Якось

ДАІ

Якось в одному офісі розговорилися про даішників. Ну, й кожен ділиться з колегами відмазками перед гайцями у разі порушення. Один співробітник розповідає: « Коли мене гальмують за перевищення швидкості, я кажу, типу: прости, сусід подзвонив, сказав: до моєї якийсь хахаль прийшов. Сам розумієш, весь на нервах, зірвався, природньо, перевищив, приїду – вб’ю обох! Стовідсотковий варіант – завжди відпускають!» Ну, всі посміялися, похвалили його за спритність і забули. Приблизно через два тижні одна співробітниця запізнилася на роботу на дві години. Приїхала дуже зла і говорить: «Прикиньте, перевищила швидкість, мене гальмує даішник, ну, я йому, мовляв: начальник, так і так, сусідка подзвонила, сказала, що до мого якась сучка додому прийшла відразу ж, як тільки я виїхала на роботу. Ну, самі розумієте, нерви, зірвалася, зараз приїду і очі їм обом видряпаю. Так він, скотина, і протокол складав довго-довго, і мій домашній телефон записав, і машину оглянув, і аптечку перевірив, і капот відкривав, і в багажник заглянув …»

Колись

27 сантиметрів

Знайомий розповів. На початку 90-тих вирішив трохи підзаробити, став возити з-за кордону мікрохвильовки. Річ для наших людей в ту пору досить незвична. Торгував ними на ринку. Взимку мороз до  мінус 30 опускався, тому поверх звичайного одягу одягав армійський ватний комбінезон. Річ хороша – повністю закриває груди, але одне незручно: щоб дістати щось зі штанів під ним, потрібно розстібати на ньому ширінку. Ну, ось стою я собі, таблом торгую, покупці рідкісні в такий мороз. Тут дивлюся – дівчисько крутитися біля товару, намагається відліпити захисну плівку з мікрохвильовки. Я підходжу до неї і далі зав’язується такий діалог:

– Що ви хотіли?

 – Подивитися, що всередині!

 – Дівчино, там всередині нічого немає, крім тарілки. Це мікрохвильова піч.

 – А яка тарілка?

 – Ну, 27 сантиметрів!

 – Блін, ну це приблизно хоч скільки?

 А треба сказати, у мене в нижніх штанях була рулетка, і ось я, без жодної задньої думки, з роздратованим обличчям, злостячись на мороз, комбінезон і  нетямущих покупців, починаю розстібати ширінку на комбінезоні зі словами:

 – Зараз я вам покажу …

 … Вже вдома, відігрівшись з морозу, я зрозумів, чому вона зблідла і почала задкувати назад, а потім різко розвернулася і швидким кроком, який переходив на біг, побігла від моєї палатки …

 

І взагалі…

Людина знайшла істину.

Маленький бісик прибіг до старого Диявола і закричав:

– Що ти тут робиш?

Старий Диявол курив люльку і дивлячись на чортеня, спокійно сказав:

– Синку, в чому справа? Охолонь!

Чортеня закричало:

– Ти тут сидиш, а там один чоловік знайшов істину! Вся наша справа під загрозою!

Старий Диявол відповів:

– Сядь. Візьми трубку. Мої люди вже там.

Чортеня обурено сказало:

– Але я прийшов звідти, і я не бачив там ніяких чортів!

Тоді старий Диявол пояснив:

– Чорти не потрібні. Там мої люди: вчені, філософи, психологи, священики. Вони вже там, вони організують цю істину, а як тільки вони організують істину, з нею зараз же буде покінчено! Не турбуйся. Вони враз оточать цю людину знанням і не дозволять іншим  людям наблизитися до неї. Вони будуть інтерпретувати її слова, і в цій їх інтерпретації істина загубиться. Не переживай!