Українські банки не соромляться прийомів агресивного маркетингу. У гонитві за клієнтом фінустанови нерідко переходять межу пристойності. Чи можна боротися з нав’язливим банківським сервісом?

 

«Приведи друга – отримай 100 грн.»

Останнім часом банки засипають громадян sms-ками. Звісно, не питаючи згоди. Причому не важливо навіть, чи є ви клієнтом банку, – мусите казна-чого терпіти рекламу якихось акцій, кредитів чи депозитів. За нашими спостереженнями, в Івано-Франківську найбільш активно спамить sms–ки Idea Bank (колишній «Плюс-банк»).

«Весняний розпродаж кредиток стартував. Idea Bank пропонує всім 50% знижки на кредит», «048913 Ви перемогли в розіграші знижок на кредити від Idea Bank. Ваша знижка 70%. Покажіть це СМС у відділені та отримайте знижки», «Кредит за 1 хв. Від Ідея банк – це реально!..», «Приведи друга, отримай 100 грн». Такі повідомлення від Idea Bank регулярно отримує наша читачка з Івано-Франківська, яка ніколи не була клієнтом цієї установи. Однак, це не єдиний банк, який атакує мобільні телефони франківців. «Настав сезон весняних робіт. Завітайте в «Епіцентр» за товарами для дому та городу. Розрахуйтеся карткою «Дельтабанку» без додаткових комісій», – читаємо повідомлення від «Дельтабанк».

А нещодавно низка банків розіслали по своїх телефонних базах одинакові за змістом повідомлення: просять зайти у «найближче відділення банку для проведення ідентифікації згідно з вимогами НБУ». Отримали їх і громадяни, які не є клієнтами установ. Як це можливо і чому людям вперто набридають? Звідки банкіри взяли номери телефонів осіб, що не мали ніякого стосунку до банку?

Банківський працівник, юрист пані Вікторія (прізвище на її прохання не називаємо) пояснює: «Якщо ви хоч один раз скористалися послугою банку, ви назавжди вважаєтеся його клієнтом». А найпростіший спосіб отримати ваш мобільний номер телефону – через мобільного оператора. «Банки співпрацюють з мобільними операторами, – каже пані Вікторія. – Підписують договори, щоб розсилати ці sms. Залежно від того, як банк домовився, повідомлення розсилаються за якоюсь вибіркою». Окрім того, зізнається юрист, якщо ваш мобільний номер вже потрапив бодай в один банк, то може потрапити і в інші банківські бази. «Є негласна згода між працівниками банків, – пояснює вона, –  не обов’язково на рівні керівництва. Можуть і рядові працівники обмінюватися базами контактів». Якщо вас таки дратують нав’язливі повідомлення, юрист радить подзвонити у cаll-центр  банку і вимагати викреслити номер з бази даних.

Щодо ідентифікації, про яку просять банки, то, за словами Вікторії, установи діють цілком законно. «Якщо клієнт – фізична особа, то має вказати прізвище, ім’я, по-батькові, адресу проживання, паспортні дані, – пояснює пані Вікторія. – Але ця ідентифікація проводиться для громадян не частіше, як раз в три роки, для юридичних осіб чи клієнтів з високим ризиком – раз у рік». Нацбанк встановлює чіткі терміни ідентифікації: не встигла банківська установа оновити базу даних – оплачує штраф. Інша справа, що банки попереджають про ідентифікацію не тільки своїх клієнтів, а й всіх людей, номер телефону яких опинився у базі.

Спробуй відмовитися

Найчастіше клієнти нарікають на “втюхування” пластикових карток. У бажанні посадити клієнтів на кредитну голку, здається, немає рівних ПриватБанку.

Його відділення повсюдно відмовляються надавати будь-які послуги клієнту, якщо той не має приватівської кредитної картки. Дійшло до того, що оператори не приймають  комунальні платежі, не обмінюють валюту та не видають грошові перекази клієнтам, якщо ті не беруть кредитку.

Ось одна з незліченних історій. Пані Ольга давно користується терміновими переказами PrivatMoney. Жінці щоразу пропонували кредитку, та вона, посилаючись на законодавство, відмовлялася (ЗУ «Про банки та банківську діяльність, ст. 55 «Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або  від  спорідненої  чи  пов’язаної особи банку як обов’язкову умову надання банківських послуг»).

Днями жінку нахабно поставили перед фактом  – для отримання грошового переказу необхідно мати розрахункову картку «ПриватБанку». «Я не мала часу з ними бавитися. Відповідно оформляю розрахункову картку і… втрачаю дар мови. Тому що обов’язковою умовою розрахункової картки є кредитка, – розповідає клієнтка Приватбанку. – Зараз це мені клопотів не завдає, але я не люблю, коли мене змушують робити те, чого я не хочу робити». Та це ще не межа.

Пані Юлія вибрала «ПриватБанк» для отримання соціальних виплат, оскільки цей банк має багато банкоматів. Кредитну картку жінці вручили як… подарунок. Окрім того, нав’язали ще одну – ощадну. «Автоматично відкрили ощадну картку і сказали, що щомісяця з основної картки будуть перераховувати по 50 грн., – розповідає жінка. – Я кажу: не хочу, щоб у мене забирали по 50 грн. Мені відповідають: не забираємо ми з вашої карточки, а  відкладаємо і ви в будь-який момент можете ці гроші забрати». Насправді, у будь-який момент забрати гроші з цієї картки жінка не може. За договором, вона відкрила депозит на один рік з відсотковою ставкою у 16%. Відсотки нараховуються після закінчення терміну вкладу. Якщо ж клієнт після закінчення строку вкладу не повідомив банк про відмову від продовження строку, вклад автоматично вважається продовженим ще на один термін, тобто на рік.

Втім, працівник «ПриватБанку» пан Микола (теж просив не вказувати прізвище) заперечує, нібито банк насильно “втюхує” клієнтам кредитки та інші картки. Запевняє, що вони просто це «пропонують», щоб спростити фінансові операції. «До прикладу, якщо клієнт хоче заплатити за комунальні послуги, він диктує адресу, телефон, всі свої реквізити, і на це витрачається 5-10 хвилин – ніяких проблем немає. Якщо клієнт має нашу картку, то працівник на його обслуговування витрачає набагато менше часу, – говорить пан Микола. – Ми радимо клієнту один раз витратити на оформлення картки 5-10  хвилин, але потім економити час. Тобто, це робиться для того, щоб пришвидшити оплату». Клієнтам, яких вперто й проти волі змушують оформляти картки, банкір радить писати скарги на ім’я керівництва.

Юрист пані Вікторія пояснює, що відкриття кредитної картки – це не обов’язок клієнта. «Нав’язування кредитних карток  і відмова обслуговувати того чи іншого клієнта у зв’язку з тим, що він не хоче відкривати кредитну картку, законодавчо необумовлене», – пояснює жінка. Та, за її словами, клієнту здебільшого важко довести, що у банку йому відмовляють в обслуговуванні на підставі відмови від картки. «Якщо клієнту відмовляють в обслуговуванні через відсутність картки і небажання її оформляти, варто вимагати письмової відмови. Це повинно допомогти. Якщо ж все-таки буде письмова відмова – є підстава для звернення до суду», – каже юрист. Задля ефективності, радить експерт, варто до скарги долучити ще й підписи свідків.

 

Марія ГАВРИЛЮК