Викидаючи відпрацьовану батарейку разом з іншими відходами, ми навіть не здогадуємося, що вбиваємо довкілля та самих себе. Малесенька батарейка нафарширована такими токсинами, що здатна отруїти щонайменше 20 квадратних метрів ґрунту та викликати ракові захворювання.

 

Якщо не викидати їх у смітник, то куди? Шукайте по місту залізні коробки для збору використаних батарейок у формі батарейки “Duracel”.

 

Щодня в Україну імпортується 10-12 тонн батарейок на день. В користуванні українців біля мільярда батарейок, що містять 9 тонн ртуті. Відсутність системи збору батарейок призводить до значного забруднення навколишнього середовища та негативно впливає на стан здоров’я людей. Місцеві екологи підрахували: щорічно на звалища Прикарпаття потрапляє 9 млн. 660 тис. 896 батарейок, які забруднюють 1,4% території області. Це територія проживання 9660896 їжаків та 19321792 кротів. А також 3864358,4 куб. м забрудненої води.

 

Батарейки містять важкі метали: кадмій, свинець, літій та ртуть. Коли батарейка потрапляє на сміттєзвалище, її оболонка з часом руйнується і всі хімічні елементи потрапляють у навколишнє середовище. “Цинк розчиняється в землі і забруднює ґрунтові води. Хлор – агресивна речовина, яка буде реагувати з іншими активними речовинами. Влітку батарейки разом із загальним сміттям тліють або горять, при цьому виділяються важкі метали і діоксини в атмосферне повітря. Діоксини вражають все живе навіть у малих концентраціях, при цьому збільшується сприйнятливість організму до інфекцій та онкологічних захворювань”, – розповідає еколог Христина Шулячинська, директор Івано-Франківського осередку національного молодіжного центру “Екологічні ініціативи”, який ось уже кілька місяців займається збором та утилізацією батарейок по цілій Україні.

 

Одна пальчикова батарейка забруднює 20 кв. м  ґрунту глибиною 5 м, який на наступні 50 років стає непридатним для сільського господарства через високий вміст важких металів. Ця площа у лісовій зоні становить територію проживання двох дерев, двох кротів і одного їжака. Важкі метали просочуються у ґрунтові води, вода потрапляє у річку, а потім у наші будинки. “Викинувши чотири батарейки, ви забрудните дві грядки з полуницею і дві грядки з картоплею. Одна батарейка забруднює 400 л води. Викинувши дві батарейки, ви забрудните дві ванни, вісім відер та два чайника води”, – наголошує Христина Шулячинська.

 

З часом токсичні речовини, які виділяє батарейка, накопичуються в організмі людини.  Хром та кадмій накопичуються у нирках, мідь – у шлунково-кишковому тракті, ртуть вражає центральну нервову систему і нирки. Потрапивши у воду, ртуть перетворюється у метил-ртуть, яка є токсичнішою за ртуть. Малі водні мікроорганізми поглинають метил-ртуть, а їх, в свою чергу, поїдають риби. Люди, які споживають таку рибу, можуть захворіти на хворобу Мінамата, головними ознаками якої є порушення зору та слуху, неврологічні розлади, зауважує еколог. Свинець накопичується в кістках у вигляді нерозчинної сполуки, переходить у кров і може викликати отруєння організму, спричинює захворювання мозку і нервові розлади. Кадмій блокує роботу ферментів, вражає печінку та здатний викликати ракові захворювання.

 

Щоб усього цього уникнути, достатньо викидати використані батарейки не у смітник, а у спеціальні пункти збору. Це дасть можливість вилучати з батарейок та повертати в обіг тисячі тонн різних металів, що набагато вигідніше, ніж добувати метали з руд. Вміст міді у рудах 0,5- 0,7%, у батарейці вміст металів (цинку, заліза, мангану) становить 23-27%.У світі є три заводи з переробки батарейок: у Німеччині, Франції та Україні — у Львові.

 

В Івано-Франківську діє кілька пунктів збору використаних батарейок. У листопаді минулого року Івано-Франківським осередком НМЦ «Екологічні ініціативи» у рамках акції «Батарейкам – утилізація!» розмістив урну для збору відпрацьованих батарейок на території одного з корпусів Івано-Франківського національного університету нафти і газу. Результат порадував – 27 кг батарейок за 2 місяці збору.

 

Минулого тижня стаціонарний пункт збору у вигляді великої батарейки “Duracell” з’явився на фасаді магазину “Husky-спорт”, що по вулиці Василіянок, 68. Ця урна — приватна ініціатива власників магазину та Інтернет-спільноти “Типовий Франківськ”, яким не байдужий стан довкілля. “Не можна думати лише про гроші. Ми живемо у цьому місті, тут будуть жити наші діти. Треба подумати про те, що ми залишимо після себе”, – зауважує співвласниця магазину Юлія. Відпрацьовані батарейки відсилають на переробку до Львова. Найближчими днями таку ж урну “Duracell” розмістять у кав’ярні “Говорить Івано-Франківськ” (площа Ринок, 8) та у кількох супермаркетах і торгових центрах міста. Адреси усіх пунктів збору буде надруковано у наступних номерах “ГК”.

 

Наталка ГОЛОМІДОВА