До Івано-Франківська докотилася модна європейська тенденція обмінюватися зайвим одягом на організованих спеціально для цього тусовках. Перший франківський dress-crossing вдався на славу: навряд чи ще десь в одному приміщенні того дня назбиралося так багато задоволених жінок.

Філософія дрес-кросингу нагадує старий радянський мультфільм, коронною фразою якого була: «давай мінятися: ти мені, а я тобі». Сьогодні обмінюватися можна було би будь-чим, але найбільшу популярність у світі мають схеми бук-кросингу та дрес-кросингу. Якщо обмін книжками в Івано-Франківську вже давно й успішно відбувається у книгарні «Є», то спроба зібрати тусовку для обміну одягом була першою і експериментальною.

9 лютого у «Мармуляді» яблуку було ніде впасти. Дівчата від шістнадцяти і старші заполонили невеличку залу кафе в передчутті довгоочікуваного дрес-кросингу. Офіційний старт акції ще не оголосили, а дівчата вже буквально пожирають очима стійки з розвішаним, як у магазині, барвистим одягом, коробочки з різноманітними аксесуарами – сережками, шаликами, браслетками, рукавичками. Для підігріву апетиту – шампанське й сир, а також майстер-клас з денного макіяжу від Антоніни Терсенової.

Щойно організатори дрес-кросингу оголошують його початок, як кафе перетворюється на жваву крамницю у перший день розпродажу. Одна поперед одної дівчата поспішають вихопити найсимпатичніші речі і біжать міряти. Комірок для примірки, звісно, немає, але дзеркала у туалетах дають змогу хоча б приблизно зорієнтуватись, чи річ пасує, чи ні. Набирають побільше речей, міряють по двоє-троє. Що не підійшло, вішають назад на вішаки, і цю річ може міряти хтось наступний. Словом, ажіотаж і блиск у жіночих очах!

Тусовка – закрита. Щоб отримати перепустку на це свято одягу, треба попередньо зареєструватись і принести на дрес-кросинг свої власні речі. В обмін на кожну річ видавали талончик, на який, відповідно, можна було взяти собі якусь іншу річ. Дарма хтось вважає, що дрес-кросинг нічим не ліпший за секонд-хенд. «На секонді більшість речей у поганому стані, треба вибирати, уважно придивлятися. Для дрес-кросингу ми особисто відбирали лише нові, практично не ношені речі у доброму стані. Важливий критерій – річ мала бути модною і стильною», – розповідає одна з організаторів акції Оксана Чиж.

Її колега-організатор Анастасія Бойчук додає, що ця акція народилася з роздумів, куди ж подіти власний непотрібний одяг, який припадає пилом у шафах. Відтак дівчата організовували дрес-кросинг, як для себе, і особисто перевіряли якість кожної зданої речі. «Непотрібним одяг стає з кількох причин: хтось схуд або, навпаки, набрав вагу, змінив колір волосся чи стиль одягу, або ж куплена річ не пасує до іншої частини гардеробу. Зрештою, купувалося з одним настроєм, а потім він змінився. Не викидати ж цілком новий одяг? Краще поділитися ним з тими, кому він сподобається і пасуватиме більше, ніж тобі», – міркує Настя.

Поки ми фотографували і спілкувалися з організаторами, майже всі речі знайшли собі нових власниць. Розпочинати свій дрес-кросинг вже було надто пізно. Разом з нами розчарувалися й ті, хто прийшов пізніше від запланованого старту акції. Вистачило менше години, щоби з понад 300 речей на вішаках залишилось з десяток, які так нікому й не припали до душі. «Треба було раніше приходити», – резюмували обвішані новим одягом дами з черги «до каси». Ніякої каси, звісно, не було. Усі вибрані дівчатами речі організатори обмінювали на талони і дбайливо загортали у паперові пакети.

«Всі дівчатка люблять моду, красивий одяг. А це щось нове для Франківська, тому було дуже цікаво подивитись, що буде, хто прийде. Звучало дуже заманливо, – ділиться враженнями Ліля. – Мені сподобалось. Принесла чотири речі – два платтячка, светрик і болеро, натомість вибрала собі футболки і міні-платтячка. Усі речі, які я принесла, були нові, але я їх не носила, бо «так сталося» – пізніше не підійшли або розподобались».

«Акція очікувано вдалася, – підбила підсумки третій організатор Катерина Вітрук. –  Очікувано, бо ми знали, що такі гарні і стильні речі обов’язково розберуть. Правда, не сподівались, що прийде так багато дівчат. Плануємо тепер робити дрес-кросинги хоча б раз у три місяці, але вже у більших приміщеннях». Одяг, який залишився після дрес-кросингу, організатори віддадуть у дитячий будинок разом з тими речами, які окремо відібрали для дітей перед початком акції.

 

Наталка ГОЛОМІДОВА