Один необережний рух у магазині — і товар падає з полички, розбиваючись вдрузки. Одразу ж з’являються охоронці і примушують наляканого покупця заплатити за розбиту банку чи пляшку. Таку картину, мабуть, доводилось спостерігати багатьом. А хтось і сам опинявся у схожій ситуації. “ГК” дізнавався, чи змушений покупець платити за розбитий товар.
Минулого тижня франківчанку Наталю П. така ситуація спіткала у супермаркеті “Сільпо” в Одесі. Наталя збиралася купити вина і потягнулася за пляшкою на останній полиці. “Пляшку було важко дістати. Над поличкою був пластиковий дашок із підсвіткою, і пляшку довелося буквально викручувати звідти, бо вона чіплялася за дашок. Пляшка вислизнула із рук і впала. Ми з другом намагалися її зловити, але все ж таки не змогли, пляшка розбилася. Через кілька секунд до нас підійшли охоронці і сказали, що ми, певно, й самі знаємо, що зараз буде — нам доведеться заплатити за цю пляшку. Розбите вино коштувало 42 гривні”, – пригадує Наталя.
Дівчина розуміла, що вона зіпсувала товар, але ж пляшку вона розбила ненавмисне: “Я знаю, що є такий закон, згідно з яким покупець не зобов’язаний платити за розбитий товар, якщо він розбився випадково”. Платити на вимогу охоронців Наталя відмовилась. Її відвели з’ясовувати ситуацію до начальника охорони. Той, уважно вислухавши розповідь про те, як важко було діставати вино з останньої полиці, і про незручний дашок, зауважив, що про існування закону про захист покупців він знає. Однак, якщо Наталя не заплатить за розбите нею, нехай і ненавмисно, вино, за нього знімуть гроші із зарплати охоронців. Начальник розповів жінці, що бідолашні охоронці заробляють усього тисячу гривень і було б негуманно знімати з них гроші ще й за розбитий товар.
Після довгих дискусій Наталя погодилася заплатити половину вартості вина. “Мені стало шкода охоронців, хоч я знала, що могла не платити за це вино”. Начальника охорони це влаштувало. Однак питання залишилося відкритим: чи зобов’язана вона була залишати гроші у цій ситуації? В обласній інспекції з питань захисту прав споживачів “ГК” пояснили, що у законі “Про захист прав споживачів” немає вказівок щодо дій у таких ситуаціях. “У правилах торгівлі зазначено, що товар має бути доступний і безпечний для покупця, але нічого не йдеться про випадки, коли покупець його розбиває”, – зауважила головний спеціаліст інспекції Оксана Корицька. Відтак, кожна така ситуація вирішується залежно від обставин. Ключовим у її вирішенні є потреба докопатися, хто ж все таки винен у тому, що товар розбився. “Нещодавно до інспекції звернувся покупець, у якого розбився придбаний унітаз. Запакований у магазині товар чоловік успішно доніс до свого під’їзду, але на сходах унітаз вирвався з рук, упав і розбився. Покупець спробував повернути у магазині кошти за унітаз, бо вважав, що він розбився через погану упаковку. Йому не вдалося. Рішення у такій ситуації може винести лише суд, причому, за наявності свідків”.
Інший випадок вирішився на користь покупця. “Жінка придбала у супермаркеті пляшку шампанського. Разом з іншими продуктами касир поклала її у пакет. Не встигла жінка відійти від каси, як пляшка прорвала пакет і впала на підлогу. У цій ситуації працівники магазину повелися по-людськи і дали жінці ще одну пляшку шампанського. Адміністрація вирішила, що касир неправильно розрахувала вагу товару, яку міг витримати пакет”, – розповідає Оксана Корицька. Головний спеціаліст зауважує, що платити на місці за розбитий товар покупець не зобов’язаний, але, якщо він намагається вирішити ситуацію на свою користь, то, швидше за все, доведеться звертатися до суду.
Голова правління Міжнародного благодійного фонду “Фундація юридичних клінік України” адвокат Маркіян Дулеба радить покупцям не поспішати оплачувати розбитий товар на місці. Такі виплати, каже адвокат, мають здійснюватися виключно через суд, на засіданні якого ще мають довести вину покупця: “Передовсім, має бути доведено виключно у суді, що мала місце зумисна дія. На місці нічого не оплачується, а лише фіксується”. Можливо, ви розбили товар через те, що він погано стояв на полиці або вас штовхнули. У будь-якому випадку, ви маєте право відмовитись платити за пошкоджений товар”.
У “Цивільному кодексі” ризику випадкового пошкодження товару присвячено статті 323, 668 та 1166. Однак, щоб звинуватити покупця у тому, що він розбив товар, потрібні докази. Якщо у магазину немає доказів, звинувачувати покупця і вимагати оплати за пошкоджений товар не мають права. Якщо адміністрація наполягає на оплаті, вимагайте скласти акт про нанесення шкоди і пред’явити факти, які доводять вашу вину. Це може бути фіксація відеокамер чи свідчення очевидців. “Обов’язково потрібно, щоб були свідки, які зможуть підтвердити чи спростувати інформацію, викладену в акті”, – каже Дулеба. У цьому документі мають бути підписи покупця, адміністрації магазину та свідків. Акт передають до суду, який виносить рішення на основі цих фактів та доказів.
Якщо ви принципово вирішили домагатися справедливості, варто дочекатися рішення суду. Особливо, якщо йдеться про розбиту пляшку марочного коньяку. Якщо ж розбилася пляшка мінералки, можливо, простіше за неї заплатити і забути про інцидент, ніж тягатися по судах?
Наталка ГОЛОМІДОВА