Українські вступники звикли до системи зовнішнього незалежного оцінювання й належно оцінили її антикорупційні переваги. Та щойно зміцніла надія, що корупція при вступі до вишів назавжди відійшла у минуле, як про повернення до старої системи екзаменів заговорили політики. Хтось скучив за хабарами?

 

5 березня завершився термін подання реєстраційних документів від абітурієнтів на участь у зовнішньому незалежному оцінюванні в 2013 році. Регіональні центри оцінювання якості освіти продовжують обробку надісланих абітурієнтами реєстраційних документів і після 19 березня оголосять кількість охочих взяти участь у ЗНО-2013. За словами директора Івано-Франківського центру оцінювання якості освіти Богдана Томенчука, на Прикарпатті приблизно 31 тисяча абітурієнтів подали документи на участь у ЗНО.

Щороку Міносвіти затверджує правила прийому студентів до ВНЗ. Цьогоріч зміни, порівняно з торішньою вступною кампанією, виявилися несуттєвими. Прийом документів від абітурієнтів на стаціонар триватиме з 1 до 31 липня, мінімальний прохідний бал за результатами зовнішнього тестування складе 124 для непрофільних предметів і 140 для профільних. Крім того, після проходження підготовчих курсів від ВНЗ абітурієнт зможе отримати 20 додаткових балів, а за призові місця на олімпіадах можуть бути нараховані ще 50 балів. Як і раніше, абітурієнт має право подавати документи до п’яти навчальних закладів на три спеціальності в кожному з них. Планується, що перші списки студентів, які вступили, будуть оприлюднені 1 серпня. На денну форму навчання студентів зарахують до 11 серпня. Серед суттєвих змін те, що іноземні громадяни з цього року будуть навчатися тільки за контрактом, а платити за навчання будуть тільки після вступу.

Освітяни визнають, що в деяких моментах система ЗНО не досконала. Втім, серед педагогів прихильників повернення вступних іспитів зовсім небагато.

 

Іспити – повернення до “совка”?

Реформи у вищій освіті необхідні. Питання тільки – які. «Ми давно чекаємо прийняття нового закону «Про вищу освіту», – говорить ректор Івано-Франківського національного медичного університету Микола Рожко. – Ми хочемо, щоб державні вузи були самостійні у прийнятті рішень щодо навчального процесу, організації роботи, фінансової незалежності, щоб наші гроші були не на казначейських рахунках, а на звичайних рахунках у банках».

Наразі у Верховній Раді України зареєстровано три законопроекти «Про вищу освіту»: провладний (запропонований депутатами-регіоналами Григорієм Калетніком, Сергієм Ківаловим та Миколою Сорокою), опозиційний (співавторами документа є члени фракції «Батьківщина» Лілія Гриневич та Леся Оробець, члени фракції «Удар» Ростислав Павленко та Павло Розенко, від фракції «Свобода» – депутати Ірина Фаріон та Олександр Сич) та, умовно кажучи, громадський (розроблений під керівництвом ректора Київського політехнічного інституту Михайла Згуровського).

Незалежні експерти кажуть, що жоден з законопроектів не є досконалим. Та найбільш критично був сприйнятий законопроект Ківалова-Калетніка-Сороки, який фактично нівелює ЗНО, збільшує вагу вступних екзаменів та дозволяє приймати на платну форму навчання за будь-якими правилами, які встановить ВНЗ на власний розсуд.

Нагадаємо, що, за чинним законодавством, правила прийому на навчання до ВНЗ затверджуються його керівником за погодженням із МОНМС. До конкурсного бала додається середній бал шкільного атестата, який вираховують за спеціальною таблицею – переводять із 12-бальної у 200-бальну шкалу.

Натомість законопроект Ківалова-Калетніка-Сороки передбачає вступ за окремими правилами для бюджетників та для контрактників. Ті, хто бажають вчитися на державній формі навчання, здають ЗНО та вступні екзамени. Вагу кожного середнього бала атестата і вступних іспитів університет визначає самостійно. Для контрактників університет може диктувати свої правила вступу та порядок нарахування конкурсного бала.

Законопроект регіоналів різко розкритикувала опозиція, студентство та керівники ВНЗ. Один з авторів «опозиційного» проекту закону «Про вищу освіту», народний депутат України Олександр Сич переконує, що система ЗНО дає можливість дітям з незаможних сімей отримати вищу освіту не шляхом корумпованих зв’язків та грошей, а власними знаннями. «Система ЗНО, може, не у всьому досконала, але питання її вдосконалення – це одне, а питання заперечення самого ЗНО – це абсолютно інше. Власне, у законопроекті, поданому авторами від ПР, закладена можливість того, щоб ЗНО знівелювати, а відновити вступні іспити. Тобто цей закон взагалі намагається законсервувати ту систему освіти, яка все більше і більше банкрутує», – каже нардеп.

За законопроектом опозиції, вступ до ВНЗ має відбуватись за однаковими правилами для бюджетників і контрактників. При вступі на бакалаврат, за проектом закону, рахуються бали ЗНО або тесту на загальну навчальну компетентність (ТЗНК); середній бал шкільного атестата рахується у кількості не більше ніж 10% від загального конкурсного бала. Вступ на магістратуру передбачається за результатами ЗНО, за програмами бакалаврату або ТЗНК з урахуванням результатів навчання у ВНЗ. Прийом поза конкурсом у цих випадках не допускається.

Третій законопроект «Про вищу освіту» Згуровського пропонує закріпити правила, за якими при вступі конкурсний бал визначають лише сертифікати ЗНО та середній бал в шкільному атестаті (не більше 10% від конкурсного бала). Для окремих спеціальностей, де є потреба у випробуванні творчих та фізичних здібностей, відведено не більше 30% для спеціальних конкурсів.

 

Здоровий глузд переможе?

Керівники прикарпатських вузів категорично проти повернення вступних іспитів та вважають ЗНО основою рівного, справедливого доступу абітурієнтів до безкоштовної вищої освіти.

«Система зовнішнього незалежного оцінювання  є абсолютно об’єктивною. Я підтримую позицію, щоб ЗНО залишилося і не було ніяких вступних іспитів. Так є у всьому світі, і я надіюся, що тверезий розум переможе і вступних екзаменів не буде, – каже Микола Рожко. – На нараді ректорів у Києві ми прийшли до висновку, що кожна політична сила, яка готувала законопроекти «Про вищу освіту», має якісь свої інтереси. Це неприйнятно. Якщо закон про вищу освіту для всієї держави, то з цих трьох проектів закону треба зробити один загальноприйнятний і треба відкинути оці всі якісь містечкові свої власні бачення. Має бути вибудувана стратегія спасіння вищої освіти, щоб ми не виживали, а – розвивалися».

Ректор Івано-Франківського національного технічного університету Євстахій Крижанівський теж не в захваті від ініціативи повернути вступні іспити. «Університет і я особисто до відновлення вступних іспитів ставимося негативно. Ніяких іспитів в університеті проводити не треба. Є незалежне тестування, за яким, незалежно від школи та університету, оцінюються знання абітурієнтів. Ми цьому тестуванню довіряємо і маємо святий спокій», – каже Крижанівський. За його словами, після вступу у ІФНТУНГ першокурсники пишуть контрольні роботи, за якими уточнюється рівень підготовки. Для слабших проводяться додаткові заняття, щоб вирівняти знання. «І думаю, те, що до конкурсного бала додається середній бал атестата, – це теж добре. Тому що учні зосереджувалися на тих предметах, з яких здають ЗНО, і не дуже звертали увагу на інші», – вважає Крижанівський.

Зараз ніхто не береться прогнозувати, коли все ж таки буде прийнятий якийсь з нових законів «Про вищу освіту». «Мені здається, лобіювання змін вищої освіти має йти з суспільства: науково-педагогічних колективів, студентської громади, має бути громадянський суспільний тиск», – каже Олександр Сич.

Експерти передбачають три варіанти розвитку подій. Перший: партія влади, не переймаючись якістю законопроекту Калетніка-Ківалова-Сороки, протисне його у парламенті.

Другий варіант: у депутатів здоровий глузд переможе чуття партійного ліктя і вони проголосують за проект «опозиції» чи проект Згуровського.

За третім варіантом, жоден із законопроектів «Про вищу освіту» не набере потрібної кількості голосів. Єдине, що тішить, що цього року абітурієнти таки проскочать експерименти парламентарів. Чи пощастить так наступним?

 

Марія ГАВРИЛЮК