Хворим на артеріальну гіпертензію (підвищений тиск) частково компенсують вартість ліків. Наразі триває другий етап загальнодержавного експерименту – медикаменти можна придбати в аптеках, сплативши тільки різницю між їх роздрібною і «державною», або референтною, ціною. Однак така новація чомусь не спонукає людей масово, як очікувалося, іти за препаратами.
Інфаркти та інсульти – ті ускладнення, до яких найчастіше призводить підвищений артеріальний тиск, або артеріальна гіпертензія. На тлі гіпертензії розвиваються також такі хвороби, як атеросклероз, ураження сітківки ока, ниркова недостатність. В останні роки гіпертонічна хвороба, як повідомив головний лікар Івано-Франківського обласного кардіодиспансеру Віктор Якимчук, дуже помолодшала. Все частіше трапляються випадки, коли вона забирає здоров’я у дітей.
Загалом кожен п’ятий прикарпатець має цю недугу. Гіпертензія потребує постійного пожиттєвого спостереження і лікування, відтак треба весь час пити ліки. За добре підібраної терапії можна стабілізувати хворобу, не допустити її прогресування й уникнути руйнівного впливу на організм.
З метою здешевити лікування гіпертоніків у квітні цього року був запроваджений пілотний проект з державного регулювання цін на лікарські засоби. Був визначений перелік лікувальних речовин, на які поширювалося це регулювання. До нього віднесли сім речовин – еналаприл, лізиноприл, бісопролол, метопролол, небіволол, амлодипін, ніфедипін. Медикаменти, до складу яких входять ці речовини (від різних виробників – під різними назвами), були визнані такими, вартість яких повинна бути частково відшкодована хворим.
Як саме має відбуватися відшкодування, визначила урядова постанова на початку вересня. Відповідно до неї, пояснила заступник начальника обласної служби контролю лікарських засобів Світлана Подорожна, державні дотації отримують не люди, а аптечні заклади. Механізм експерименту такий: лікар виписує хворому препарат – один на один рецепт, у кількості, потрібній для лікування на місяць. Хворий звертається в аптеку, де йому пропонують різні ліки, які містять один і той самий, призначений лікарем, препарат. Купляючи ліки, людина платить різницю між роздрібною ціною в аптеці і вартістю, яку визначила держава (референтною ціною). Наприклад, пігулки «Енап» із еналаприлом. Ціна у франківських аптеках – 4,8 грн. Референтна ціна – 3,5 грн. З хворого мають взяти 1,3 грн. «В середньому на одному рецепті пацієнт економить 5-7 грн., – зазначає головний спеціаліст з терапії головного управління охорони здоров’я облдержадміністрації Лариса Боришкевич. – Треба розуміти, що чим дорожчі ліки вибирає хворий, тим більшою є різниця, яку йому треба доплачувати».
Те, що рецепт виписується лише на місяць, – не випадкова примха медиків, каже пані Боришкевич. Така умова продиктована турботою про хворих. Вони мали би щомісяця приходити до лікаря, щоби перевірити тиск і проаналізувати лікування. Лікарі, у свою чергу, мають змогу змінювати ліки, при потребі, на більш ефективні саме для цього хворого. Та корисна новація наразі не отримала підтримки самих хворих. Як повідомив заввідділу фармацевтичного контролю при управлінні охорони здоров’я ОДА Михайло Клим, від початку листопада лікарі виписали 22 тисячі пільгових рецептів. Однак люди не вибрали за ними ліки з аптек.
Однією з причин такої ситуації можна вважати стосунки між аптеками і держорганами. Уряд задекларував, що має відшкодувати аптекам референтну ціну кожного проданого препарату – відповідно до реєстру, яким аптеки звітують до 10 числа кожного місяця в управління хорони здоров’я ОДА. Розпорядник коштів, визначає урядова постанова, відшкодовує суму впродовж 30 днів із дня отримання реєстру. В цьому місці експеримент, схоже, забуксував. Наразі на рахунку обласного казначейства є 1 млн.126 тис. грн. держсубвенції. Кошти аптекам почнуть повертати тільки після 5-го грудня, зазначив пан Клим. Відтак аптечним закладам вигідніше мати справу не з рецептами, а з готівкою хворих.
Наталія БІЛА