Днями
ПСИХИ
Майстер налаштовує піаніно у кімнаті відпочинку психлікарні. У кімнату заходить чоловік і вмикає телевізор. Телевізор вищить, заважає майстру працювати, але він вирішує не сперечатися, а просто підходить до телевізора і мовчки його вимикає. Чоловік косить оком на майстра і знову вмикає телевізор. Так повторюється кілька разів. Першим не витримує майстер від піаніно: “Послухайте, я намагаюся налаштувати піаніно, і для цього мені потрібна тиша”. Тоді чоловік розсміявся і сказав: “А я телевізійний майстер і прийшов полагодити телевізор. Я думав, що ви божевільний і просто стукаєте по клавішах”.
Якось
КАРНИЗ
Чоловік заявляє дружині, що закохався в іншу, і просить її звільнити однокімнатну квартиру, яка йому належить. Сидить сумна покинута дружина на кухні, налила собі фужер шампанського, закусила креветками, а все, що залишилося після їх чищення, акуратно запхнула всередину карнизу (у них висів красивий карниз з порожниною всередині). І виїхала собі! Молодята недовго раділи життю: запах з’явився жахливий, джерело запаху знайти неможливо. Спочатку в хід пішли освіжувачі повітря, потім спецслужби для боротьби з запахами. Все марно – сморід нестерпний, нова дружина нервує, погрожує піти. Чоловік думав недовго і запропонував колишній купити цю квартиру за дешевою ціною. Та погодилася, взяла кредит і придбала квартиру. Яким було її здивування і, можливо, зловтіха, коли, увійшовши у придбану квартиру, жінка побачила, що чоловік забрав з собою все, в тому числі ті карнизи!
Колись
ЧОВНИКОВА ДИПЛОМАТІЯ
Одного разу у Генрі Кіссінджера запитали: “Що таке човникова дипломатія?”
Кіссінджер відповів: “О! Це універсальний єврейський метод! Поясню на прикладі: ви хочете методом човникової дипломатії видати дочку Рокфеллера заміж за простого хлопця з російського села. Яким чином? Дуже просто. Я їду в російське село, знаходжу там простого хлопця і запитую:
– Хочеш одружитися з єврейкою, яка живе в Америці?
Він мені:
– Ще би що?! У нас своїх дівчат повно.
Я йому:
– Так. Але вона – дочка мільярдера!
Він:
– О! Це все змінює…
Тоді я їду до Швейцарії на засідання правління банку і запитую:
– Ви хочете мати за президента російського хлопця з села?
– Фу, – кажуть мені в банку.
– А якщо він при цьому буде зятем Рокфеллера?
– О! Це, звичайно, все змінює!
Тоді я їду додому до Рокфеллера і питаю:
– Хочете мати за зятя російського хлопця з села?
Рокфеллер мені:
– Що ви таке говорите, у нас в сім’ї всі фінансисти!
Я йому:
– А він якраз – президент правління Швейцарського банку!
Рокфеллер:
– О! Це міняє справу! Сьюзі! Іди сюди. Містер Кіссінджер знайшов тобі жениха. Це президент Швейцарського банку!
Сьюзі:
– Фі… Всі ці фінансисти – здохляки або педики!
А я їй:
– Так! Але цей – здоровенний сибірський мужик!
Вона:
– О-о-о! Це міняє справу!”
І взагалі…
Один маг побудував собі будинок на краю великого та багатого поселення. Якось він запросив усіх мешканців до себе на вечерю. “Перед тим, як поїсти, я б хотів вас трохи розважити”, – сказав він. І показав людям кроликів, що з’являлися з капелюха, перетворення речей та інші магічні фокуси.” Ну, що, ви вже хочете їсти, чи ще розважимось?” – запитав маг. І всі одноголосно відповіли, що хочуть, аби він продовжував розважати. Тож чарівник спочатку обернувся на голуба, потім на яструба, насамкінець у дракона. Глядачі були у захваті. І знову він запитав їх, чого вони хочуть більше – їсти чи розважатися. І знов глядачі хотіли розважатися і чарівних продовжував свої фокуси. Аж нарешті на чергове запитання чарівника сказали, що вже хочуть їсти. Тоді чарівник змусив їх думати, що вони їдять, відволікаючи їхню увагу магічними трюками. Уявний бенкет і розваги тривали цілу ніч. Коли ж зійшло сонце, деякі сказали: “Нам треба йти працювати”. Тоді чарівник змусив цих людей повірити, що вони пішли, працювали та повернулися до нього. Так відбувалося щоразу, коли хтось хотів кудись піти і щось зробити. З часом він прибрав до рук усіх мешканців, і вони працювали тільки на нього – хоча були впевнені, що живуть звичайним життям. Коли хтось із них виказував невдоволення, маг змушував його повірити, що він в нього вдома на вечері – і той заспокоювався. Що ж сталося з чарівником та людьми в кінці цієї історії? Я не можу сказати, тому що все описане відбувається до цих пір.