Українці за рік із цукерками з’їдають щонайменше кілограм харчових добавок, констатує Держстандартметрологія. Ці та інші шкідливі речовини накопичуються в організмі і провокують букет порушень та хвороб. Рідко яка мама пов’яже кволість, сонливість чи навпаки надмірну збудливість своєї дитини із солодощами.

 

Добавки повільної дії

В нашій країні виготовлення цукерок регламентує державний стандарт ДСТУ 4135-2002 або Технічні умови виробника, які мають відповідати діючому стандарту і не погіршувати його. Практично всі види солодощів виготовляються з використанням харчових добавок, попереджають спеціалісти стандартметрології. Наявність чи навіть надлишок хімічних сполук неможливо визначити, просто скуштувавши продукти на смак.

Харчові добавки не спричиняють миттєвого отруєння, тому й дозволені Міністерством охорони здоров’я. Ця, замаскована в барвисті фантики, отрута діє на організм опосередковано: викликає кволість, сонливість, апатичність, стан хронічної втоми чи навпаки – надмірну збудливість, дратівливість, синдром так званої гіперактивності. А у більш зрілому віці дається взнаки «букетом» раптових хвороб печінки, нирок, травного тракту, першопричиною яких є накопичення в організмі шкідливих речовин. Тому фахівці радять обирати продукцію, де перелік харчових добавок відносно безпечний і якомога коротший.

Найменш шкідливі – шоколадні цукерки із натуральних складників. Зауважте, що справжня шоколадна глазур завжди передбачає наявність какао-масла. Якщо ж у її складі значиться рослинний жир, це кондитерська глазур і не більше.

 

Кольорова алергія

При виробництві льодяників зловживають синтетичними барвниками й ароматизаторами, тому варто уникати неприродно яскравих та духмяних виробів. Саме барвники підозрюють у сприянні підвищеній нервовості у дітлахів.

До того ж, яскраво червоні та жовті карамельки провокують алергію – зокрема, барвник тартразин (Е102). А барвник еритрозин (Е127) викликає порушення в роботі щитовидної залози. Згубно впливають на мікрофлору кишечника практично усі консерванти (Е 200-299), які дозволяють солодким виробам довгий час не псуватися. А підсилювач смаку глютамат натрію (Е621) не лише «збиває з пантелику» смакові рецептори, коли подібної їжі хочеться ще і ще, а й поступово руйнує сітківку очей.

Те ж саме стосується наповнювачів для різноманітних тістечок, печива, тортів. Якщо ви помітили, що начинка виробів, які були піддані процесу випікання в духовці, пахне малиною чи суницею і має такий колір, наче ці ягоди тільки-но зірвали, краще їх не купувати – то сама «хімія».

 

Жир на десерт

Ще одна небезпека, яка підстерігає ласунчиків – трансізомери. Джерелом цих небезпечних для організму речовин в кондитерській продукції є маргарини та кондитерські жири, які виготовляють на основі рослинних олій. Найчастіше – дешевих: пальмової та кокосової, та низькоякісних тваринних жирів, які є відходами м’ясо- та рибопереробної галузей. Їх піддають хімічним процесам, в результаті рідкі олії стають твердими. Це надає жирам стійкості до впливу навколишнього середовища, дозволяє замінити ними дорогі молокопродукти, покращує товарний вигляд продукції, збільшує термін її зберігання. Молочні десерти, згущенки й креми містять найбільше таких жирів. Експерти стверджують, що вони спричиняють порушення життєдіяльності багатьох клітин людського організму. Змінюючи обмін речовин, призводять до збільшення холестерину, порушують роботу ферментів у шлунку, провокують розвиток серцево-судинних захворювань, зниження імунітету, особливо в малюків та дітей молодшого шкільного віку.

В багатьох розвинених країнах світу вміст трансізомерів в продуктах харчування обмежується 2%, або ж інформацію про їх кількість виробник зобов’язаний зазначати на етикетці. Відповідно, неякісна продукція коштує дешевше. В Україні вміст трансізомерів в солодощах не нормується.

За висновками Інституту гігієни та медичної екології ім. О. Марзєєва, у кондитерських виробах, вироблених в Україні, міститься від 30% до 50% трансізомерів. Найбільше вони «зашкалюють» у вафлях та вафельних батончиках. Тож якщо на етикетці продукту є написи «гідрований», «гідрогенізований» або «частково гідрогенізований», то там присутній шкідливий жир.

 

Думати, щоби їсти

Термін зберігання цукерок залежить від інгредієнтів, які були використані: чим він триваліший, тим більше «хімії». Найдовший термін зберігання – півроку. Слід звертати увагу на значок із трилисником на упаковці. Він свідчить про те, що продукція сертифікована. Добросовісний виробник, впевнений у якості свого товару, не буде уникати процедури, яка передбачає проведення випробувань за показниками безпеки.

Візьміть до уваги: державний нагляд за якістю продукції на сьогодні відмінено, гідної альтернативи йому ще не створили. Технічна можливість проводити випробування харчових продуктів на вміст трансізомерів жирних кислот та харчових добавок є лише у науково-дослідних випробувальних центрах державних підприємств стандартизації і метрології. Однак, подібні дослідження не обов’язкові. Тому не кожен виробник їх проводить, або ж проводить лише на окремі види продукції.

 

Підготувала Наталія КУШНІРЕНКО