Суть цієї захопливої гри всім добре відома: метання дротиків у круглу мішень. Але, попри гадану простоту, в цій грі є дуже багато нюансів, які мають найважливіше значення. В Україні дартс стає все більш популярним. Причому не лише на любительському рівні, а й на професійному. Про дартс та його особливості «ГК» говорить з досвідченим франківським дартсменом Сергієм БЛИЗНЮКОМ.
Гра в дартс є доступною для кожного. Тут немає жодних обмежень у віці, статі і професії. Головне – не напружуватися, зосереджуватися на максимальній точності кидка. Назвати дартс грою на точність буде не зовсім правильно, це радше гра за володіння: адже коли гравець влучає в середину мішені, він завойовує її і відчуває вибух адреналіну. «Дартс повністю відбиває внутрішній стан людини, сконцентрованість. Якщо людина, навіть професіонал, грає в команді, нерідко буває, що в неї трясуться коліна, – розповідає Сергій Близнюк, який займається дартсом з 1994 року. – Дуже складно влучити в ціль, та ще й трьома дротиками, які надаються для однієї серії кидків, спрямувати їх за потрібною траєкторією. Власне, щоб визначити цю траєкторію, потрібно багато часу віддавати тренуванням. Звісно ж, якщо мова йде про серйозний рівень гри».
Приваблива доступність
Загалом, дартс — дуже цікава гра і, напевно, найдемократичніший вид спорту. Причому демократичний він у всіх аспектах. Це і можливість вийти на рівень першорозрядника і навіть майстра спорту за 1-2 роки тренувань. «Почати заняття можна в будь-якому віці і при цьому досягти значних успіхів, – переконаний Сергій Близнюк. – Чи не головною перевагою дартсу є доступна для більшості ціна на комплект обладнання. Цілком реально за 100 доларів забезпечити себе якісною мішенню і комплектом дротиків. Цього повністю вистачить для початківців та дартсменів середнього рівня. Ще одна перевага – знайти місце для тренувань зовсім не складно. Адже відповідну площу для занять у дартс (2-3 кв. метри) завжди можна виділити у себе на роботі чи в квартирі, в будинку, гуртожитку або гаражі». Цікаво, що дартс поділяється на класичний та електронний. У класичному варіанті набір складається з мішені, яка виготовлена з сизалевого волокна кактусів, та дротиків з металевими наконечниками. Маючи класичний набір, гравці підраховують бали самостійно. Натомість електронний апарат автоматично проводить підрахунок влучних кидків та виводить результат на електронне табло. В електронному дартсі наконечник дротика та мішень зроблені з пластмаси.
Спортивні аспекти
Говорячи про правила гри, варто зауважити, що вони є нескладними, але обов’язковими для виконання. Висота мішені повинна становити 1,73 метра, а відстань, з якої кидають дротик, – не більше 2,37 метра. Довжина і вага дротика також мають значення. Виграє той, хто набирає більшу кількість очок. Існують різні види гри в дартс, наприклад, 301, 501, «Крикет». Найбільш популярною є гра 501, яка полягає в тому, щоб, вибиваючи окуляри і віднімаючи їх від числа 501, звести рахунок до нуля. На змаганнях з дартсу кожен гравець використовує свої власні дротики. Вони різняться за формою, вазою, складом, якістю обробки, тому можна й потрібно згодом підібрати собі найкращий варіант. Їх стандартна довжина не повинна перевищувати 30,5 см, а вага – 50 гр. Кожен дротик має стандартну конструкцію і складається з гостро заточеної голки, металевого тіла і стабілізатора польоту. Кидки гравців повинні здійснюватися з положення «стоячи», за винятком тих випадків, коли участь у грі беруть інваліди. Серія кидків гравця складається з трьох дротиків, які здійснюються строго один за одним і послідовно. Рахунок гри ведеться за цифрами, які вписані на кожному секторі.
На шляху до розвитку
«Для багатьох дартс – це спортивна гра. Хоча вона й не включена до програми Олімпійських ігор, бо спортсмени тут не проходять допінг-контролю. Незважаючи на це, в Україні регулярно проводять різноманітні змагання з дартсу. Це і регіональні рейтингові турніри, чемпіонати міст, областей, національні турніри та міжнародні змагання», – розповідає Сергій Близнюк. За його словами, найбільшого поширення дартс набув на Сході України, хоча Федерація дартсу України заснована на Закарпатті. В Івано-Франківську мода на дартс тільки починає з’являтися. «У нашому місті поки що не дуже розуміють, наскільки захопливою є ця гра. Втім, якась зацікавленість все ж таки є, – продовжує Сергій Близнюк. – Більше того, коли я проводив презентацію дартсу в одному з розважальних закладів обласного центру Прикарпаття, це викликало досить відчутний інтерес. Скажу більше, десь з десяток людей навіть мене здивували своїм знанням правил. Єдине, чого людям бракувало, це практики, яку, власне, можна було би отримати, якби у місті були стаціонарні дартс-майданчики. Сподіваюся, з часом інтерес до цього виду спорту буде обов’язково зростати».
Андрій МЕНІВ
Правила точного влучання в мішень
Якщо ви все ж таки вирішили придбати комплект обладнання для дартсу, а також декілька дротиків, вам, очевидно, придадуться кілька порад від професійних дартсменів:
1. Ніколи не плутайте дротик з ядром для метання. Тому не заносьте руку далеко назад і не надавайте прискорення дротику за допомогою корпуса. Це призведе лише до дірок у стіні, а не в мішені.
2. Головне – твердо стояти на ногах. При правильній стійці кисть, лікоть, плече, стегно і стопа повинні бути розміщені на одній лінії. До речі, відстань від мішені до “вогняної межі” має становити рівно 237 сантиметрів.
3. Дротик тримайте двома або трьома пальцями за металічну частину, так, щоби його вістря “дивилося” точно в ціль. Кидайте від плеча, рухаючи лише кистю, наче кидаєте баскетбольний м’яч у кошик.
4. Базову техніку краще відпрацьовувати на кидках у центр. Це допомагає вибрати оптимальну манеру кидка. Чи не головним є також позитивне налаштування на гру.