Часто батьки самі псують очі дітям. Більше 30% дітей дошкільного віку мають приховані проблеми із зором, констатує медична статистика. Пізніше, переважно в школі, ці проблеми виявляються як захворювання і погіршення зору, позначаються на навчанні і самопочутті, призводять до дратівливості, можуть провокувати нервові порушення. Щоби зберегти оченята своїх дітей здоровими, слід дотримуватися кількох нескладних правил. Яких саме, наш кореспондент з’ясовував разом із дитячим офтальмологом, лікарем вищої категорії Марією Холопенко.

Від трьох до шести: особливості погляду

Якщо дитині виповнилося три роки, вважайте, що настав час обов’язкового візиту до дитячого окуліста. З цього віку і надалі дитину слід показувати спеціалісту-офтальмологу хоча б раз на рік. Це у тому випадку, якщо дитячі очі здорові і батьки не зауважують візуальних порушень зорового апарату та змін у поведінці дитини. Є випадки, коли до лікаря треба звертатися терміново, зауважує Марія Холопенко.

«У віці до трьох років дитина, як правило, не може зрозуміло описати, що і як вона бачить, – пояснює дитячий офтальмолог. – Дітям узагалі не властиво скаржитися на зір, бо вони ще не знають, як це бачити добре і бачити погано. Адже в цьому віці – від народження і до трьох років – їхній зоровий апарат ще тільки формується. Це період, коли встановлюється фокус, розвиваються зорові рефлекси. Порушення зору виявляються не у скаргах, а у поведінці дитини. Наприклад, коли вона підносить книжечку близько до очей. Чи коли мружиться. Або повертається до того, що розглядає, боком. Усе це ті перші «дзвіночки», які мали би спонукати батьків якнайшвидше відвідати окуліста». 

У таких випадках, констатує лікар, уже виявляються порушення – спазм, короткозорість та інші, які потребують корекції і лікування. Але ж їм можна було запобігти. Для цього потрібно лише бути уважними до дитини і вчасно та регулярно показуватися спеціалісту. «На жаль, дуже рідко мама звертає увагу на зір дитини трьох-п’яти років. Тому здебільшого порушення виявляють уже перед школою, коли діти проходять обов’язкову медкомісію. Проблеми – задавнені. І зір у дітей дуже часто вже низький».

Коли треба бігти до лікаря

Спеціалісти констатують, що 30-40% дітей дошкільного віку мають порушення зору. А на час закінчення школи такі виявляють у кожного другого. Найбільш поширені проблеми, з якими звертаються до дитячого офтальмолога, такі.

Коли дитина косить. Очі починають «забігати» рано – в півтора-два рочки. Це, як правило, виявляють, коли дитина розглядає книжки, малює, дивиться мультики. «Косоокість – серйозна проблема, – попереджає Марія Холопенко. – Іноді батьки перебувають під впливом стереотипів: мовляв, нічого, дитина переросте, все минеться. Не минеться. Таке порушення не проходить, а посилюється, і з часом його стає дедалі важче коригувати».

До офтальмолога треба звертатися з першими ознаками косоокості. Якщо дитина косить, розтлумачує лікар, у неї немає бінокулярного зору. Тобто така дитина бачить як одноока. «Людина взагалі-то бачить мозком, – конкретизує Марія Холопенко. – Очі як «віконця мозку» мають бути чисті і прозорі. Осі очні повинні бути паралельні, тоді зображення з кожного ока зливаються і дитина бачить чітку картинку. Коли є косина і осі не збігаються, у дитини встановлюється монокулярний зір – немає чіткого зображення, вона бачить кожним оком окремо. З часом іде зорове навантаження на якесь одне око, а функції іншого поступово затухають. У дорослому віці косину можна косметично виправити. Але мозок перебудувати на інше бачення практично неможливо. П’ять років косини для мозку – це колосально багато, і ми вже не можемо навчити дитину дивитися двома очима».

Короткозорість. Це порушення провокує рання зорова робота, не властиве для віку зорове навантаження. Через що спочатку розвивається спазм очних судин, а потім короткозорість. Якщо розлад не лікувати, він прогресує. З ростом «мінусів» настають незворотні зміни на очному дні, які вже загрожують серйозними ускладненнями. Для дівчаток це загрозливий стан під час вагітності і пологів. Втрачається якість життя.

Батьки можуть розпізнати короткозорість на ранній стадії, відзначає лікар. Про таке порушення свідчить погляд з-під брів – таким чином короткозорі діти фокусують зображення. Загалом, діти з такими розладами часто примружуються, хмуряться. «Ми бачимо характерний погляд і вже знаємо: дитина ця короткозора, – каже Марія Холопенко. – І я часто питаю батьків: хіба ви не бачили цей погляд з-під лоба?.. Треба було бігти до лікаря».

Астигматизм, далекозорість – теж поширені вади зору у дітей. Ці розлади також потребують негайної корекції. «Ми коригуємо дітей навіть з 8-ми місяців», – дає надію дитячий окуліст.

Сучасний підхід

Чим швидше звернемося до спеціаліста, тим ефективнішу допомогу отримаємо, тим імовірніше зможемо запобігти порушенням. «Є дітки, у яких ми в кінці лікування знімаємо корекцію окулярами і відпускаємо їх у життя зі 100% зором, – продовжує офтальмолог. – Якщо батьки свідомі і виконують настанови лікаря, а не сусідки, то мають ефект. Окрім того, тепер лікарі володіють новими технологіями корекції зору…»

Існує можливість виправити зір без хірургічного втручання. Для кожного пацієнта складається індивідуальна програма лікування, в якій застосовуються спеціальні комп’ютерні лікувальні програми, що сприяють підвищенню гостроти зору, нормалізації функцій ока. Таке лікування призначають з трьох років.

Для корекції порушень застосовують таку унікальну технологію, як амбліокор. Це дає змогу коригувати і запобігати спазму, короткозорості, амбліопії, далекозорості, астигматизму, незалежно від віку і ступеня тяжкості. Суть методу – в розвитку природної здатності мозку відновлювати змінене на сітківці ока зображення. Мозок має набір рефлекторних механізмів, за допомогою яких це зображення коригується – і стає більш чітким. Метод дозволяє активізувати природні механізми мозку в процесі відновлення зображення – вмикається принцип саморегуляції. Це дає колосальний лікувальний ефект.

Вдаючись до апаратного лікування, важливо поцікавитися, чи мають спеціалісти кабінету, клініки тощо ліцензію Мінохорони здоров’я на медичну практику за напрямком «дитяча офтальмологія». Ліцензія свідчить про рівень обстеження і надання допомоги, а також про відповідальність лікаря за результат. «Працювати з дитиною повинен виключно дитячий офтальмолог, – наголошує Марія Холопенко. – Оскільки офтальмологія доросла і дитяча – це різні спеціальності і відмінні напрями допомоги. “Дорослий” офтальмолог, який поважає себе, не буде братися лікувати дитину. З малюком треба йти до дитячого спеціаліста».

Раз на рік дітей від трьох років слід обов’язково показувати дитячому офтальмологу. Важливо пам’ятати, що дітки переважно не скаржаться. Тому важливо, щоби їх регулярно оглядав спеціаліст.

На батьківській совісті

У більшості випадків батьки самі провокують порушення зору своїх дітей. Перегляд мультфільмів, кінофільмів, комп’ютерні ігри тощо – це надважка робота для дитячої зорової системи. Дітям до трьох років, застерігає лікар, не можна дивитися ані телевізор, ані планшет, ані гратися в комп’ютерні ігри. «Дуже часто батьки з гордістю і радістю кажуть, що їхня дитина в 9 місяців уже володіє комп’ютерною мишкою. Це зараз поширена практика. Дорослі не розуміють, що вони шкодять дитині – перевантажують її ще не сформований зоровий апарат. Плаский екран, рідкокристалічний монітор не впливають на той факт, що постійні навантаження стають причиною розладів і хвороб».

Отже, дошкільнятам рекомендовано дивитися телевізор максимум 15-20 хвилин на день. Школярам-початківцям – до 40 хвилин. І то цей час треба ділити на два підходи з перервою, як мінімум, хвилин п’ять. Категорично не можна дозволяти малечі «зависати» перед екраном чи монітором на три-чотири години безперервно. Це – шлях до порушень. І навіть дорослим, які працюють з комп’ютером, бажано влаштувати свій робочий день так, щоби кожні дві години мати технологічну перерву – 10 хвилин відпочинку із обов’язковою зоровою гімнастикою. Останню слід добирати не з форумів і соцмереж, а зі спеціалістом – виходячи з індивідуальних особливостей зорового апарату.

Батькам школярів, радить дитячий офтальмолог, варто наполягати, щоби їхніх дітей пересаджували – щомісяця, впродовж усієї початкової школи. Недопустимо затемнювати тюлями й шторами вікна у навчальних кабінетах. При порушеннях постави слід практикувати комплексне обстеження та корекцію – і в ортопеда, і в окуліста.

Для зміцнення зорового апарату та профілактики порушень показана фізична активність. Наприклад, короткозорість коригують за допомогою ігрових видів спорту. Це бадмінтон, теніс, баскетбол, волейбол. Перемикання фокусу є  своєрідною зарядкою для очей. Корисні гімнастика і плавання – вони розвивають плечовий м’язовий пояс і одночасно покращують кровопостачання головного мозку та органів зору. Силові види спорту краще виключити.

Наталія КУШНІРЕНКО