– Всьо, всьо, всьо… Не працюємо, – крихітна жіночка в білосніжному халаті тягне на себе кремезні двері. – Он вас скільки, а я – одна!

– А як же ліки? – чується розпачливий жіночій голос у натовпі.

– Та не помістимося усі тут! – не ведеться на благання аптекарка.

«Ну як так? Нам теж треба… ліками запастися», – не даючи шансу продавчині заховатися, підхоплює хтось вмовляння відчинитися.

Зо дві сотні людей демонстративно вишикувалися у чергу до аптеки, що прямісінько під вікнами офісу Віктора Януковича. Програма мінімум – запастися наперед ліками. Максимум – попросити президента врятувати їхні життя.

«Відсутність хоча б на тиждень ліків або на 10-20% збільшення у ціні – це 10-20% наших життів!», – обурюється Дмитро Шерембей. Він – голова організації, що опікується доступом українців до найпотрібніших ліків. Його життя також залежить від пігулки. Діма разом з десятком активістів з громадських організацій першими забили на сполох: з 1-го березня всі іноземні ліки можуть зникнути. І провиною тому – не високі ціни чи брак грошей, а нові вимоги до фармацевтичних препаратів. З початком весни з продавців ліків на кожен препарат вимагають спеціальну ліцензію.

«Спекуляції щодо можливого дефіциту, припинення постачання ліків треба розцінювати як саботаж і безпідставні спекуляції. Які до того ж аморальні щодо стурбованих пацієнтів і нашого суспільства», – заявив у відповідь Микола Азаров.

«Свідомо» з’ясувало, що прем’єр-міністр знає, про що говорить.

У чому проблема

4-го липня минулого року 259 депутатів від Партії регіонів, Комуністичної та Народної партій проголосували за новий закон. За ним іноземні виробники ліків мають проходити додаткову перевірку своїх препаратів. В обмін їм видаватимуть ліцензії. Про те, як таку ліцензію отримати, – в законі ані слова.

Першою зробила заяву протесту Американська торгова палата. Там одразу попередили: українці ризикують залишитися без ліків. “Будь-які умови ліцензування імпорту лікарських засобів, які не є автоматичними, не відповідають європейський практиці, порушують правила СОТ і створюють додаткові бар`єри для міжнародної торгівлі”, – заявив президент Американської торгової палати в Україні Хорхе Зукоскі.

До Міністерства охорони здоров’я і до уряду були направлені десятки звернень. Але правил отримання ліцензій немає досі. А закон набуває чинності вже з 1 березня.

 «Якщо зараз ми думаємо про те, де взяти гроші на ліки, то за тиждень будемо думати, де взяти самі ліки!», – не стримує сліз Олена. Других рік вона бореться за життя сина. Щодня – зранку і ввечері, щоб відбитися від раку, її Максим приймає таблетки. В Україні таких не виробляють.

«Свідомо» запитало у Міністерства охорони здоров’я, хто ще ризикує залишитися без ліків.

Хвороба, на лікування якої централізовано закуповуються ліки	Вітчизняні препарати	Іноземні препарати
Цукровий діабет	0%	100%
Трансплантація	0%	100%
Допоміжні репродуктивні технології	0%	100%
Гемофілія доросла	0%	100%
Нефрологія доросла	0%	100%
Серцево-судинні захворювання	1,2%	98,8%
Донорство крові	5,8%	94,2%
Ендопротези і імплантати	6,9%	93,1%
Дитяча онкологія	9,4%	90,6%
СНІД	12,7%	87,3%
Туберкульоз	16,8%	83,2%
Онкологія та гематологія	32%	68%
Розсіяний склероз	53,2%	46,8%

 

«Першими без ліків залишаться діти. Наші виробники не випускають жодного препарату для них», – переймається мама двох дітей, а заразом виконавчий директор громадської організації ЮКАБ Ольга Стефанишина. Молода мама вже почала закуповувати дитячі препарати про запас.

У переліку тих, хто може залишитися без потрібних препаратів, фактично кожен, хто приймає ліки. 98% знеболюючих – закордонного виробництва, аналогів яких українські заводи не роблять. Йдеться в буквальному сенсі про мільйони. Так, за даними МОЗу, в Україні більше 12 мільйонів мають проблеми з судинами. З них періодично п’ють пігулки 35%, щодня – 14%. Ще мільйон страждає від діабету. 160 тисяч онкохворих. Майже 130 тисяч живуть з діагнозом ВІЛ. Ще 24 тисячі – зі СНІДом.

Усі вони ризикують залишитися без ліків.

Кому вигідна перевірка ліків?

Взагалі якість іноземних ліків вже перевіряється, і не один раз. Спочатку сам виробник замовляє клінічні дослідження на людях. Коли ліки запускаються у виробництво, спеціальна організація по стандартах для фармацевтів – GMP – перевіряє обладнання і процес виробництва. Перед завезенням в Україну ліки перевіряються в лабораторіях Державного експертного фармакологічного центру. Плюс кожну партія проходить окрему перевірку на якість в Державній лікарській службі.

Для чого ще перевірки? А для чого в нашій країні чиновники запроваджують перевірки?

Обсяг ринку медичних препаратів України в 2012-му році досяг трьох мільярдів євро. Найпопулярніші – німецькі препарати. Також продають свої ліки виробники з Росії, Японії, Франції, Угорщини, Словенії, Швейцарії, Бельгії, Болгарії та США.

У скільки обійдуться їм нові умови? Сама ліцензія коштує 1 134 гривні. Проте це не все, за що доведеться розкривати гаманець продавцям ліків.

«Ось тут прописано… кожну серію ліків імпортер тепер буде змушений додатково перевіряти за власні гроші», – гортає закон консультант МОЗу Ольга Баула.

Кожна лабораторна перевірка окремого препарату на якість та безпеку – від восьми до сорока тисяч гривень в залежності від складності препарату. Іноземних ліків на українському ринку дев’ять з половиною тисяч. А відповідно, це мінімум 76 мільйонів гривень лише на лабораторних дослідженнях.

Про хабарі ми навіть не говоримо.

Хто заробить на перевірці ліків?

На лабораторних дослідженнях – той, хто має лабораторії.

«У Франції усі ліки перевіряють всього дві лабораторії. У нас таких більше 30-ти. Ну треба ж їх чимось забити?!», – під проханням не називати ані імені, ані посади розповідає «Свідомо» екс-чиновник МОЗу.

Ці лабораторії зараз включені в Державну службу лікарських засобів. Ця ж служба, згідно з новим законом, і видаватиме ліцензії.

Очолює службу 41-річний Олексій Соловйов. За даними Державного реєстру, на нього і на членів його родини не зареєстровано підприємства. Але є одна деталь. Своєю кар’єрою чиновника Соловйов тісно пов’язаний з Миколою Азаровим. За даними Держлікслужби, Олексій Соловйов походить з запорізької родини медиків. У 25 років вже керував в Києві компанією «Екрос Україна». Це представництво російської групи компаній «Екрос» спеціалізується на продажі усього, що потрібно для лабораторій: починаючи з обладнання та меблів, закінчуючи посудом і хімічними реагентами.

У 2007-ому році рішенням тодішнього уряду, де прем’єром був Віктор Янукович, а першим віце-прем’єром – Микола Азаров, Соловйов сідає у крісло голови Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення.  Потім разом з урядом йде. Після перемоги Януковича на президентських виборах і призначення Азарова прем’єр-міністром Соловйов знову очолює службу.

І за два року уряд проводить через парламент закон про нові перевірки ліків.

Ідея контролювати багатомільярдний імпорт преператів для уряду не нова. Джерело з Міністерства охорони здоров’я показав «Свідомо» старі проекти урядових постанов. «Ще в 2007-му Азаров, як перший віце-прем’єр готує постанову Кабміну про створення єдиного регулятора фармринку. Всі повноваження планує віддати Держлікінспекції. Головує в ній… так, той самий Соловйов».

Плани змінює уряд Юлії Тимошенко. Контроль над ліками у Соловйова вона забирає. Його самого звільняють з формулюванням «За одноразове грубе порушення трудових обов’язків». Усі повноваження Тимошенко передає установі майже з ідентичною назвою – Державна інспекція з контролю якості лікарських препаратів. У крісло її голови сідає Геннадій Падалко. Він і реєструє, і сертифікує, і перевіряє усі ліки, що приходять до України. До речі, в медіа Соловйов в цей період активно критикує зосередження контролю в руках одного відомства. Проте у 2010-му році разом з Азаровим вони повертаються до уряду. І одразу відомство Падалки ліквідують, а… Держлікслужбу на чолі із Соловйовим поновлюють.

Услід за шефом сам пан Олексій у розмові зі «Свідомо» пропонує не хвилюватися. «Я гарантую,  1-го березня ліки не зникнуть». Обіцяє піти з посади, якщо після нововведень препарати подорожчають. І додає: «Ви цього навіть не відчуєте!».

Марія ЗЕМЛЯНСЬКА,

бюро журналистских расследований «Свідомо»,

для «Галицького кореспондента»