Якщо неподалік від Вас сталось виверження вулкану і втікати немає сенсу, станьте у незрозумілу позу – зламайте мозок археологам!
– Зустрінемося сьогодні?
– Я б із радістю, але там такий дубак. Давай навесні?
Марафон тупих передноворічних запитань оголошується відкритим! Наразі лідирують: “Де будеш відзначати?” і “Новий рік скоро, ти чого такий похмурий?”
– А чому шпалери такі брудні?
– Та ми вчора зупу ïли, а тато анекдот розказав.
Найстрашніший жах – це зробити бутерброди, налити чаю, принести все це в ліжко, загорнутися в ковдру і забути пульт від телевізора…
Кінець світу видався в цьому році якимсь особливо нудним…
– Тату, я вже втомився нести сестричку. Давай краще я візьму в тебе сумку з пляшками.
– Ти що? А раптом пустиш?
Я їхав машиною і помітив спалах фотокамери. Я зрозумів, що мене сфотографували через нібито перевищення швидкості, хоча і знав, що швидкість я не перевищував. Просто щоб переконатися в своєму припущенні, я об’їхав квартал, проїхав знову у тому ж місці, причому з ще більш низькою швидкістю. Але камера знову спалахнула. Мені це здалося цікавим, і я проїхав повз цю камеру ще три рази з черепашачою швидкістю, посміхаючись у камеру, яка клацала кожного разу, коли я проїжджав мимо.
Через два тижні я отримав п’ять квитанцій за водіння з непристебнутим ременем безпеки…