пунктів. Наприклад, село Поляниця, де розташований ГК «Буковель» збільшилося приблизно у десять разів за рахунок полів навколо села, які колись були мисливськими угіддями».

До прикладу, Гринявський лісгосп (Верховинський район – ред.) зараз займає площу майже 23 тис. га. На наступній сесії облради пропонується зменшити йому площу на 3 тис. га. «У Верховинському районі створений Національний природний парк, і частина території відійшла до парку. Так само Верховинський лісгосп зараз має 34 тис. га, а претендує на неповних 9,5 тис. га. Там є створено два приватних мисливських господарства. Також частина лісу відходить під природний парк», – пояснює Мельничук.

Більшість мисливських господарств, за його словами, працюють у збиток. «Повертається тільки половина з тих коштів, які витрачаються на утримання мисливських господарств. Дві третіх витрат – це зарплата єгерської служби, мисливствознавців та інших працівників, залучених у мисливській галузі, – роз’яснює лісівник. – Частина витрат лягає на створення вольєрних господарств, годівниць, кормосховищ, створення кормових полів тощо».

На думку лісівників, якщо сьогодні приватні мисливські господарства намагаються заволодіти якнайбільшою площею для полювання, то через два роки чимало території під мисливськими угіддями вивільниться. «До 2015 року відтерміновано плату за користування мисливськими господарствами. Якщо вона буде відновлена, багато господарств відмовляться від великих площ. Тоді стане зрозуміло, яке підприємство зможе не тільки утримати єгерів, а й платити за землю», – каже Мельничук. Тоді й громадам, можливо, буде якась користь від мисливців, а не тільки клопіт.

Марія ГАВРИЛЮК