Днями

ДІАГНОЗ

Один мій приятель деякий час працював у лікарні швидкої допомоги, і ось що там сталося.  Ніч. Чергування. Всі вже розійшлися спати. Час від часу викликають чергових прийняти нових хворих, у кожного чергового своя палата. І ось нарешті дійшла черга і до мого приятеля. “Дмитре, йди на четверту, там привезли людину із закритою черепно-мозковою травмою».  – «Який стан?»  – «Та так, нормальний. Ну, ми поїхали далі». Далі Дмитро розказує: «Піднімаюся я в приймальний покій, бачу, на столі нікого нема, думаю, на каталці людина лежить, зараз сестри приймуть і піднімемо в палату. Беру супровідну картку, читаю діагноз: “ЗЧМТ” (див. вище). Читаю далі графу “Що трапилося” і тихо прозріваю. Написано нерозбірливим лікарським почерком: “Йшов. Упав. Пух. Помер”. Це що ж швидка таку підлість серед ночі влаштувала?! Самі не хочуть з небіжчиком морочитися, міліцію викликати, то вони нам підсунули. Почав я викликати бригаду, яка привезла цього товариша. Зв’язали мене з ними по рації. Так-перетак, кажу, ви мені кого привезли? «А що таке? Нормальна травма!» – «Та він же мертвий!» – «Що, вже помер? Ми живого везли…» – «У вас що в супровідній написано? “Йшов. Упав. Пух. Помер”. Тиша з того боку. Потім після паузи: «Дмитре, це ми поспішали і скоротили. Пух. помір. – пухлина помірна». Підходжу я до каталки, а там, тихо сопучи, спить у дупель п’яний мужик зі здоровенною ґулею на лобі».

 

Якось

ПАПУГА

Знайомий розповів. Є в нього папуга. Десь рік тому господарі почали помічати, що папуга поводиться дивно: яблука, груші й інші фрукти ретельно пережовує і м’якуш скидає в поїлку з водою. Потім сидить і чекає кілька днів – поки не забродить. І тільки коли брага готова, починає пити. Набереться, залізе на жердинку і давай голосити, та так, що люди з сусідніх будинків скаржаться. Причому крики скопійовані, напевно, у якихось бабуїнів перед боєм. Словами («Привіт», «придурок», «сволота», «скотина») він говорить тільки коли тверезий. А під час запою до нього краще не підходити: злобно нападає на всіх, хто проходить повз, добре, що клітка рятує. А засунути в клітку руку, щоб брагу забрати, взагалі нереально. Дзьоб у нього такий, що орли і яструби відпочивають, – олівець перекушує одним рухом. А нещодавно помітили, що в брагу він кору та тріски почав додавати – коньяк, певно, готує.

Колись

ТАТО

Їде юнак-єврей у поїзді. Поїзд повинен проїздом зробити зупинку на 10 хвилин в його рідному місті – юнак їде далі. До поїзда прийде його тато-єврей, і вони 10 хвилин поговорять. Але тут повідомляють, що поїзд запізнюється і в маленькому містечку не зупиниться. Юнак починає переживати: «Як? Я не бачив тата п’ять років! Що я скажу за той час, поки поїзд буде проїжджати повз нього?» Він ходить по вагону, мучиться, думає, інші пасажири дають йому поради, всі за нього переживають. І ось та станція, і стоїть на ній самотній тато-єврей. З дверей поїзда, що проходить мимо, виглядає юнак і кричить: «Тату, як ти какав?!» – «Какав добре, синку!» І поїзд мчить далі. Коли юнак повертається у вагон, усі розчаровано запитують: «Ти що, не міг запитати щось більш важливе?» – «Якщо тато добре какає, значить він добре їсть, а раз він добре їсть, значить у нього хороший апетит і хороші продукти, а раз у нього хороший апетит і хороші продукти, значить він здоровий і непогано заробляє!»

 

І взагалі…

Якось один молодий чоловік вирішив одружитися. Тиждень він бігав заклопотаний підготовкою до весілля. Одного вечора напередодні він звернувся до батька: “Тату, у мене до тебе прохання. Я не встигаю все зробити сам, тому, будь ласка, ось тобі список моїх друзів. Зателефонуй їм і запроси їх на моє весілля». «Добре, синку”, – відповів батько. В день весілля син підбіг до батька і почав обурюватися: «Тату, я ж просив тебе зателефонувати всім моїм друзям!» – «Я так і зробив». – «Але в моєму списку було 50 чоловік, а я бачу тільки 15 з них». – «Синку, я обдзвонив всіх… Всіх 50 чоловік. Кожному з них я сказав, що телефоную на твоє прохання, що у тебе зараз проблеми і тобі потрібна допомога друзів. І попросив усіх прийти в цей час в це саме місце. Тому не переживай, сину, всі твої друзі зараз тут!»