По радіо в стилі Левітана передавали новину про успішне залучення півмільйона гривень антимонопольним комітетом в Івано-Франківську. Як вам?

А от мені сумно і радісно одночасно.

Сумно, бо війнуло знайомим холодком – неприємність спілкування з фіскалами. З антимонопольним ми зіштовхнулись, коли вони дали запит на наш напис на авто “найнижча собівартість копії”. З їх точки зору, це могла бути або монополія, або брехня. Тоді я не мав часу судитись, напис забрав. А осад залишився 🙂

А радіти чого? Тому що нарешті я допер:- державні структури такого типу є найефективнішими з точки зору співвідношення прибуток/затрати.

Порівняти мої зусилля: скажімо на 100000 (сто тисяч) оплачених клієнтами гривень близько половини – витратні матеріали, 30-40% зарплата, 5-10% податки, 6-8% оренда, і добре, коли ще щось залишиться.

А з 500000 вже “чистих” скільки витрат на персонал, приміщення (?), зв’язок… буде1% ? Може, два? І суми та креативність оподаткування чим обмежені? Правда, нічим.

Така ситуація не тільки в нашій країні – це глобальна тенденція. Уряди держав розростаються, ресурсів потрібно щораз більше, а найпростіший метод – підвищити вже існуючі податки або придумати нові. Так, просто придумати! Дикий середньовічний податок на повітря трендово виглядає не таким вже й парадоксальним. Воду ж ми купуємо? Скільки часу українському уряду знадобилось для оподаткування продажів через інтернет? Три, п’ять років? Досить оперативно, як на мене. А 15% з доходів кожного громадянина як довго ще чекати? Поки що процедура добровільна (здаємо декларацію в податкову), але ж наміри вже озвучені.

Добра ілюстрація відносин уряду і громадян: 

Для прикладу – прибутковий податок існує всього близько 200 років. Уперше він був введений У. Пітом у Великобританії в 1799, коли виникла необхідність фінансувати війну із Францією. Але довший час прибутковий податок не мав великого значення. В інших країнах прибутковий податок уводиться тільки на рубежі XIX і XX ст. (наприклад, у США – тільки в 1913 р). В наш час цей податок є одним з основних джерел доходів бюджету практично всіх країн.

От і виходить, що легше гроші отримувати з бюджету, а не з бізнесу. Але чи правильніше?

Я залишаюсь реалістичним оптимістом – вихід є. Перше, оскільки я працюю в існуючій системі, підпорядковуюсь правилам. Друге, згідно вищенаведеного, змінити правила гри я не можу – значить потрібно змінити систему. Є на яку, давно відомо.

Чули щось про гроші без відсотків та інфляції? Тема варта окремого розгляду, обговорення і підготовки, проте альтернатива є!

Далі буде.

 

Ігор СУСЯК,

Підприємець

Читайте також: http://www.susiak.com