Кому вигідний біль сотень тисяч українців?

Владу було 18, він жив з мамою та сестрою у двокімнатній квартирі в Черкасах, грав на гітарі та мріяв про роботу з комп’ютерами. Одного разу на парі в нього так сильно розболілась голова, що він впав посеред аудиторії на підлогу.

Тоді ж, у 2001-му, лікарі знайшли у Влада рак. Першу пухлину у мозку медикам вдалося блокувати випромінюванням, але метастази пішли далі – пухлини почали з’являтися в хребті, грудній клітині, голові. За шість років життя хлопця перетворилося на постійну боротьбу з болем.

У червні 2008-го біль став нестерпним. І поки мама Влада Надія вмовляла медсестру вколоти синові ще одну дозу знеболювального, хлопець забрався на підвіконня. В останній момент його за ноги вхопив сусід по палаті. «Хотів стрибнути головою вниз і розбитися, щоб більше не боліло», – пояснив Влад.

За оцінками Всесвітньої організації з охорони здоров’я, таких, як Влад, в Україні – до півмільйона. Торік лікарі записали «рак» в картки 423 тисяч хворих. Сильний біль також переслідує людей з хворобами системи кровообігу, від яких щороку помирає 490 тисяч українців. Ще біль викликають респіраторні хвороби – вони минулого року забрали 28 тисяч життів, туберкульоз – десять тисяч, хвороба Альцгеймера – шість з половиною тисяч. Ще дві з половиною тисячі людей забрали наслідки ВІЛ/СНІД.

В останні місяці громадські організації, які борються за дотримання прав пацієнтів, провели десятки акцій, щоб привернути увагу до нелюдських правил «допомоги» важкохворим, які діють в Україні.

Зокрема, вони написали до Віктора Януковича листа з проханням організувати в Україні знеболювання Морфіном у таблетках. Йдеться геть не про технологію. Колоти чи ковтати – між цим різниця в муках сотень тисяч людей.

У чому проблема

 «У нас є визначена схема знеболювання. Вона складається з трьох препаратів. Перші і найлегші, коли біль терпимий – це нестероїдні протизапальні по типу Кетанова чи Парацетамолу. Якщо вони не допомагають – використовують Трамадол. Сильніший біль блокується опіумним наркотиком Морфіном», – пояснює завідувач відділенням паліативної допомоги другої міської лікарні Києва Зоя Максимова.

Морфін входить до основного переліку лікувальних засобів ВООЗ, яка ще у 1996-му році затвердила основні принципи допомоги людям, що страждають від болю. Фактично це міжнародний посібник для лікарів з використання опіоїдних препаратів.

Але українські лікарі фактично діють за іншими правилами.

Так, ВООЗ вказує: «Для досягнення постійного полегшення знеболювальні препарати мають потрапляти в організм пацієнтів кожні чотири години». В Україні це теоретично можливо, лише якщо хворий лежить у лікарні. Якщо його віддали додому (це антигуманне правило не писане, але застосовується по відношенню до багатьох людей, які вже на порозі смерті), розраховувати він може на дві дози протягом дня. А дія Морфіну триває від чотирьох до шести годин. Решту часу пацієнти повинні справлятися з болем самостійно.

«Вибір знеболювальних залежить від гостроти болю», – зауважує представник Всесвітньої організації з охорони здоров’я. Натомість, за останнім звітом Human Rights Watch, більшість українських хворих взагалі залишаються без знеболювальних: «В шести лікарнях і одному поліклінічному відділенні лікарні, сильні опіоїди отримують в найкращому випадку близько третини онкохворих, причому менше 90 днів».

«Дозування визначається індивідуально. Максимальної дози для сильних опіоїдних анальгетиків не існує», – ще принцип ВООЗ. Але в українській інструкції до Морфіну встановлено обмеження в 50 міліграмів. Почасти їх просто недостатньо для зменшення болю. «Пам’ятаєте фільм «Інтерни», коли молодий ординатор переривав смітник? У нас так само. Часто, дуже часто пацієнтам цієї дози не вистачає… Суміщаємо з іншими препаратами», – розповідає лікар Максимова.

«Графік лікування повинен бути комфортним для пацієнтів», – ще один міжнародний принцип знеболювання. Що в нас, ви можете уявити, якщо врахуєте, що в Україні робити ін’єкцію Морфіну має право виключно медичний представник. Тобто, графік отримання препарату залежить від бажання та можливостей наших медсестер.

Нарешті, сама форма застосування Морфіну в Україні теж обрана наче навмисно. Перший принцип правил знеболювання ВООЗ проголошує: «Препарати повинні по можливості прийматися перорально (в рот)». В нас Морфін виключно колять. У пігулках його не зареєстровано, тобто взагалі не надано дозвіл на використання.

 «Для знеболювання у нас використовується тільки ін’єкції. Хоча у світі – це практика минулого. Таблетки не просто дешевші, це ще й ефективніше та зручніше для самих пацієнтів», – Зоя Максимова пригадує, як два роки тому боротися з болем наших медиків вчили фахівці з Сан-Дієго.

«У нас же пацієнтові доводиться обирати між болем, спричиненим хворобою, і болем, викликаним ін’єкцією», – скаржиться Вікторія Томашевська, директор програми «Громадське здоров’я». Жінка знає про біль не зі слів – мала хвору близьку людину. Тому одразу береться пояснювати переваги таблеток. По-перше, пігулки забезпечують самостійність пацієнта, незалежно від спроможності медпрацівника надати допомогу.

По-друге, відсутній ризик розвитку післяін’єкційних ускладнень – нагноєнь та гематом.

По-третє, на відміну від ампульного Морфіну, таблетований має дві форми: швидкого вивільнення (починає діяти так само швидко, як і ін’єкція) та пролонгованої дії (до 10 годин).

У квітні лист Януковичу підписали 853 пацієнти. Відповідь досі не надана. З тим же запитанням «Свідомо» звернулося до МОЗу. Відповідь була формальною: в Україні можуть використовуватися лише зареєстровані препарати, і наразі таким є лише ін’єкційний Морфін.

Хто продає уколи

За даними Державного реєстру лікарських засобів, єдиний вітчизняний виробник Морфіну – Харківське фармацевтичне підприємство «Здоров’я народу». За даними Державного підприємства “Інформаційно-ресурсний центр”, сьогодні єдиним засновником компанії є Ольга Ловашніченко. Зареєстроване підприємство у Харкові, на вулиці Шевченка, 22.

Ще відомо, що «Здоров’я народу» входить до фармацевтичної групи «Здоров’я». Ця група фігурувала в скаргах заводу «Індар», що забезпечує українських діабетиків інсуліном. Минулого року він скаржився на рейдерське захоплення. І в документах, які були направлені до Генеральної прокуратури, стверджувалося, що план по захопленню розробляв Ігор Сало. В цих же документах його називали одним зі співвласників активів «Здоров’я народу». Що відомо про Сала? Він є радником губернатора Харківщини Михайла Добкіна.

З’ясувати позицію заводу не вдалося ні нам, ні громадським організаціям. Причина, чому в Україні не виробляється Морфін в пігулках, може бути традиційна.

«Ампула Морфіну – десять гривень 40 копійок. Таблетки – дві гривні», – перебираючи накладні, розказує лікар Івано-Франківського хоспісу Людмила Андріїшина.

Влад вже помер. За кілька місяців до смерті в інтерв’ю Інституту «Відкрите суспільство» він сказав: «Хочу, щоб мене запам’ятали як звичайну щасливу людину».

Марія ЗЕМЛЯНСЬКА,

бюро журналістських розслідувань «Свідомо»,

для «Галицького кореспондента»