Громадяни України байдужі до «мовних» експериментів влади: лише 9% готові особисто вийти на акції на підтримку закону Ківалова-Колесніченка, і  тільки 16% – з вимогою його скасування.

 

Згідно з результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» наприкінці липня 2012 року, 55% дорослих мешканців України у віці понад 18 років назвали рідною мовою українську, 40% – російську, 1% – іншу. Ще 5% так і не змогли визначитися, яка мова їм рідніша.

96% опитаних мешканців Заходу, понад 70% – Центру та Сходу, майже 40% – Сходу вважають рідною мовою українську. Разом з тим, понад 80% мешканців Донбасу, 70% – Півдня, понад половина – Сходу, майже 20% – Центру та Півночі вважають рідною російську.

Майже 100% прихильників Свободи, 80% – Об’єднаної опозиції «Батьківщина», дві третини прихильників УДАРу назвали рідною мовою українську. Водночас майже 70% прихильників Партії регіонів, понад половина прихильників КПУ, третина симпатиків УДАРу вважають рідною мовою російську.

Майже 80% опитаних не мали протягом останнього року жодних проблем з використанням рідної мови.

При цьому майже 20% опитаних на Півдні та Донбасі  мали труднощі протягом останнього року з оформленням чи розумінням офіційних документів, кожен шостий мешканець Півдня та кожен десятий на Донбасі мали проблеми з розумінням анотацій до ліків, інструкцій з використання приладів. Як правило, йдеться про людей середнього та старшого віку.

Водночас, кожен десятий мешканець Заходу України скаржиться на відсутність достатньої кількості телевізійних каналів рідною мовою, 5% – книг, газет, журналів, фiльмів рiдною мовою.

На думку 37% опитаних, більшого захисту на законодавчому рівні в Україні потребує українська мова, вдвічі менше (18%) вважають, що більшого захисту потребує російська. Водночас 34% вважають, що обидві мови достатньо захищені на законодавчому рівні. Кожен десятий не визначився з відповіддю.

Більшого захисту для російської мови вимагають 45% опитаних мешканців Донбасу, 30% – Півдня і кожен п’ятий на Сході. Водночас, більшого захисту для української мови вимагають маже 80% опитаних на Заході, 44% – в Центрі, третина – на Півночі і Сході.

 34% опитаних швидше підтримують ухвалення закону про регіональні мови (Ківалова-Колесніченка), у тому числі 16% – повністю підтримують. Водночас, 42% не підтримують цього закону, у тому числі 29% – категорично не підтримують.  Ще для 15% байдуже до прийняття цього закону, а 11% – не визначились зі своїм ставленням до закону.

Незважаючи на такі радикально відмінні позиції щодо закону, лише 9% опитаних готові особисто вийти на акції на підтримку цього закону, і тільки 16% – з вимогою його скасування. До 80% опитаних не готові брати участі в акціях ані на підтримку закону, ані проти нього.

Разом з тим 52% опитаних вважають, що вирішення таких питань як мова потрібно відкласти на період після виборів, не згодні з цим твердженням лише 25% опитаних.  23% не змогли визначитися.

Абсолютна більшість респондентів (74%) погодились, що політики використовують питання мови лише для здобуття голосів виборців. Цікаво, що саме цю думку приблизно на одному рівні поділяють мешканці усіх регіонів країни.