Минулої суботи, 2 лютого, на Прикарпатті проходив останній відбірковий етап чемпіонату України дивізіону «Еліта» з фрі-файту – українського варіанту змішаних контактних єдиноборств, який в області культивує івано-франківський клуб «Бескид». Про особливості фрі-файту, перебіг елітної першості та потенційних чемпіонів «ГК» спілкувався з головним тренером клубу Андріаном Петрущаком.  

– Андріане, як так сталося, що батьківщиною фрі-файту стала саме Україна?
Справді, фрі-файт було започатковано в Україні у 1995 році, коли було створено школу «Перецвіт» під керівництвом Андрія Старовойта. Це не було щось принципово нове, адже той же мікс-файт зародився ще наприкінці 80-х років минулого століття в Японії. Тоді ці змагання називали не інакше, як «бої без правил». Звісно ж, правила були, там ніхто нікого не вбивав (посміхається). Натомість на офіційний рівень фрі-файт вийшов у 2001 році, коли спершу була створена міжнародна федерація з цього виду єдиноборств, а також були затверджені правила проведення турнірів. Зокрема, було організовано декілька масштабних змагань, а з 2004 року фрі-файт визнаний видом спорту в Україні. Для популяризації бойової дисципліни були введені національні чемпіонати та кубкові змагання, а також обласні першості.

– А як традиційні куратори східних єдиноборств Японія та Китай сприймають український фрі-файт?
На останньому чемпіонаті світу, що відбувався торік, змагалися спортсмени з 15 країн, серед яких були і представники Японії. Фактично проблем із визнанням фрі-файту світовою бійцівською спільнотою не було жодних. Більше того, навесні 2012 року найкращі спортсмени Федерації фрі-файту України відвідали Китай, де було проведено своєрідну матчеву зустріч між національними збірними. З п’яти поєдинків українці здобули перемогу у чотирьох.

 

– А коли фрі-файт почав культивуватися на Прикарпатті?

Почалося все у клубі «Бескид», який було відкрито у 2007 році. Спершу ми культивували таїландський бокс та кікбоксинг – виключно ударні види єдиноборств, в яких, відповідно, використовують удари руками та ногами. У цих дисциплінах ми мали непогані здобутки, маючи чемпіонів України та володарів Кубка України. Відповідно, нами виховано більше 10 кандидатів у майстри спорту. Окрім того, культивували також ушу-саньда та кік-джицу, в яких застосовують також кидки та елементи боротьби. Наше перше знайомство з фрі-файтом припало на кінець 2009 року. На той час на наших теренах якраз проводився «Кубок Карпат». Ми заявилися на турнір, не маючи жодного змагального досвіду в фрі-файті. Цікаво, що наш основний склад програв, причому не найсильнішим суперникам навіть рівня чемпіонату області. Нас перемогли саме больовими та задушливими прийомами, які були нам малознайомі. Але нас зацікавив фрі-файт, тож ми почали освоювати цей вид спорту та його особливості. 

– По суті, фрі-файт і мікс-файт здебільшого відомі ще й як так звані «бої без правил». Але правила у цих дисциплінах все ж існують…
Знаєте, коли мої родичі запитують, чим я займаюся, який вид спорту викладаю, слова «фрі-файт» та «мікс-файт» для них нічого не говорять. Натомість дуже красномовною є відповідь – займаюся боями без правил. Щодо самих правил, то у фрі-файті дозволено вести роботу як у стійці, так і в партері. Удари наносяться руками, ногами, колінами в корпус і голову суперника, а також у стрибку чи з розворотом. Дозволяється застосовувати кидки та задушливі прийоми. Натомість правилами фрі-файту заборонені удари в пах, удари по очах та в кадик, добивання ногами в голову зі стійки в партер. Тобто коли суперник лежить, можна «працювати» по корпусу та кінцівках, але заборонені удари по голові. Окрім того, не можна застосовувати удари ліктями по голові. 

– Якщо говорити про результати та здобутки спортсменів «Бескида», очевидно, що вони не одразу були найвищими…
Наші результати йшли вгору поступово, по висхідній. На середину 2010 року ми мали чемпіонів областей, а згодом – чемпіонів та призерів України як серед дорослих, так і серед юніорів. Окрім того, двоє вихованців «Бескида» стали призерами чемпіонату світу 2011 року. Зокрема, Тарас Сапа здобув світове «срібло», одержавши майстра-міжнародника.

– Ви згадали про Тараса Сапу, який направду є найбільш титулованим серед Ваших вихованців. В чому бачите секрет його успішних виступів?
Тарас Сапа – справжнє відкриття нашого клубу. Починаючи з 2007 року, він успішно виступав в ударних стилях, зокрема, він багаторазовий чемпіон України з таїландського боксу та кікбоксингу. У 2009 році Тарас почав займатися фрі-файтом і був, між іншим, серед переможених на вищезгаданому «Кубку Карпат». І це незважаючи на те, що на той момент він мав за плечима декілька професійних поєдинків, зокрема був володарем титулу чемпіонату СНД за правилами К1 з кікбоксингу. Зараз він і надалі надає перевагу ударній техніці у фрі-файті та мікс-файті, хоча були такі поєдинки, які він завершував задушливими прийомами. На цей момент Сапа входить у ТОП-10 бійців ММА України за версією престижної організації «РroFC». Минулого року він був першим номером з рейтингу з фрі-файту. Але, на жаль, наприкінці зими він одержав травму ключиці і не брав участі в турнірах – ані любительських, ані професійних. Саме тому цьогоріч він брав участь у відбіркових етапах чемпіонату України з фрі-файту дивізіону Еліта…

– І вже достроково став фіналістом елітного чемпіонату!

На другому етапі чемпіонату Тарас впевнено здолав двох суперників: першого – больовим прийомом на руку, другого – технічним нокаутом (відбив ногу). Відтак Сапа автоматично одержав перепустку до фіналу, який відбудеться 9 березня. Окрім того, на третьому етапі, який мав місце 2 лютого, дострокову перепустку до фіналу здобув і Павло Сабадаш, що змагається у вазі понад 89 кілограмів. Ще двоє спортсменів «Бескида», Василь Янко та Андрій Савка, пробилися до півфіналу, який заплановано на 16 лютого. Цікаво, що обидва виступали в однаковій ваговій категорії, відтак якщо кожен переможе у поєдинках півфіналу, вони можуть зустрітися між собою у фіналі. Отже, маємо шанс побачити у вирішальних поєдинках одразу трьох спортсменів «Бескида», що само по собі може стати сенсацією. Між іншим, ще жоден клуб в Україні не був володарем одночасно хоча би двох чемпіонських поясів. Тож маємо усі шанси увійти до історії фрі-файту.

– Наскільки престижним є дивізіон Еліта? Чи передбачені організаторами грошові винагороди переможцям?
Чемпіонат України з фрі-файту має статус любительського, на якому присвоюються розряди та звання. Натомість у дивізіоні Еліта відбуваються професійні поєдинки, які проходять у рамках комерційних турнірів. Як ексклюзив скажу таке: за перемогу у титульних поєдинках дивізіону Еліта спортсмени одержать по 1000 доларів.

– Впродовж усіх трьох відбіркових етапів останніми поєдинками, окрім основних боїв, у файт-карді змагань можна знайти і один-два одиночних за версією К1 або таїландського боксу… 
Ці поєдинки залишаються насамкінець для того, щоб посилити глядацький інтерес. Бої відбуваються виключно з ударних дисциплін. Між іншим, наприкінці другого етапу навіть виступала пара жінок у версії К1, одна з яких представляла наш клуб. На жаль, поєдинку як такого не вийшло: вже у першому раунді дівчата вдарилися головами і наша спортсменка отримала дуже глибоке розсічення та була знята лікарем зі змагань. До слова, участь жінок у змаганнях з фрі-файту заборонена, на відміну від ММА.

 

 

Розмовляв Андрій МЕНІВ