2012 рік пройшов у пошуках українцями нових надій, ідей та лідерів. Звісно, частина громадян, особливо молодь, уже давно не плекає ніяких ілюзій, та все ж….

Ми не можемо не бачити, як суспільство деградує, а країна все більше корумпується і перетворюється в сировинний придаток без власної зовнішньої політики, як національне багатство стає власністю наближених до влади осіб, а гаманці пересічних неухильно худнуть…

Але ж залишилися ще оптимісти. Вони сподівалися протягом року то на Євро-2012, то на перемогу опозиції на парламентських виборах. У суспільстві значним був запит на появу нових політичних сил і впливових лідерів.

Це питання нещодавно стало предметом обговорення під час круглого столу в арт-кафе «Мармуляда». Захід організувала Спілка молодих політологів і присвятила його 75-ій річниці з дня народження В’ячеслава Чорновола. У виступах активістів Народного Руху України і політиків Івана Шовкового, Романа Ткача, Ярослава Єфімчука, Віталія Перевізника звучала ностальгія за величчю постаті Чорновола як будителя української нації.

Учасники дискусії задавалися питанням: а хто сьогодні стане тією свічкою, що принесе через свою самопожертву промінь світла в темряву сучасної держави?

І тоді мені подумалося: ми маємо національних героїв, що періодично освітлювали нам шлях у темряві під назвою «Україна». Але їх свічка самопожертви рано чи пізно догоряла, і ми знову опинялися в пітьмі. Згадалися слова письменника Василя Кожелянка (роман «Діти застою») про те, що до влади в добу незалежності приходили не ті, що боролися за Україну, а ті, хто її любили (здебільшого підпільно).

Герої у нас були, патріоти, дисиденти… Герої згоряли як свічки, пробуджуючи націю, але ж на чолі держави мали стати ефективні менеджери і провести  нарешті нормальне електричне освітлення в помешкання під назвою «Україна».

І от у пошуках цих «електриків» ми не маємо права перекидати відповідальність на інших. Так, героєм може стати не кожна людина, але навести лад у межах своєї компетенції ми ж спроможні. Давно пора просто взяти й вкрутити лампочку.

 

Сергій Адамович

депутат Івано-Франківської обласної ради