Прогнозована посередність
На ювілейних тридцятих літніх Олімпійських іграх, що завершилися минулої неділі на Туманному Альбіоні, українські спортсмени здобули найменшу кількість нагород у своїй історії – 20. Щоправда, зважаючи на очевидні проблеми вітчизняного спорту, такий результат можна вважати задовільним.

На фото: Роман Гонтюк (праворуч) поступився в першій же сутичці  

Незважаючи на те, що у Лондоні українські атлети здобули два десятки медалей, з яких тільки шість  золотих (саме за кількість перших місць ведеться загальнокомандний залік), 14-те підсумкове місце аж ніяк не можна вважати успішним, враховуючи, що медальний план перед нашими спортсменами складав, щонайменше, 27 нагород, з яких 9-10 повинні були бути золотими. Та й з числа наших новоспечених олімпійських чемпіонів успіх передрікали хіба що жіночій четвірці з академічного веслування і боксерам-чемпіонам Василю Ломаченку та Олександру Усику. Решта тріумфаторів, так би мовити, перевершили сподівання Національного олімпійського комітету України. Мова йде про фехтувальницю Яну Шемякіну, важкоатлета Олексія Торохтія та веслувальника Юрія Чебана. Так само «вистрілили» на прийдешній Олімпіаді й інші медалісти. Серед них і жіноча легкоатлетична четвірка, що змагалася на дистанції 4 по 100 метрів. У її складі, між іншим, бронзовою призеркою стала франківчанка Христина Стуй. Власне, цей результат став найкращим серед прикарпатських атлетів, що змагалися на Іграх-2012. І якщо результати дебютантів – Андрія Квятковського та Віталія Наконечного – можна списати на вік, виступи досвідчених Романа Гонтюка і Василя Федоришина відверто засмутили. Особливо на тлі того, що обидва чотири роки були призерами у Пекіні, а надвірнянський дзюдоїст ще й Афін-2004.

                                      

«Непередбачувані змагання»
«На минулих літніх Іграх 27 медалей стали для нас несподіванкою. Відверто кажучи, ми навіть не були до цього готові. Але Олімпіада – це вкрай непередбачувані змагання», – зазначив у інтерв’ю газеті «Спорт Експрес» голова НОК Сергій Бубка. За його словами, в Лондоні українські спортсмени здобули багато четвертих-п’ятих місць, посилаючись на  конкуренцію, яка зросла за рахунок розширення географії країн, що борються за медалі. «В принципі ми залишаємось у тому ж діапазоні – 20 медалей. Приблизно на стільки ж ми і розраховували за результатами чемпіонатів світу, що проходили за рік до Олімпіади», – додав Сергій Назарович. Водночас головний спортивний функціонер країни наголосив на тому, що потрібно  працювати над розвитком спортивної інфраструктури, як це було колись у СРСР, належним чином оплачувати тренерську працю, щоб у людей були мотивація та інтерес працювати.

А судді хто?
Нині багато розмов точиться навколо того, що збірна України недорахувалася щонайменше трьох нагород через суддівське свавілля. Мова тут йде про четверте місце чоловічої гімнастичної збірної, аналогічний результат семиборки Людмили Йосипенко, а також «засуджених» боксерів – у 1/8 фіналу Євгена Хітрова та на стадій півфіналу Олександра Гвоздика. Втім, мало хто замислюється над тим, чому серед суддів Олімпіади не знайшлося тих самих українських арбітрів? Ось і виходить, що кожного з «обділених» наші спортивні функціонери так і не змогли відстояти, навіть коли за справу брався сам Сергій Бубка – далеко не остання людина у Міжнародному олімпійському комітеті (член виконкому МОК). Прикро, що китайці, корейці, німці, росіяни, не кажучи вже про британців,знайшли важелі для того, аби відстояти інтереси власних атлетів. Досить красномовно в цьому сенсі висловився головний тренер легкоатлетичної збірної України Олександр Апайчев: «Це повне свавілля. Складається враження, що колишні країни Радянського Союзу намагаються нахилити».

Невтішні тенденції
Лондонська Олімпіада, безумовно, залишила більше запитань, аніж відповідей для українського спорту. І досить важливим моментом є такий, що до Ріо-де-Жанейро (2016 рік), очевидно, «не доживуть» наші досвідчені спортсмени. У свій час, після відходу з великого спорту Яни Клочкової, Дениса Селантьєва та Олега Лісогора, спостерігається стрімкий спад у результатах плавців. До слова, на прийдешніх Іграх підкорювачі голубих доріжок у жодному з видів програми не змогли бодай потрапити до фінальних змагань. І це при тому, що на попередніх Іграх плавці здобули 7 нагород (4-2-1). Схожа ситуація спіткала представників єдиноборств. У чотирьох олімпійських дисциплінах (дзюдо, греко-римська та вільна боротьба, таеквондо) вдалося здобути тільки одну нагороду, та й цілком неочікувану («срібло» вільника Валерія Андрійцева). Так само однією медаллю задовольнялися і спортивні гімнасти (третє місце Ігоря Радівілова у опорному стрибку). І це при тому, що на попередніх чотирьох Олімпіадах наші атлети здобули 15 нагород – найбільше серед усіх літніх видів спорту. Висновки напрошуються очевидні. 

                                                                                                                                                 Андрій МЕНІВ 

Тим часом…
Олімпійцям виплатять $2,2 мільйони призових
Українські призери Олімпіади-2012 заробили $ 2 млн. 185 тис. від держави. Найдорожчими для держави став «золотий» виступ жіночої четвірки у веслуванні ($ 500 тис.) і «бронза» в естафеті  4Х100 ($ 220 тис.). Найбільший індивідуальний призовий фонд одержала байдарочниця Осипенко-Радомська – $ 160 тис. за два «срібла». Нагадаємо, за перше місце кожен спортсмен отримає $ 125 тис., друге – $ 80 тис., третє – $ 55 тис. Варто додати, що на підготовку українських спортсменів до лондонських Ігор урядом було витрачено 564 млн. гривень.