Франківська Break Dance School «Vertical Limit» позиціонує себе як театр танцю. Творча група поширює танцювальну культуру брейк-дансу і «сприяє здоровому способу життя». Про танець з ідеєю і про Школу танцю кореспондент “ГК” розпитав учасника «Vertical Limit» Михайла Трифоненка.

 

Все починалося з «Вав!»

Школу брейк-дансу у Франківську започаткувала команда «Vertical Limit». Команда – це Олег Севастьянов, 30 років, економіст за освітою, менеджер нічного клубу; Михайло Трифоненко, 25 років, бармен за освітою, професійний танцівник; Федір Хашалов, 30 років, майстер спорту зі спортивної гімнастики, багаторазовий чемпіон світу з фітнесу та пауерліфтингу. У вересні минулого року відомі в Україні та за її межами танцівники брейк-дансу «доросли», як висловився учасник команди Михайло Трифоненко, до серйозної справи – вчити дітей.

На сьогоднішній день всі троє – тренери. Навчають брейкінгу, фанкстайлу, хіп-хопу і вейвінгу (основи пантоміми). «Відчуваємо велику відповідальність за те, що батьки довіряють нам своїх діток, – ділиться думками Михайло. – Усвідомлюємо, що наше завдання – максимум викластися, щоби дати стимул, підтримати, щоби у дітей усе вдавалося».

Команда й раніше мала досвід викладання брейк-дансу. Коли доводилося комусь щось показувати, когось підтягувати, зауважує тренер. Бо від часу активних виступів довкола «Vertical Limit» постійно роїлися зацікавлені, послідовники й учні. «Все починалося з «Вав!» – сміється Михайло. – Приходив хтось дуже наполегливий і казав: «Класно! Я теж так хочу!» А коли ти сам ростеш і вже чогось досяг, то врешті-решт приходить потреба ділитися. Тим більше, коли тебе питають: «А можна і ми будемо танцювати? Навчиш?» Звісно, що можна. Зрозуміло, що навчу. От так і сталася Школа. Зараз наша ціль – дати молоді шанс показати себе».

Фактично, успіхи учнів підштовхнули команду брейк-дансерів офіційно «оформити стосунки» і на сьомому році спільних виступів заснувати свою Школу. «Це для нас не основний заробіток, – пояснює чоловік. – Основний – робота в клубах, корпоративи, дні народження, концерти, фестивалі та інші виступи. А Школа – це для дітей».

Стартували і росли 

Франківська команда брейк-дансу складалася кілька років. До неї приходили і з неї йшли люди, однак троє її учасників – Олег, Михайло та Федір – не полишали гурту. Навчання у вузах, армія та інші життєві перипетії не позначилися на їхньому захопленні брейк-дансом і не позбавили драйву розвивати свої вміння.

«На початку 2000-х у Франківську було дуже багато команд, які танцювали брейк, – пригадує Михайло. – Відбувся справжній вибух. Вся молодь захопилася цим танцем, кожен хоч трохи та був брейкером. Тоді не було секцій чи інших спеціалізованих занять із брейк-дансу. Була одна затерта до дірок відеокасета на цілий Франківськ. Її передавали з рук у руки і тремтіли: «Ти мені тільки віддай завтра!..»

Переглядали відео і йшли займатися. На будмайданчиках і в гаражах – спочатку повторювали те, що бачили, потім винаходили і випробовували якісь свої рухи, елементи, зв’язки. Команди виходили на батли (показові виступи перед суперниками, імпровізовані змагання). Згодом – на серйозну сцену. Одні з перших змагань, де «Vertical Limit» виступили у своєму незмінному складі, проходили у Львові. «Це був 2003 рік, чемпіонат України з брейк-дансу, – пригадує Михайло Трифоненко. – Турніри з різних напрямків спортивних танців тоді проводила Українська рада танцю (УРТ). Того ж року ми з ними їздили на чемпіонат світу в німецьке місто Бремен. Не скажу, яке ми там місце зайняли…»

Зрозуміло, то був старт. І старт успішний – не кожному брейкеру випадала можливість бачити рівень світових змагань і пробувати на них свої сили. Це окрилювало і стимулювало. Почалася робота: заняття – годинами, піт – відрами. «Їздили і виступали всюди, – продовжує чоловік. – Росли – в прямому і переносному сенсі слова».

Молода команда на підході

Три роки тому франківська команда брейк-дансу «підірвала» всю країну. «Vertical Limit» взяв участь у телевізійному проекті «Україна має талант!» Їхній виступ у півфіналі шоу мав величезний успіх. Вже тоді брейк-данс у виконанні франківців був цікавою й оригінальною театралізованою постановкою. Придумали і втілили її гуртом. «Це було щось нове для людей, – розповідає Михайло. – Те, що ми зробили, зацікавило їх. І це є нашою маленькою гордістю».

Після півфіналу брейк-дансерів почали впізнавати не тільки у рідному місті, а й у столиці. Вони отримали багато листів і повідомлень. Люди запитували, чи планує колектив відкривати свої танцювальні школи, тому що вони хотіли би в них займатися. Ще й тому сталася Break Dance School «Vertical Limit» у Франківську.

Зараз команда Севастьянова-Трифоненка-Хашалова цілком посвятила себе учням. Від 6 до 30 років – такий контингент опановує у них брейк-данс. «Кожен може навчитися танцювати брейк, навіть у 40 і 50 років, – переконаний маестро Трифоненко. – Різного рівня люди, різного рівня діти приходять у Школу – дуже відмінні і за силою, і за фізичними даними. Та не треба боятися. Ми не ставимо на руки з першого заняття. Спочатку даємо належну фізпідготовку – з розтягненнями, віджиманнями. Потім опановуємо ази пластики, працюємо з відчуттям музики. За тиждень-другий дивись – і є перші результати. Зазвичай тренеру досить і одного заняття, щоби зрозуміти можливості дитини й визначити, що з нею потрібно робити далі…»

Тренери націлені – не більше й не менше – підготувати учнів, які зможуть підкорити Україну і світ. «Стараємося повністю передати свої навички дітям і розвинути їх, – каже Михайло. – Щоби діти вміли більше, ніж ми, і пішли вище за нас. Стараємося кожного разу дати щось таке, що «зарядить», стимулюватиме, спонукатиме до занять».

Важливо вивозити дітей на змагання, вважає тренер. «Слід показувати іншим, чого навчився, – підкреслює він. – Бо інакше ніхто не буде знати, що ти – сильний. І ти сам не будеш знати цього!» А молодь у Школі «Vertical Limit» і справді сильна. На останніх змаганнях у Тернополі її вихованці взяли перше і друге місця. «Зміна буде достойна, – передрікає Михайло Трифоненко. – Це Женя Безусов, Рома Куцик, Роман Антоняк, Міша Бондаренко, Влад Остапчук, Євген Крихівський, Стас Шпінтек. Виглядає на те, що молода команда «Vertical Limit» – на підході».

 

Наталія КУШНІРЕНКО