Конфлікт

У селі Яблунів Галицького району загострюється конфлікт між власниками земельних паїв. Примирити селян не вдалося ні обласній владі, ні правоохоронцям.

 

Конфлікт між пайовиками у Яблунові триває вже кілька місяців. Більшість пайовиків є членами сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Василя Стефаника. Це чи не єдиний кооператив в області, якому вдалося втриматися на плаву після розпаду колгоспів та паювання земель. Значно менше пайовиків – це члени збанкрутілого у 2004 році кооперативу «Первоцвіт».

Керівництво СГВК ім. В. Стефаника щороку укладало договори на оренду землі не тільки з членами цього кооперативу, а й з колишніми членами «Первоцвіту». В кінці посівного року керівник кооперативу розраховувався з селянами зерном на суму 3% від вартості земельних наділів та 1% від майна. Однак через економічні негаразди ставало дедалі складніше виплачувати оренду, податки та зарплати. Тому директор СГВК ім. В. Стефаника Михайло Перепічка уклав договір про співпрацю з керівником фермерського господарства «Персей-Агро» Володимиром Слободяном, який навесні та восени засіяв селянські паї на правах оренди.

Згодом з’явився ще один претендент на користування людською землею. Взамін на оренду паїв потенційний інвестор з Франції Фернандо Бартель пообіцяв яблунівцям відремонтувати у селі дорогу, водопровід, церкву та вирішити інші соціальні проблеми Яблунова. Француз зареєстрував у селі підприємство «Агрофірма Бартель» та повернувся на батьківщину. А селяни розділилися на два табори.

З одного боку – пайовики, які повірили  французові і чекають його повернення та справдження обіцяного економічного дива. З іншого – власники паїв, які стали на бік Слободяна і почали з ним співпрацювати. Зауважимо, що сторони конфлікту нібито й не проти вийти з кооперативу та розділити майно. Втім, ніяк не можуть зібратися на збори через відсутність кворуму.

У середу, 27 лютого, між селянами виник черговий конфлікт – цього разу через корів. «Кооператив утримує десь 30 дійних корів. Корови в Яблунові дояться вручну – без доїльних апаратів, немає молокопроводу та холодильних камер для зберігання молока. Ці 30 корів дають приблизно 100 літрів молока на добу. За ста літрами молоковоз відмовився їхати до Яблунова, – розповідає Володимир Слободян. – Поки була зима, молоко не псувалося, а пішла весна, молоко почало закисати, вони не мають де його дівати».

Тому між СГВК ім. Стефаника та господарством Слободяна «Рідна земля» у сусідньому Дитятині була укладена угода про утримання худоби. За договором, 30 дійних корів переїжджали у Дитятин, де є всі умови для рентабельного виробництва молока. Замість них у Яблунів фермер зобов’язався завезти 60 голів недійної худоби. «Кількість голів у Дитянині – 557, до весни буде розплід – ще 170. Приміщень у Дитятині для худоби не вистачає», – пояснює фермер. Тож частину недійної маржини Слободян вирішив перемістити у Яблунів, зобов’язався платити СГВК ім. В. Стефаника орендну плату та створити у селі 8 робочих місць. Та всім не вгодиш…

 

Най розділять…

Вранці, 27 лютого, фермер доставив до кооперативної стайні 26 корів з Детятина. Приблизно об 11.30 год. дня з одної машини вивели дитятинську худобу і почали вантажити яблунівську.

Вже за кілька хвилин на все село били церковні дзвони. За мить на дорозі неподалік стайні почали збиратися люди. Одні шикувалися з одного боку паркана, інші – з іншого. Кілька крикливих жіночок намагалися перегородити дорогу. «Має бути розподіл!.. Розподілу ще не було, звідки я знаю, де моє, де твоє… Нехай віддадуть нам наше, а потім що хочуть, те роблять!» – долинало з натовпу.

До сутички потроху долучаються і місцеві чоловіки. У них свої розбірки – згадують один одному, хто на кого писав доповідні, хто в селі без ліцензії продає спиртні напої, переходять на нецензурну лайку і беруться до штовханини.

Про француза ніхто з селян уже й не згадує. Єдина вимога – розділити майно кооперативу, а тоді починати господарювати наново. Коли почали розвантажувати ще один автомобіль з дитятинськими коровами, прибула «важка артилерія»: на вигляд не зовсім тверезі чоловіки одразу накинулися на ворожу сторону з кулаками. А ті в свою чергу викликали міліцію.

Правоохоронці з Галицького районного відділку спробували розібратися в ситуації, але зрештою махнули рукою: десь у районі сталася крадіжка, пояснили, це важливіше, ніж розбірки пайовиків. До кінця дня приїжджала ще одна група міліціонерів та директор департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Іван Андріїшин. Втім, так і не вдалося навіть розвантажити ще одну машину з ВРХ, і увечері маржина повернулася до Дитятина.

Заручник ситуації

«Я став заручником ситуації, тому що зробив посівну, – говорить Володимир Слободян. Він стверджує, що неодноразово намагався домовитися зі стороною Бартеля. Зі свого боку фермер пропонував зібрати урожай у 2013 році, розрахуватися з пайовиками, а вже потім ділити кооператив, землю і майно.

Втім, відмова від будь-яких перемовин з боку француза, на думку Слободяна, може свідчити про те, що той і не має наміру обробляти ці землі. «У нас по області середня ціна оренди гектара ріллі дорівнює десь 200 доларів. Можете самі приблизно порахувати: якщо збираєш 500-600 га за собівартістю 50 доларів, то лише на перепродажі 500-600 га можна заробити до 100 тис. доларів, не залучаючи ні техніку, ні людей», – міркує Слободян. А ціна оренди засіяного гектара зростає приблизно удвічі. Чи не цим пояснюються наміри групи пайовиків вже й негайно поділити землю кооперативу, а не чекати до збору урожаю? Чи є у пана Бартеля відповіді на ці підозри фермера, невідомо, оскільки зв’язатися з французом не вдається.

Заступник голови ІФ ОДА Василь Брус каже, що влада не підтримує жодної зі сторін конфлікту. «Земля, яка знаходиться на території сільської ради, – розпайована. Люди мають право власності на ці земельні ділянки, тому їм видніше, кому давати цю землю в оренду чи в суборенду, щоб вона ефективно використовувалася», – говорить Брус. За його словами, у Галицькій райдержадміністрації створено спеціальну комісію, яка вивчить конфлікт у селі Яблунів та запропонує методи його вирішення. «Позиція влади: створити ефективне сільськогосподарське підприємство, яке б обробляло землю, – сказав заступник губернатора. – Як комісія напрацює різні варіанти, їх треба виносити на збори пайовиків, і люди повинні самі проголосувати, як їм далі жити і працювати».

Марія ГАВРИЛЮК