11-12 травня в Криворівні Верховинського району відбудеться фестиваль гуцульської культури «Черемош». Причаститися до дійства зможуть всі охочі – туристи, горяни – усі, хто не байдужий до Карпат і Черемоша, якому сьогодні загрожує масова забудова міні-гідроелектростанціями.

У музичній програмі фестивалю – «Перкалаба», “КораЛЛі”, “Рура”, “Пан Пупец” (Івано-Франківськ), “Гич-Оркестр”, “Бурдон”, “LBB” (Львів), “Фолькнери”, “Zapaska” (Київ),  “Longital” (Словаччина). Окрім двох днів концерту, де один день цікавіший за інший, учасники фестивалю зможуть спробувати сплав карколомними порогами Черемоша, пізнати культуру, природу краю на екскурсіях, здійснити піші, вело- та кінні прогулянки,  повчитися ремесел у гуцульських майстрів, придбати місцеві сувеніри.

«Галицький кореспондент» розмовляє з організатором фестивалю Андрієм Мельничуком.

 

– Фестиваль «Черемош» – це ще один фестиваль з цілого ряду літніх опен-ейрів, а чим він особливий?

Попри зовнішню схожість з літніми фестивалями, “Черемош-фест” – це, в першу чергу, поєднання двох складових – культурно-мистецької із туристичною. Відбуватися в травні він буде не тому, що ми хочемо фактично відкрити цей фестивальний сезон, а через Черемош – у цей час там найбільше води і найкраще робити сплави.

Чому саме Криворівня? Та тому, що, починаючи від українських класиків, сюди приїжджали люди мистецтва, культури – Хоткевич, Головацький, Франко, Коцюбинський. І саме принцип набування місцевої культури людьми, які щиро прагнуть її пізнати, побачити Карпати зсередини, є базовим для нашого фестивалю. Якщо книжка пише, що має бути одна головна ідея, то нашою ідеєю є синтез, поєднання жанрів, різних культур, зокрема культури горянської та туристичної.

Організовуючи цей фестиваль, ми намагаємося знайти “золоту середину” –  щось, що може бути однаково цінним і для місцевих, і для людей, які бувають в горах час від часу. Насправді результат пошуку вже є в назві. Локальним символом фестивалю буде дримба. Тобто Дримба – велика, викувана нашими друзями-ковалями із Фестивалю ковалів, що перед тим буде проходити у Франківську.

В рамках фестивалю буде проведено ланцюг дримбарів – кожен зможе купити брустурську дримбу і відбудеться найбільший одночасний сеанс дримбарів. З кожного сплаву, що буде проведений в рамках туристичної складової фестивалю, буде виділена певна сума на придбання дітям Криворівні дримб. Якщо б ми мали мету, щоб на фестиваль приїхало якомога менше людей, він був би платним. Тому відвідування концертів, всі ці ініціативи з дримбами – це не коштує грошей.

Головне місце дії – центр села, стадіон і сцена, що притулилася поруч. На стадіоні функціонуватиме наметове містечко – з охороною, збором та сортуванням сміття (скло на території заборонене), будуть туалети, питна вода з умивальниками.

Важливим моментом в організації є розуміння того, що панічні настрої “встигнути завтра на роботу” в неділю скосять частину гостей. Тому недільна програма не сприйматиметься “доважком” до суботньої і буде окремо передбачена можливість організованого виїзду після завершення концерту в Івано-Франківськ, Львів, Тернопіль.

Ще одна ідея, яку конче втілити, – це завершення фестивалю виконанням “Водограю” Івасюка. Чи вдасться поєднати у цій пісні різні концепції та бачення музикантів – в тому є інтрига. Щодо сплавів Чорним Черемошем – охочі вхопити більше адреналінових емоцій повинні знати про те, що проводиться окрема організаційна робота, не дотична з усім цим мистецьким світовиром. Плавзасоби – катамарани, рафти – ведуться твердою рукою досвідчених інструкторів, які подолали найскладніші пороги українських річок. Спорядження – якісне, відповідне до річки. Останніх кілька років ми саме тим і займалися – робили сплави гірськими річками, але тут я згадав про свій диплом музиканта і вирішив поєднати в одній акції два своїх найбільших захоплення – водний туризм та музику.

Чи можуть брати участь у сплавах люди, які півжиття провели перед монітором і замість обіду зазвичай мають кружку супербульйону? Так, бо це не є випробування на витривалість. Разом із тим, є обов’язкові умови, як, наприклад, неможливість сплаву у стані сп’яніння, строге виконання вказівок інструктора. Таким чином, учасники будуть застраховані – це я так деталізую, бо окремі медіа можуть тиражувати Черемош у контексті “страшно”. Якщо до всього підходити з точки зору раціональності та техніки безпеки, це захопливий і керований процес.

– Дримби, пісні Івасюка – це все файно. А в чому взагалі полягає місія фестивалю з огляду на екологічну загрозу номер один – будівництво міні-ГЕС на Черемоші? 

Всесвітній фонд природи, який нас підтримує, каже таке: “Якщо будівництво ГЕС не суперечить законодавству, якщо комісії науковців і вчених вважають його доцільним, нешкідливим для довкілля, ГЕС можуть бути побудовані в певних місцях. Якщо ситуація інша і від будівництва люди, природа та край в цілому можуть постраждати – воно є недоцільним. Як казала Індіра Ганді, “я не прийду на захід проти війни, але обов’язково прийду, якщо говоритимуть про мир”. Наша ідея – підштовхнути людей до сприйняття Черемоша як того, що є близьке і рідне їм, і для цього ми створюємо потужну атракцію. Тому наше завдання – в поширенні інформації про Черемош на якомога ширшу аудиторію.

– Як місцева влада реагує на ідею проведення фестивалю?

Щодо місцевої влади Криворівні, ми швидко знайшли спільну мову. Адже проведення такого заходу є цікавим для жителів села, бо туризм – це та галузь, на яку спирається велика частина економіки. З боку районної влади є мова про сприяння, адже нам треба забезпечити присутність пожежної, швидкої, міліції, до сцени треба підвести 30 метрів електрики. Наша ідея щодо Черемоша не може не знаходити розуміння в краї, де ця ріка має таке символічне значення.

– За яким принципом підбирався список виконавців?

Передусім, це мали бути команди, творчість яких має етнічне звучання. Виконавці дуже живо реагували на можливість взяти участь у фестивалі. Тож зараз ми маємо суботу, що буде драйвовою, з потужним динамічним саундом, і неділю, де про рок нагадуватиме хіба відлуння вчорашнього дня, що заблукало десь у горах. Фактично, маємо два різнопланових концерти, де неділя ближча до акустичного звучання, а субота спрямована на рух в найпозитивнішому сенсі цього слова.

– Чи були випадки, коли ви відмовляли музикантам через неформат? І чи слід очікувати розширення складу артистів, чи програма вже складена остаточно?

Впродовж останнього місяця нам довелося не раз відмовляти людям – з охочих виступити можна було скласти програму ще одного фестивалю. Власне, головною умовою включення виконавців до списку був певний формат – хай і не всі люблять це слово. На даний момент збільшення команд-учасників не планується, програма є сформованою. З іншого боку, є чудові ініціативи, як-от Львівський цех лірників та кобзарів, яким цікаво виступати “помежи люди”.

– Наскільки ви плануєте виграти від фестивалю комерційно? Хто інвестує гроші в проведення? Чи вдалося знайти спонсорів, чи все робиться виключно силами Товариства Лева?

Більшість людей, які нас консультують, кажуть, що перший фестиваль можна максимум вивести на нуль. Пошук спонсорів відбувається в час, коли ви зараз читаєте інтерв’ю. Навіть враховуючи те, що артисти виступають з ідейних міркувань, необхідні витрати становлять певну суму – і ми раді будемо бачити людей, які готові допомогти нам фінансово. Але наша мета – довести, що будь-яка правильна ідея може стати життєздатною і, народившись одного разу, мати розвиток у майбутньому. Ми принципово не маємо стосунку до політичних сил: Товариство Лева – авторитетна організація, що народилася ще наприкінці 80-х і має високу культурну репутацію. В свою чергу, “під фестиваль” співорганізаторами була створена ГО “Майстерня громадських ініціатив”.

– Я так зрозумів, що фестиваль заплановано зробити щорічним. Що може стати на заваді цьому?

Фактично, завадити цьому може тільки байдужість людей, які вирішать, що вони подивляться фестиваль по телевізору. Тоді можуть опуститися руки. Бо мотивувальним фактором є саме побачити купу людей, які перебувають з нами на одній хвилі – на хвилі Черемоша. І ми точно знаємо, що такі люди є і їх багато, і що саме «Черемош» може стати новітнім аналогом “Червоної рути”. Бо єдине, з чим неможливо боротися, – це байдужість. З точки зору Черемоша, було б нелогічно напускати нам на голову дощ – ми ж йому друзі.

Розмовляв Влад  ТРЕБУНЯ