Сергій Орлов – наш земляк. Шість років тому з маленькою дочкою і вагітною дружиною поїхав до Індії, де живе дотепер. Зараз працює в IT-галузі і каже, що повністю щасливий.

“Галицький кореспондент” розпитав Сергія, в чому ж щастя в Індії.

– Ось так взяти і поїхати жити в дуже далеку країну з зовсім іншою культурою – на це потрібно було зважитися. Що підштовхнуло?

Я люблю подорожувати. Я багато подорожував, правда, переважно в межах Росії і колишнього СРСР. І ось у певний момент я відчув, що готовий вибратися за межі. Та й можливість з’явилася. Під подорожжю я розумію не відпочинок на курортах, в готелях з поїздками на екскурсії, це не дуже мене надихає. Я маю на увазі самостійні подорожі, коли ти бачиш все ніби зсередини і певним чином асимілюєш з навколишнім. Так от, у 2007 році я вибрав для такої поїздки Індію, яка давно цікавила мене з погляду культури, природи і, звичайно, духовності (куди без неї). Ми з дружиною взяли два квитки на чартер в Гоа на десять днів – і вперед. Цей 10-денний досвід справив на нас сильне враження. Недарма кажуть, що Індія змінює людей. Ми побачили зовсім інше життя, інші цінності і величезну кількість щасливих людей. Причому це щастя ніяк не було пов’язане з матеріальним добробутом чи становищем у суспільстві. Це я про індусів. Якщо говорити про приїжджих, які живуть там тривалий час, вони теж разюче відрізнялися від людей, з якими доводилося стикатися раніше. Ми були шоковані, бо побачили зовсім інший світ, про існування якого не могли навіть підозрювати. І ось, маючи таку можливість, ми за півроку залагодили свої справи в Пітері, здали все в оренду (на щастя, було що) і поїхали на півроку в Рай. Про що абсолютно не шкодуємо. Звичайно, повертатися до “нормального” життя після такого мало кому захочеться. Тому ось уже шостий рік ми зимову половину року проводимо в Індії, а решту часу – чекаємо зими (жартую) – вирішуємо деякі питання в Пітері і подорожуємо Росією, Україною, Європою.

– Тобто якщо, скажімо, здавати в оренду квартиру в Петербурзі, то на ці гроші можна жити в Індії без проблем?

У нашої сім’ї є що здавати, крім квартири (свою квартиру в Пітері ми не здаємо, хоча вже замислюємося – навіщо вона нам?). Але у нас все-таки сім’я з чотирьох чоловік. І ні собі, ні дітям ми ні в чому не відмовляємо. Інша справа, що там починаєш розуміти, що багато чого з того, що раніше тобі здавалося необхідним, насправді – вигадка неспокійного розуму. Я знаю людей, які живуть там взагалі без грошей. І при цьому багато хто з них зовсім не бомжі і не асоціальні елементи, а шановні і часто високодуховні люди. Як я вже говорив, цінності інші. А якщо по суті питання – так, можливо нормально жити в Індії, Непалі та країнах Південно-Східної Азії, здавши в оренду квартиру в Пітері або іншому великому місті. Особисто у мене був досвід життя в Південній Індії на 300 доларів за місяць, враховуючи, що я знімав нормальну кімнату з санвузлом та харчувався в кафе (правда, переважно в місцевих – не для туристів). А взагалі, кожен живе там на стільки грошей, скільки у нього є або які потреби він для себе вважає необхідними. Тому часто важко визначити, хто багатий, а хто бідний. Була у мене така аскеза – я кілька днів жив у джунглях один, маючи при собі тільки килимок для йоги, щоб спати, і казанок. Так от, там я відчув, що все, що потрібно людині насправді, – це жменя рису. Все інше вона собі вигадала і в результаті не покращила, а ускладнила життя. Це, звичайно, екстремізм, але доля істини в цьому є.

– Існує міф про те, що в Індії, як і в Азії загалом, європейцю досить складно через те, що навколо бруд, з гігієною проблеми, та й малярії всякі… А ти з маленькою дочкою і вагітною дружиною – не страшно було? І взагалі – цей міф правдивий?

Так, це один із міфів, породжений в основному людьми, які ніколи там не бували. Якщо порівнювати з Росією, то в Індії аж ніяк не брудніше. У цьому плані я більше турбуюся, коли ми в Пітері. Проблема зі сміттям існує скрізь, і в Індії в тому числі. Раніше такої проблеми не було. Індуси не використовували пластик. Наприклад, як одноразові тарілки використовували бананове листя (та й зараз ще використовують), всі органічні залишки поїдають корови, собаки й інша живність. З приходом “цивілізації” з’явилася проблема пластику. Тварини поїдають усе, включаючи картонні коробки, але проблема сміття буде вирішена, коли корови навчаться їсти пластик і давати бензин. А якщо серйозно, то в деяких районах Індії пластик заборонений. Наприклад, в Касолі (Гімалаї) в магазинах для упаковки продуктів дозволено використовувати лише папір, а в Шимла за прогулянку по місту з пластиковим пакетом можна нарватися на немалий штраф. Індія велика, там є різні місця. Але в таких місцях, де мене би шокувала кількість сміття, мені бувати не доводилося. Тепер стосовно страшних хвороб. Для початку, для поїздки в Індію ніяких щеплень не вимагається, на відміну від багатьох інших країн. Це вже свідчить про те, що не все так страшно. Є ризик отримати кишковий розлад, але він не більший, ніж у будь-якому південному районі, наприклад, Росії чи України. Я як лікар за освітою маю справу з різними хворими, які до мене звертаються. Так от, за 5 років найстрашніше захворювання, з яким я зіштовхнувся, – це був один випадок вірусного гепатиту А та один випадок малярії, і то привезеної з Індонезії. Ну і потім – в Індії діти не хворіють, а в Росії хворіють. Ось так!

– Ти, на відміну від туристів, влився досить глибоко в місцеве життя, що за народ індуси?

Цей народ гідний всілякої поваги. Хоч ми їх вважаємо бідними, але вони себе такими не вважають. Їх життєвий уклад і донині заснований на законі дхарми – основних правил життя і духовних цінностей. І індуси намагаються слідувати цьому закону. Звичайно, серед півторамільярдного населення зустрічаються різні люди. Особливо у великих містах і курортних місцях, куди дійшла європейська цивілізація. Але навіть там у своїй більшості це добрі і чуйні люди, готові прийти на допомогу в будь-якій ситуації, запропонувати житло, їжу, транспорт і зовсім не за гроші. Причому зовсім не обов’язково звертатися за допомогою. Якщо ви будете просто стояти на вулиці й озиратися на всі боки, до вас тут же підійдуть місцеві жителі і нададуть допомогу, навіть якщо ви її не потребуєте. Індуси дуже цікаві, вони завжди намагаються з вами заговорити на вулиці, в транспорті і т.д. Іноді вони бувають нав’язливими, і багатьох це дратує. Але тут потрібно приймати їх такими, які вони є, тим більше, що ні про яку агресію мова не йде. Вони схожі на дітей, завжди тобі посміхаються і виглядають щасливими.

– Ти мене переконав і захопив, напевно, буду планувати поїздку туди. Як старожил, дай мені сім практичних порад перед поїздкою.

Такі поради я можу дати особисто тобі, оскільки давно і добре тебе знаю. Стосовно порад у широкому масштабі, давати їх – справа невдячна. Індія – таки досить специфічне місце, підходить не всім і приймає не всіх. Це або любов на все життя, або “ну його на фіг”.

Ну, якщо вже хтось зважився:

1. Є тури в Гоа (з добрими готелями у Південному Гоа), тури по Золотому трикутнику і т.д. У цьому випадку ви лише злегка зіштовхнетеся з Індією, але і це, повірте, справить на вас враження. Це досить дорого, зате позбавить вас від турбот пошуку житла, харчування, куди поїхати і т.д.

2. Якщо ви твердо вирішили зануритися у непередбачуване безумство самостійної подорожі, головне, залиште вдома (хоча б на деякий час) всі свої переконання й амбіції. Будьте готові вбирати Індію такою, якою вона є. Приготуйтесь до несподіванок. Знайте, все, що відбувається, відбувається не просто так і завжди зі щасливим кінцем. Не знаю, чому, але в Індії спроба йти поперек волокон життя призводить до плачевних результатів.

3. Ну і остання порада, суто практична. Не беріть з собою речей. Все одно, крім шортів, футболки і в’єтнамок, вам нічого не знадобиться. Ну, хіба що легка курточка для їзди вночі на мотоциклі (це я кажу про Гоа і Південну Індію). Можна взагалі нічого не брати, а купити все на місці за копійки, а потім там і залишити. А зайвий багаж буде сильно гнобити вашу свободу, за якою власне всі туди і їдуть.

Вибач, сім не вийшло. Це свідчить про те, що Індія – країна самодостатня і привозити туди з собою багаж (матеріальний чи якийсь інший) не варто.

Розмовляв Влад  ТРЕБУНЯ

Більше фото і текстів про Індію на персональному сайті Сергія Орлова My Goa