В Івано-Франківську на сьогодні збереглося лише 5 історико-архітектурних пам’яток національного значення. Будівельний бум пройшовся катком по історичному середмістю, яке стало ласим шматком для забудівників. Через сумнозвісне «ущільнення» і хаотичну забудову місто втратило значну кількість архітектурних пам’яток, обросло склобетонними новоутвореннями, зате будівельники зекономили на комунікаціях. 

Зараз на межі остаточного знищення солодовий цех пивзаводу, що є унікальною пам’яткою промислової історії. Два цехи заводу, споруджені у 1767 році, розташовані в Івано-Франківську на вулиці Новгородській №49 та №28. Комплекс старої Станиславівської броварні був занесений до Дер­жавного реєстру пам’яток архітектури національного значення ще в 1979 р.

У 2003 р. Івано-Франківський міськвиконком дав дозвіл підприємцю П. Я. Стефураку на реконструкцію цехів. Інвестор обіцяв реставрувати пам’ятки і згідно з охоронним договором завершити відновлювальні роботи в 2008 р.

Проте розпочалася лише ревалоризація варного цеху, яка передбачає перебудову об’єкта з використанням старих матеріалів. Приміщення цеху розібрали, а на його місці сяк-так спорудили будівлю, яка лише контурами і декором фасаду нагадує колишню пам’ятку. До того ж, роботи не завершені.

З солодовим цехом взагалі біда. Його не тільки не відреставрували, його фактично добили. У 2011 році на захист пам’ятки виступило навіть Міністерство культури і туризму України. Керівництво облдержадміністрації також звертало увагу міського голови Івано-Франківська на стан броварні.

Під тиском громадськості власник пам’ятки ТзОВ «Будівельна компанія Галицька» в листі від 4 січня 2012 р. пообіцяв, що до кінця ІІІ кварталу 2012 р. реставраційні роботи будуть завершені. От закінчується ІІ квартал, а там навіть кінь не валявся.

Влада сьогодні вдає, що нічого не бачить. У профільному відділі охорони культурної спадщини і музейної роботи облдержадміністрації взагалі не називають жодної дати завершення реставраційних робіт. Керівник відділу Андрій Давидюк «включає дурника» і приховує зміст охоронного договору пам’ятки.

Залишається хіба надія на органи прокуратури, в які я разом з активістами громадської організації «Моє місто» звернувся за допомогою. Але передовсім – на небайдужих громадян, які не дадуть остаточно знищити історичне обличчя міста.

Сергій Адамович

депутат обласної ради