Випадки, коли музиканти продовжують свою кар’єру на телебаченні, не поодинокі. Гітарист і вокаліт групи «Фліт» Андрій Марків є ведучим франківського телевізійного хіт-параду «МузОн».

Про музику, телебачення і формат-неформат – у розмові з Андрієм Марківим.

– Робота на ТБ для тебе це що? Ще один заробіток?

З самого початку, та в принципі і зараз продовжується, в першу чергу переслідувалась ціль зовсім не ще одного заробітку. Хотілось донести людям про музичний світ Івано-Франківська. Я вважаю, що наше місто має величезний музичний потенціал. Дуже багато відомих на всю Україну як соло-виконавців, так і музичних груп родом з Франківська. Хотілось розповісти людям про групи, які тільки розпочинають і тим самим їх підтримати і дати натхнення на творіння))) з часом, звернули увагу на музичні події Франківська в загальному. Як людина, яка в деякій мірі має відношення до організації концертів, я бачив багато цікавих штук в закулісному концертному житті, а глядачі цього не знають, тому виникла ідея і це висвітлювати в передачі. Програма є не комерційним проектом і не переслідує цілі заробляння грошей, хоча це не означає, що ми є командою альтруїстів. Зараз для мене відкрилась інша сторона відео-продакшину – саме створення відео продукту. Виявляється це набагато цікавіше, ніж просто світити своїм “таблом” на екрані, або бути критиком для інших кліпів.

– Тебе впізнають на вулицях?

На це найбільше звертаю увагу тоді, коли мені не хочеться, щоб мене пізнавали))) У нашому місті було багато випадків, коли просто незнайомі люди підходили і говорили, що Фліт це класно і “Ви молодці”. Це звичайно, що приємно. Ще більше випадків було, коли пройшовши повз мене я чув у спину “Їжачок” (один з хітів гурту – ред.), це трохи задовбує. А ще частіше я звертаю увагу на реакцію людей, але досить смішно спостерігати, як вони її стараються приховати… Одним словом, трохи морожений в нас народ. Мені набагато цікавіше, коли підійде людина і скаже щось типу”чувак, бачив останню передачу, там ти загнув стосовно якогось кліпу” (до речі був випадок), або ще якісь питання, або пропозиції “по суті”, ніж тикання пальцями в спину і “шушукання”…. але то таке,

– За яким принципом будуються ваші хіт-паради? Буває, що на таких передачах кажуть: хочете, щоб вас крутили – платіть гроші…

Передача МузОн ні разу і ні від кого не вимагала і не брала пропонованих грошей. Інші телевізійні проекти коментувати не можу. Говорю виключно за ту передачу, яку веду. Жодна група в Україні не може нам дорікнути тим, що ми натякали на те, що за ротацію потрібно платити нам гроші.

– То все таки як ви відбираєте матеріал, чи мають шанс, молоді, з підвалу?

Переважно молоді з підвалу не мають якісного матеріалу і тут виникає дилема. З одного боку хочеться дати молоді шанс і допомогти, оскільки зараз мало хто цим взагалі переймається, з іншого боку, показати глядачеві неякісний матеріал (я маю на увазі звук, зіграність, сценічну поведінку перед камерою і тому подібне) – ми цим фактично переконаємо глядача, що хорошого продукту в нас нема. Шлях групи на телебачення передбачає низку етапів: записали хороші пісні, придумали імідж, поведінку, харизму. це зразу не з”являється в початкової команди (звичайно, якщо це не чийсь проект). Всі прекрасно розуміють, що будь – чим глядача зараз не здивуєш, він як та Галя…балуваний.

– І хто ж тоді стоїть на вході, хто відбирає відео? Що є основним принципом відбору – все таки-унікальність матеріалу чи формат?

Якраз поняття “неформат” нас найбільше цікавить. Ми (Фліт) не один раз стикались з таким поняттям при просуванні власних відеоробіт на деякі телеканали, скоріше всього, що це стало поняттям “культурної відмови”, хоча, в передачі МузОН, напевно, є поняття формату – це та сама гнила попса, якою задовбують на багатьох всеукраїнських каналах. яка не несе в собі ніякого сенсу, крім того, щоб покрутити перед екраном якою частиною тіла і показати якийсь лишній пафос. Ні, я все прекрасно розумію – пафос можна показувати, але його треба заслужити… Мадонна може такі фішки видавати, а на мою думку багато  виконавців, які це зараз роблять навіть близько не стоять до подібних досягнень. Найбільшим критерієм відбору є наша власна думка стосовно якості відео та аудіо матеріалу і бажання подати глядачеві щось цікаве. Якщо є хтось, на кого вибір впав, щоб не потрапити до МузОну, то повір, пояснити причину ми зможемо.

– Задам тобі трохи незручне питання, ведучий програми водночас є гітаристом і вокалістом групи Фліт, і водночас кліп групи не сходить з хіт-параду-це просто співпадіння таке?

Так, це співпадіння, так само, як і те, що режисер кліпу, того, що не сходить з хіт-параду і продюсер передачі – одна і та ж людина (сміється)

– Давай до справ флітівських тоді перейдемо. Що у вас там сталось – майже весь перший склад пішов…

Тоді матимеш ексклюзив, про це я ще не розказував. Двоє учасників попереднього складу переїхали на пмж до Америки, спочатку Ігор, потім Вова. Це було їхнє власне рішення, оскільки музикою в нас багато не заробиш, знаєш сам. Вони самі порадили заміну у Фліті. Згодом пішов Міша, але не далеко, він допомагає нам у створенні наших відео робіт та інших моментах. Вже зараз я можу сказати, що, мабуть, в якійсь мірі радий такому оновленню. Хлопці, які тепер творять Фліт, не змучені, омолодили саму групу, вони перспективніші, легші на підйом, прогресивніші в якійсь мірі, а що найважливіше – сучасніші.

– Про”музикою багато не заробиш”: що є мотивацією існувати далі, тим більше, що дійсно криза дуже вдарила по концертній діяльності?

Фліт – це є моє життя, я не можу перестати жити, бо криза, я не можу перестати грати на гітарі, чи співати, чи створювати пісні))) Також я почуваюсь відповідальним перед чималою кількістю наших слухачів та фанів, оскільки вони і далі хочуть слухати Фліт. Ти правий, що концертна діяльність в Україні надійно лежить на землі лицем вниз. Але вона є. А також є закордонні виступи, які дають змогу відчути і фінансову сатисфакцію від нашої роботи.

Як ведучий музичної програми ти в курсі музичного життя Франківська, які відчуття – позитивні чи негативні, сьогоднішній Франківськ на піку чи в ямі, що би ти відмітив?

Пік музичного Франківська пройшов, це все закінчилось ще у 2005-му році, на жаль. Хоча і зараз є молоді команди, які варті уваги. Тільки питання – як їм в цих умовах досягти популярності і вийти на пристойний рівень за межами нашого регіону?

Розмовляв Влад Требуня