В Івано-Франківській області, єдиній в Україні, створено систему допомоги хворим із невиліковними хворобами нирок. «Штучна нирка» – так називають замісну ниркову терапію – дозволяє хворим із хронічною нирковою недостатністю жити відносно повноцінним життям і сподіватися на десятки років. У перспективі – створення у Франківську центру з пересадки нирок. Докладніше – головний обласний спеціаліст з екстракорпоральних методів детоксикації, завідувач відділення хроніодіалізу обласної клінічної лікарні Олег Легун.
Основні причини хронічної ниркової недостатності – вроджені та набуті захворювання нирок (полікістоз, синдром Фанконі, гломерулонефрит, пієлонефрит та ін.), дифузні захворювання сполучної тканини (червоний вовчак, склеродермія), хвороби обміну речовин (цукровий діабет, подагра), ураження судин (гіпертонічна хвороба, стеноз ниркових артерій), обструктивні нефропатії (гідронефроз, сечокам’яна хвороба). Жити з таким діагнозом можна, коли тричі на тиждень на чотири години під’єднуватися до апарата «штучної» нирки. На замісній нирковій терапії, як називають процес діалізу – механічне очищення крові від токсичних продуктів життєдіяльності – в Івано-Франківській області пожиттєво перебуває 310 хворих. Порівняно з 2009 роком, кількість людей із хронічною нирковою недостатністю на діалізі зросла майже на 50%. «Щороку додається приблизно 15% хворих», – конкретизує заввідділу «штучної» нирки Олег Легун.
Порушення функції нирок — головна причина, через яку призначають гемодіаліз. Регулярні процедури очищення крові за допомогою складної медичної техніки — це крайній засіб, щоби врятувати людину. І єдиний, який дозволяє невиліковно хворим жити відносно повноцінно. «Коли в 1999 році ми починали запроваджувати діаліз, то звітували, що хворий прожив на півроку більше – і це було нашим досягненням, – пригадує лікар. – Тепер мова йде про 10-15 років життя і навіть більше. Я вже перестав рахувати. Пригадую, як в Шарм-ель-Шейху зустрівся з чоловіком, який поставив у цьому процесі остаточну крапку. «За 34 роки гемодіалізу я ще так добре ніде не відпочивав», – сказав мені той чоловік. І цього було досить».
Упродовж останніх років у нашій області була створена система надання замісної ниркової терапії. Окрім відділу хроніодіалізу та детоксикації в обласній клінічній лікарні, який працює з 1996-го року, центри «штучної» нирки було відкрито в Коломийській, Калуській, Городенківській, Рогатинській, Косівській, Яремчанській та Надвірнянській центральних районних лікарнях і в міській клінічній лікарні Івано-Франківська. «На Прикарпатті забезпечення «штучною» ниркою краще, ніж в середньому по Україні. Створюючи систему медичної допомоги хворим із хронічною нирковою недостатністю, ми виходили з того, що центри хроніодіалізу повинні бути на віддалі не більше 30 км від місця проживання хворих. Тому шістьох хворих з Верховинського району організовано доправляють на діаліз у Косів – для цього виділено автобус. Таким чином усі, хто потребує, мають доступ до діалізу і отримують замісну ниркову терапію, — відзначив пан Легун. – В цьому Франківщина випереджає інші області країни».
На сьогоднішній день замісна ниркова терапія — найдорожче в світі лікування. Видатки на допомогу одному хворому становлять від 10 до 20 тисяч доларів на рік.
Їх бере на себе держава. «Хворі на «штучній» нирці лікуються безкоштовно – ми забезпечуємо їм діаліз і невідкладну допомогу, — пояснює заввідділу хроніодіалізу. — Фінансування розхідних матеріалів передбачене в обласному бюджеті. Наші пацієнти, а всі вони є інвалідами, мусять купувати хіба що ліки, які приймають амбулаторно».
Віднедавна Франківщина долучилася до державного проекту розвитку трансплантології. Йдеться про можливість пересадки нирок, яку мають на меті опанувати науковці Івано-Франківської медичної академії. Саме на базі цього навчального закладу та його клініки має бути створений Центр з трансплантації. В Україні на сьогодні діє 7 трансплантаційних центрів: з пересадки нирок – у Донецьку, Одесі, Харкові, Дніпропетровську, Львові; нирок і печінки – у Києві; нирок, печінки і серця – в Запоріжжі. Саме в Запоріжжі навчатимуться франківські медики.
В Україні живуть 894 особи з пересадженими органами. З них лише 117 трансплантовані в нашій країні. Більшість пересадок, а це 90% – нирки від родинного донора. У Івано-Франківській області є 25 людей із пересадженими органами: 22 з них із трансплантаційними нирками, три – з печінкою. Ці люди пожиттєво отримують імунодепресивну терапію, яка запобігає відторгненню пересадженого органа. Таке лікування також проводиться за державний кошт. Щоправда, воно в три-чотири рази дешевше, ніж гемодіаліз. До плюсів трансплантації нирки відносять і те, що людина перестає бути «прив’язаною» до клініки. Мінуси – створення мережі забору, збереження, перевезення донорських органів і юридичне оформлення та контроль цієї процедури.
Наталія КУШНІРЕНКО