Справжній бенефіс «Українських отаманів» відбувся 22 березня у столиці України. Наші боксери не залишили жодних шансів одному з фаворитів Всесвітньої серії боксу (WSB) – азербайджанській команді «Бакинські вогні» (Baku Fires), над якою була здобута впевнена перемога з рахунком 5:0. Свідком яскравих поєдинків був і боксерський експерт «ГК» Іван ДАНИЛИШИН.

– Іване Ярославовичу, на Вашу думку, який з п’яти поєдинків «отаманів» проти команди Азербайджану Вам сподобався найбільше?
Найкращими, як на мене, були бої за участю Митрофанова та Усіка. Втім, усі поєдинки видалися цікавими. У вазі до 61 кг Денис Берінчик зустрівся з технічним Хуршидом Тожибаєвим, якого срібний призер Олімпіади-2012 зупинив потужними силовими ударами – 3:0. У вазі до 73 кілограмів проти Дмитра Митрофанова вийшов відвертий нахаба Хайбула Мусалов. Наш боксер не повівся на брудні закиди і поставив на місце фіналіста минулорічного сезону WSB. Натомість поєдинок Олександра Гвоздика проти  Володимира Челеса (до 85 кг) був дуже напруженим, про що свідчить суддівський рахунок – 38:38, 39:37 та 37:39. Усе вирішилося за 20 секунд до кінця, коли Олександр відправив у нокаут суперника, достроково завершивши зустріч. Але найбільш технічним і грамотним виявися того вечора Олександр Усік, який зустрічався з лідером азербайджанців Магомедрасулом Меджидовим. Фактично найкращий боксер світу-2012 не є супертяжем, адже виступав на Олімпіаді у вазі 91 кілограм. Саме тому Усіку дещо важко у WSB, адже проти нього на ринг виходять боксери, важчі на 10-15 кілограмів. Втім, Олександр компенсував нестачу потенційної ваги своєю чудовою швидкістю та роботою ніг, зумівши витягнути суперника на себе і здолати його. Між іншим, Усік народився в один день із легендарним Мухаммедом Алі, який, цілком зрозуміло, став його кумиром.

На фото: «Отаман» Денис Берінчик перед боєм

– Титуловані суперники, мабуть, не очікували такого перебігу подій у столичному Палаці спорту?
Азербайджанці їхали до Києва виключно за перемогою, поставивши у свій склад навіть найкращого боксера світу-2011 Магомедрасула Меджидова. Титуловані гості розраховували переграти «отаманів» десь із рахунком 3:2, очевидно, сподіваючись довершити успіх у Баку. Але не так сталося, як гадалося. Звичайно ж, наші суперники були у шоці від підсумкового рахунку – 5:0. Не секрет, що цю збірну підтримує президент країни Алієв, тому, як мінімум, вони розраховували бути у фіналі. Втім, результат у Києві нашим суперникам буде надзвичайно складно відіграти, адже «Українським отаманам» достатньо здобути бодай один  виїзний виграш 29 березня для виходу у півфінал. 

– Попри це саме у Баку шанувальники боксу стануть свідками дуже цікавого протистояння між Василем Ломаченком та Альбертом Селімовим…
Саме так, для Ломаченка поєдинок проти Селімова має додаткові передумови. Справа в тому, що саме Альберту український чемпіон програв свій єдиний бій у 2007 році. Втім, через рік на Олімпіаді у Пекіні Василь взяв реванш. До слова, українська сторона просила суперників заявити Альберта Селімова на поєдинок у Києві. Азербайджанці відмовилися, вирішивши поберегти чемпіона світу на домашню зустріч. Зрештою, саме бій “Селімов – Ломаченко” стане центральним у другій зустрічі чвертьфіналу. Фактично, ця перемога потрібна Україні ще й тому, що 29 числа ми побачимо, окрім Василя Ломаченка, інший склад «отаманів», який виглядає не так упевнено, як основа.

– Повертаючись до столичного поєдинку збірних, які враження залишила власне організація боксерського вечора?   

Організація вечора була на дуже високому рівні. Особисто я відвідав майже 20 поєдинків за участю братів Кличків, але такого суперництва, такого боксу, який мені випало побачити у столичному Палаці спорту, відверто кажучи, ще не бачив. Тиждень тому той самий Київ приймав бій за пояс інтерконтинентального чемпіона WBO у напівважкій вазі між Узелковим та Енгумбу, але там, відверто, не було на що дивитися. Натомість у зустрічах «Українських отаманів» та «Вогнів Баку» кожен бій – то цікавий та красивий поєдинок, не кажучи про саме шоу довкола. Чого лиш був вартий вихід Дениса Берічника у шароварах та з бочкою «Медовухи» (посміхається).

– Справжніх шанувальників боксу, очевидно, не зупинили навіть складні погодні умови у столиці України…
Саме так, людей зібралося багато. Більше того, перед самим Палацом спорту ми бачили і тих, хто шукав квитки. І це при тому, що у той самий час відбувався футбольний поєдинок “Польща – Україна”. Гадаю, якби не кепські погодні умови, Палац спорту був би вщент переповнений, адже частина людей просто не змогла дістатися до спортивної арени та забрати свої квитки. В цьому сенсі приємно, що зустріч транслювалася у прямому ефірі телеканалу «2+2».

– Яка Ваша думка загалом про Всесвітню серію боксу та її важливість у кар’єрі найкращих українських боксерів?
Насамперед, варто зауважити, що у Всесвітній серії боксу немає новачків. Візьмемо для прикладу професійний ринг. Там перші 10-15 поєдинків боксери проводять з маловідомими суперниками. Натомість серія WSB цікава тим, що наші хлопці виходять боксувати проти іменитих суперників, чемпіонів світу та Олімпійських ігор. П’ять раундів по три хвилини кожен – оптимальний час для того, щоб глядачі побачили напружену боротьбу та видовищний бокс, на відміну від тих самих професіоналів, де впродовж дванадцяти раундів боксери довго розкачуються, як правило, не тримаючи темп та напругу. До того ж, у Всесвітній серії боксу кожна з команд захищає честь своєї країни. По суті, на рингу точиться командна боротьба – стінка на стінку. Хлопці стоять біля рингу, підтримують один одного, хоч бокс є індивідуальним, а не командним видом спорту.

– До речі, цього сезону у складі «Українських отаманів» вболівальники не побачили одного з лідерів збірної України Тараса Шелестюка, який пішов у професіонали. Як оціните такий крок нашого чемпіона світу?
Насамперед, хотів би зауважити, що рано чи пізно всіх наших провідних боксерів очікує професійна кар’єра. Тарас Шелестюк став першим з когорти українських чемпіонів, хто перейшов у професійний бокс. На мою думку, йому буде важко там, адже він має дещо іншу манеру ведення боксу. Так, він одразу потрапив до Америки, так, йому можуть зробити цілком прийнятними перші поєдинки. Хоч тут багато залежить і від промоутерів. Я читав його коментарі стосовно того, що йому стало нецікаво в аматорах та у Всесвітній серії боксу. Як на мене, він дуже глибоко помиляється, адже у WSB Шелестюк, виступаючи за «отаманів», міг, як мінімум, взяти реванш у свого кривдника на Олімпіаді у Лондоні, який зараз виступає за команду Великобританії. Не кажучи вже про колосальний досвід, який, так чи інакше, допоміг би саме у «профі».

– Але в найближчому майбутньому професійна кар’єра таки очікує й наших інших чемпіонів…
Кожен з наших топ-боксерів справді дуже перспективний. Головне, щоб у «профі» вони потрапили у правильні руки. Так, їхній перехід на найвищий рівень – це питання часу. Але й зараз кожен має багато бонусів. Скажімо, Олександр Усік минулої п’ятниці «розкатав» найкращого боксера світу-2011. Причому був сильніший за Меджидова на три голови. Те саме стосується Ломаченка, Гвоздика та Берінчика. Гадаю, за цією четвіркою вже не один рік стежать світові промоутери.

– Насамкінець, як оціните подальші перспективи збірної України у разі “побиття” команди Азербайджану 29 березня?
Гадаю, для виходу до півфіналу нам достатньо буде здобути дві перемоги. Якщо так і станеться, ми проб’ємося до наступного раунду, де нашим суперником, швидше за все, буде команда Італії. А далі, якщо Бог дасть, зустрінемось у фіналі зі збірною Казахстану (посміхається).

                                                                                                        Розмовляв Андрій МЕНІВ

Результати:
Всесвітня серія боксу (WSB). Чвертьфінал.
«Українські отамани» – «Бакинські вогні» (Азербайджан) – 5:0
22 березня 2013 року, м.Київ, Палац спорту
Вага до 54 кг: Микола Буценко – Гаірбек Гермаханов – 3:0 (50:45; 50:45; 50:45)
Вага до 61 кг: Денис Берінчик – Хуршид Тожибаєв – 3:0 (49:45; 50:44; 49:45)
Вага до 73 кг: Дмитро Митрофанов – Хайбула Мусалов – 3:0 (50:45; 50:45; 49:46)

Вага до 85 кг: Олександр Гвоздик – Володимир Челес – КО R5 (38:38; 39:37; 37:39)
Вага понад 91 кг: Олександр Усік – Магомедрасул Меджидов – 3:0 (50:45; 50:45; 50:45).

Результати інших чвертьфіналів:
“Польща – Італія” – 1:4; “Мексика – Великобританія” – 1:4; “Аргентина – Казахстан” – 3:2.
Матчі-відповіді відбудуться 29-30 березня.

Коментар:
Олександр УСІК,
капітан «Українських отаманів»:
Для нас рахунок 5:0 проти Азербайджану – ідеальний результат. Дуже радий за свою команду, радий, що кожен з хлопців показав результат з характером. Нас, мабуть, треба було назвати не «отаманами», а «характерниками». Ми з повагою ставимося до своїх опонентів, незважаючи на те, що вони інколи застосовували брудний бокс. Але це не стало на заваді нашій перемозі. Приємно, що поєдинки транслювалися у прямому ефірі, дуже відчувалося, що був заповнений Палац спорту. З такою підтримкою можна збиратися на НСК «Олімпійський». Але головне – показувати красивий і якісний бокс, який, безумовно, є в Україні. Я переконаний, що ми пройдемо у півфінал WSB, адже до Баку вирушає дуже сильна команда на чолі з моїм найкращим другом Василем Ломаченком.