Цього літа курортне Яремче несподівано стало міжнародним центром стріт-арту. Несподівано, бо цей вид мистецтва, як правило, захоплює великі міста, які пропонують вуличним художникам свої найкращі полотна — стіни. Попри чималу кількість охочих розмальовувати міські стіни балончиком, Івано-Франківськ центром графіті так і не став. Поодинокі добрі малюнки від St. Uno не в змозі реабілітувати всієї тієї мазанини, яка зіпсувала фасади будинків. Натомість, слава про міжнародний фестиваль стріт-артистів Black Circle, який відбувся у Яремче, поширилась далеко за його межами. Шкода, що подія  відбулася в дусі справжнього андеграунду — ні анонсів, ні афіш, ні свідків, а відтак і жодного професійного репортажу. Чисте мистецтво?

 

    

Попри відсутність будь-якої реклами, інформація про графіті у Яремче приваблює до курортного містечка чимало шанувальників стріт-арту з цілої України. Вуличним митцям до вподоби напівзруйнований комплекс колишнього санаторію, розташований неподалік від центру Яремче. Провалені череп’яні дахи, зруйновані стіни, бур’яни вище голови, дерев’яні альтанки, у яких вже ніхто ніколи не відпочиватиме, сліди від пожежі — давні руїни так і просилися оживити свій дух. Відтепер занедбаний санаторій отримав своїх привидів. Від Святого Йоана в образі орла до народного месника Олекси Довбуша, очі якого аж надто натурально палають пекельним вогнем помсти. Мистецтво, як відомо, має здатність випереджувати події, бути своєрідним прогнозом. По чию душу прийшов Довбуш — залишається здогадуватися. Судячи з того, що народний месник на коні з’явився на стіні другого поверху за відсутності підлоги у цій кімнаті, прихід Довбуша й справді доволі містичний.

Впродовж п’яти днів у Яремче творили кільканадцять художників з України, Польщі, Франції та Білорусі. Незалежний фестиваль стріт-арту Black Сircle ІІІ (чорне коло — ред.) відбувся вже втретє, але вперше у міжнародному статусі. Його учасниками стали вуличні митці Teck, МН, Hir, York, Viska, Azo, Fol, Sta, Varga, Sepe, Seth, Chazme718, Szum, Cowek, Jajo, AboR Utopa, Misha Chopskiy, 3М. Хлопці жили у наметовому таборі на березі Прута.

   

“У роботі з навколишнім середовищем учасники спробували створити на базі руїн новий арт-простір”, – розповів один з художників фестивалю Viska. Задум організаторів цілком вдався — руїни перетворилися на самостійні арт-об’єкти, галерею настінного живопису під відкритим небом. Якість робіт доволі різна, але більшість з них — професійне графіті, мурал-арт, який вражає химерністю уяви, а у окремих випадках, навпаки, своєю лаконічністю.

Захід у Яремче намітив тенденцію до децентралізації стріт-арту, який часто залишається непоміченим у великих містах. Найвідоміший в Україні фестиваль вуличного мистецтва “Muralissimo” традиційно відбувається у Києві і покликаний трансформувати зовнішність ряду споруд у центрі столиці. Художникам заздалегідь ставлять за мету оживити столичне лице позитивними, яскравими малюнками, які зможуть піднімати настрій перехожим. Художники Яремчанського фестивалю, натомість, могли вільно надихатися сумною містикою руїн і не дбати про емоції перехожих, яким біля закинутого у хащах санаторію, здавалося б, робити немає чого. Глядачі забрідають на територію зруйнованого комплексу цілком випадково, вони не сподіваються побачити тут настінний живопис. Відтак, ефект від побаченого у цьому випадку ще разючіший. Хоч якийсь позитив від зруйнованих санаторіїв у Яремчі, яких тут десятки.

 

Наталка ГОЛОМІДОВА