Середина квітня – час йти до лісу. Щойно зійшов сніг, як на Прикарпатті розпочався сезон березового соку. Сідаємо у машину до фронтмена гурту «Кораллі» Віталія Чупака і їдемо на «плантацію» збирати березові сльози.

Сьома ранку. Усього кілька кілометрів за Франківськом зупиняємося. У лісі холодно, голо і вогко, немає ще ніякої зелені. Маленькі острівці снігу на суцільному чорному килимі з торішнього листя виглядають трохи космічно. Сюрреалізму картинці додають пластикові пляшки, які стирчать практично з кожної берези. Оце так виробництво! «Моя плантація дуже маленька, усього 20 пляшок, зауважує Віталій. – Решта – то сусідів». Незважаючи на ранню годину, сусіди вже свій сьогоднішній урожай зібрали. Їхні пляшки порожні. Віталій каже, що ми приїхали запізно. За соком переважно їдуть о 5-6-ій ранку.

Кожна плантація має свої межі. Кожен знає, де саме його пляшки, і дотримується маршруту їх закладання з року в рік. Разом з поетом Василем Карп’юком утрьох приступаємо до роботи. По одній знімаємо з дерева пляшки і переливаємо їх вміст у великі бутлі. Але перед тим – обов’язковий ковток холоднющого соку! Я вперше куштую натуральний, щойно з дерева, а не з банки, березовий сік. Прозорий, як сльоза, на смак нагадує джерельну воду з солодкавим присмаком. Цей ще цілком ранній, тому смак слабо виражений. «Цього року через снігопади було важко прорахувати, коли пора збирати сік”, – каже Віталій. Коли зійшов сніг, разом з братом вони ставили «проби». Коли ледь-ледь крапає – ще зарано. Сік почав добре текти тижні зо два тому.

Кільканадцять хвилин – і у хлопців вже повні бутлі соку. До вечора пляшки вже знову наповняться. За ними поїде брат Віталія. Чергуючись, вони їздять на «плантацію» двічі на день.  Деколи трапляються проколи. Буває, приїжджаєш, а твої пляшки порожні – значить комусь не вистачило соку і взяли твій. А буває, що приходить лісник і забирає собі весь сік, який тільки може забрати. Тоді страждають усі», – каже Віталій.

Вперше він почав їздити за соком десять років тому. Швидко опанував технологію вставляння трубочок. Каже, пластикові пляшки, попри свою огидність з точки зору екології, для збирання соку пасують ідеально. Скляну банку важко припасувати до трубки, а пластикова пляшка висить на ній навіть повна. Після приїзду додому Віталій розвозить сік друзям. «Значно приємніше прийти до друзів із пляшкою корисного соку, аніж з пивом», – каже він. Сам щодня випиває по кілька шклянок. Частину батьки закручують у банки на зиму. Інша частина зброджує на квас, у якому повністю зберігаються усі цілющі властивості соку.

 

Випиваючи по кілька склянок соку щодня, ви незабаром відчуєте приплив сили та бадьорості, а звична весняна слабкість відступить. У березовому соці міститься велика кількість корисних мікроелементів, солі кальцію, магнію та заліза, тому він особливо корисний при анемії. В час розпускання бруньок береза випліскує у сік усі життєві сили, які накопичила впродовж зими, тому він такий корисний і цілющий.

 

За допомогою березового соку руйнують камені у сечовому міхурі, промивають нирки та печінку, виводять з організму шкідливі речовини, «оздоровлюють» кров. Ефективний березовий сік також при екземах, псоріазі та трофічних виразках (для зовнішнього застосування). Сік використовують також для лікування виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, туберкульозу легень, бронхіту, радикуліту, подагри та артриту – усі хвороби, які допомагає лікувати березовий сік, не перелічиш! Пити сік по одній склянці рекомендують 3-4 рази на день, найкраще – за півгодини до їжі.

 

Наталка ГОЛОМІДОВА