Івано-Франківський клуб щасливих батьків “Мілагро” розпочинає серію психологічних тренінгів для жінок, які мають на меті допомогти прекрасній статі полюбити себе і стати мудрими, жіночними та щасливими. Галичанки, запевняють психологи, звикли добре виконувати ролі доньки, мами та сестри, але мають проблеми з роллю дружини — цікавої і сексуальної партнерки власного чоловіка, а не домогосподарки, якій бракує й 24 годин на добу для обслуговування цілої родини. “ГК” розпитав психолога, психотерапевта, тренера “Мілагро” Ольгу Барабаш про те, чого ж франківчанкам бракує для жіночого щастя.

 

 

 – Тренінг має назву “Вчусь бути жінкою”. Народитися жінкою недостатньо, потрібні ще якісь спеціальні навички?

Жінки дуже мало приділяють часу самим собі. Така вже українська ментальність — жінка мусить всю себе віддавати чоловікові й дітям, своїй роботі. Цей тренінг якраз для того, щоб жінка хоча б дві години на тиждень могла присвятити собі, власному розвитку. Жінка, наповнена своєю жіночою енергією, внутрішніми ресурсами, може більше віддавати сім’ї і, наче сонечко, осяювати усіх своїх довколишніх. Для того, щоб жінки могли краще себе зрозуміти, приділити собі час, розвивати свою жіночність була розроблена ця програма. Тренінг включає такі теми: “Вчусь любити себе”, “Моя жіноча енергія. Колесо життя”, “Різні грані моєї жіночності”, “Жіноче здоров’я”, “Моя сексуальність”, “Я і чоловік”.

 

 – Скільки часу потрібно для того, щоб жінка стала оновленою і щасливою?

Навіть одного семінару тривалістю 2,5 години достатньо для того, щоб жінка полюбила себе, оновилася і наповнилася енергією. Але щоб могти глибше пізнати себе, потрібно більше часу. Програма триває два місяці — це 7 занять щотижня. Результат завжди залежить від самої жінки, від того, наскільки вона готова вдосконалювати себе, бачити свої зони розвитку і працювати над ними.

 

 – Чи часто трапляються кардинальні зміни після таких тренінгів?

Випадків змін дуже багато. Часто бачимо глибокі зміни у сприйнятті жінкою самої себе, у сприйнятті своєї жіночності, у багатьох з’являється відчуття, що я — “плюс”, я хороша. Деякі жінки вперше у житті дають собі дозвіл чогось бажати, про щось мріяти. Це суто внутрішні зміни, не кажучи про те, що декому вдається вийти заміж, покращити стосунки з чоловіком, з дітьми, знайти вихід з кризи, пережити втрату, здійснити переїзд, знайти нову роботу тощо. Не варто сподіватися, що зміни стануться наступного ж дня після заняття, але жінки розповідають, що тренінги дають їм можливість розвернутися на своїй життєвій дорозі на кілька градусів в інший бік і це дозволяє їм досягти бажаного ефекту. Без таких тренінгів жінці дуже важко знайти себе. В Інтернеті сьогодні надто багато статей, порад, онлайн-семінарів — але це так, ніби приміряти на себе чужу сукню. Ці поради пасують не всім.

 

– Чого бракує українській жінці, щоб почуватися щасливою?

На одному з тренінгів жінки вчаться надавати підтримку і отримувати її. У дуже багатьох українських жінок є така установка — я сама, я сильна жінка, я все можу. А тут вони вчаться брати підтримку. Жінки кажуть, що вперше дізналися, що можуть просити про підтримку і про допомогу. Можуть сказати чоловікові прямо: “Допоможи мені, будь-ласка”. І вона тоді себе відчуває жінкою, і чоловік почуває себе мужчиною, потрібним.

 

 – Визнання того, що тобі потрібна допомога, прийнято вважати слабкістю.

Я вчу жінок говорити про себе не в термінах “сила-слабкість”, а користуючись терміном “мудрість”. Мудра жінка дуже сильна, але разом з тим вона дозволяє собі попросити про допомогу і про підтримку. Вона тоді не є слабкою, а просто дозволяє іншим турбуватися про неї. Її сили — завжди при ній. Жінка вчиться питатися у своєї внутрішньої мудрої жінки, як вчинити, і тоді йде вивільнення енергії, з’являється інший стиль поведінки.

 

– Які особливості психології галицьких жінок?

У нашому регіоні жінка дуже добре знає, що таке бути донькою, бути мамою, багато жінок знають, що таке бути професіоналом у своїй справі. Мало жінок усвідомлюють, що таке бути жінкою-дружиною, коханою для чоловіка, потрібною, сексуальною. У нас всі жінки – прекрасні господині і віддані мами. А з тим, що я – дружина для свого чоловіка, я багатогранна різноманітна жінка, — великі проблеми. У галичанок мало часу на самих себе, мало “я”, бо як у сучасному темпі життя встигнути все і при цьому бути гармонійною і щасливою, а не забіганою і “запаханою” жінкою, яка зранку до вечора працює, крутиться по господарству і займається дітьми? На себе у жінки не вистачає ні часу, ні сили. Якщо вони це розуміють — то це вже половина успіху. Бо дуже багато жінок взагалі не усвідомлюють, що мати трохи часу для себе – це не егоїзм, а любов до себе. У галицьких  жінок гіперрозвинене вміння турбуватися про інших, жертвувати собою. Але як мама, яка жертвує собою, може навчити дитину бути щасливою? Якщо вона нещасна як жінка, вона не може навчити своїх дітей бути щасливими. Дивлячись на маму, яка повторює: “Я все для тебе”,  дитина навчиться бути “всім для інших”, але не для самої себе.

 

 – Що робити з дуже поширеним комплексом жертви — “я для вас все, а ви для мене нічого”?

Для жінок є справжнім відкриттям, що можна багато віддавати, але при цьому не ставати жертвою. Можна знайти час і для себе, і для інших. Від того, що я знаходжу час для себе, я не стаю поганою мамою. Я можу бути ще кращою мамою. Навіть якщо п’ять хвилин щодня присвячувати собі, у жінки з’являється більше енергії для інших. Треба відповісти собі на питання, що я можу для себе зробити приємного і корисного, і зробити це. Для когось це ванна, читання, чай, медитація, молитва. Хтось мріє просто спокійно посидіти. Кожна жінка сама визначає, яким має бути її час для себе.

 

– Припустимо, жінка повертається з тренінгу додому і йде для свого задоволення фарбувати нігті. А свекруха накидається на неї, мовляв, вечеря не зварена, діти негодовані, а вона тут нігті фарбує! Як пояснити довколишнім, що любов до себе — не егоїзм?

Це глибоке питання. Якщо суперкоротко — мова про домовленості і компроміс. Зараз я трохи приділю часу для себе, а потім зроблю те і те. Варто заздалегідь про це попередити інших, перепитати партнера чи свекруху, як вони ставляться до того, що я п’ятнадцять хвилин приділяю собі. Це таке лагідне відстоювання своїх меж — не давати всім заходити на твою особисту зону. Але не варто це робити грубими методами, бо вони не допомагають.

 

– Яких ще секретів не знають наші жінки?

Одна з найпростіших “фішок”, які полегшують життя і допомагають знайти час для себе, — плани на день. Всі про них знають, але мало хто це робить. Якщо складати розпорядок дня, це допомагає структурувати день, економити час і досягати тих цілей, які ставиш перед собою.   Важливо визначати для себе пріоритети і жити згідно з ними, витрачаючи менше часу на  другорядні питання. Правильний пріоритет — те, що є важливим, корисним і добрим для жінки зараз, у цей конкретний момент її життя. Головне чесно сказати собі, що для тебе є важливим. Найкоротший рецепт щастя — знати, чого ти хочеш, і жити відповідно до своїх бажань. Є така балансна модель Н.Пезешкіана, засновника позитивної психотерапії, яка каже, що людина має чотири життєві сфери: діяльність, тіло, контакти (спілкування) і духовність. Вміння поєднувати ці сфери і знаходити час для кожної з них — це і є життєва гармонія. В ідеалі кожній зі сфер щодня треба приділяти 25% часу.

 

– У галицьких жінок переважає брак усвідомлення власної сексуальності чи нерозуміння, що вона має бути сексуальною?

І те, і те. Завдяки Інтернету і телебаченню всім зрозуміло, що таке сексапільність — це сексуальність через тіло, через зовнішній вигляд. А що таке сексуальність у широкому значенні, жінкам не дуже зрозуміло.

 

 – Вдягти коротку спідницю і декольте не достатньо, щоб бути сексуальною?

Ні. Іноді це зовсім не те, що потрібно. Сексуальність йде зсередини, це внутрішнє відчуття себе сексуальною, привабливою, дозвіл собі такою бути, прийняття своєї сексуальності і визнання того, що вона є. Сексуальність дана жінці від народження. З часом вона розвивається. У кожної жінки вона своя, і дуже важливо її відчувати, бачити і дозволяти їй бути. Це внутрішнє відчуття привабливості. Йдеться також про те, як я використовую свою сексуальність у стосунках із своїм чоловіком. Чи добре мені з нею. Зовнішні її прояви є другорядними.

 

– Якщо жінка не впевнена в собі, вона не сексуальна?

Не обов’язково. Ці поняття близькі і доповнюють одне одного. Сексуальність впливає на впевненість, але не завжди. Жінка може бути невпевнена у собі, але дуже сексуальна, і це всі помічають. Найцікавіше, коли така жінка сама не помічає, що вона дуже сексуальна. Інші бачать це, а вона ні. З одного боку, це смішно, але це заперечення власної сексуальності дуже характерне для жінок на Західній Україні.

 

– Заперечення власної сексуальності, мабуть, пов’язане з високою релігійністю на Галичині?

Значною мірою так. Але часто через те, що не завжди люди до кінця розуміють, чого вчить церква. В принципі, у Святому Письмі заборони на сексуальність немає. Є дозвіл любити свого чоловіка, любити інших, як самого себе. Біблія каже: “І двоє стануть одним тілом”. Багато заборон пов’язані з нерозумінням вчень Церкви. Корінь такого нерозуміння у плутанні понять сексуальності, сексапільності і вульгарності. Причиною цьому є сучасна культура.

 

– Як Ви допомагаєте таким жінкам, які заперечують свою сексуальність та хочуть водночас бути порядними християнками і добрими дружинами для свої чоловіків?

Найбільша проблема наших жінок у тому, що вони думають, що одне виключає інше. Вони не усвідомлюють, що можна бути порядною християнкою, мамою і дружиною, але при цьому бути сексуальною і спрямовувати цю сексуальність на свого чоловіка. Церквою це тільки вітається.

 

 – Є такий жарт, що в Україні досі панує матріархат…

Така проблема й справді існує. Багато жінок все можуть і все встигають, але тоді є питання: для чого їм чоловік потрібен і чи відчуває він себе чоловіком коло такої жінки? Одне з ключових питань, яке ми піднімаємо на тренінгу, — як бути такою жінкою, щоб чоловік коло мене почував себе чоловіком, а не сином, братом чи взагалі кимось непотрібним. Внутрішні зміни жінки впливають і на чоловіка. Якщо я десять років не просила про допомогу і сама тягала меблі та сумки з базару, а тепер раптом почала просити про це, то чоловік спершу, ймовірно, буде мати дискомфорт. Але йде мова про оздоровлення і про покращення стосунків. Чоловік хоче бути чоловіком, і якщо жінка дає йому таку можливість, він може бути спочатку шокований, якщо десять років цього не було, але потім включається у нові правила і розквітає. Особливо, якщо жінка це красиво робить.

 

Розмовляла Наталка ГОЛОМІДОВА