У Краєзнавчому музеї виставили півсотні плащаниць з колекції Архикатедрального Митрополичого собору Святого Воскресіння. До уваги глядачів живописні плащаниці з Галичини та різних куточків України, виконані знаними художниками та народними майстрами. Найстарішу плащаницю датують кінцем XVІII століття.

 

 

Збирати колекцію плащаниць 8 років тому розпочав адміністратор парафії Катедри отець Юрій Новицький. “Якось перед Великоднем, коли ми мали виносити нашу плащаницю в Катедрі, мене раптом огорнув страх. У нас одна-єдина плащаниця, я почав боятися, якщо з нею, не дай Боже, щось станеться, що я маю людям показати?” – пригадує отець Новицький. Розпочалися пошуки альтернативи для катедральної плащаниці. На збирання колекції отця надихнув вірш Богдана Лепкого про те, що навесні, коли тане сніг і оживає природа, щороку оживають плащаниці на кам’яних престолах у церквах. Вже давно немає художника, який малював плащаницю, а вона живе.

 

Плащаниці, які потрапили до колекції, — це врятовані скарби. Люди самі почали приносити їх до катедри, дізнавшись, що вони комусь можуть бути потрібні. Зазвичай, старі плащаниці спалювалися, а художникам замовляли нові полотна. Відтак отець Новицький відчув у собі місію не дати знищити сакральний скарб. Попри величезну мистецьку й історичну цінність, ці плащаниці є надзвичайно потужними духовними артефактами. Варто побути серед них хоч кілька хвилин, щоб відчути на собі їхню сильну енергетику. “Кожна плащаниця є дуже дорога моєму серцю, тому що я відчуваю всі ті молитви, ті сльози і болі, які люди несли раз у рік до тої плащаниці”, – підкреслює Юрій Новицький.

 

У Катедрі зберігається понад сто плащаниць. Половину з них довелося законсервувати, щоб зберегти полотна бодай у тому стані, в якому їх знайшли. Як пояснює реставратор Валерій Твердохліб, плащаниці є недовговічними і не пристосовані до тривалого  зберігання: “Це не ікона на дошці, яка може зберігатися дуже довго. Плащаницю малюють на полотні. Вона зберігається у скрученому стані, перед Великоднем, коли її виставляють у церкві, її розкручують, потім знову скручують. Від цього фарба тріскається і облущується”. Максимальний вік плащаниць — сто років. На виставці переважно плащаниці з другої половини ХІХ — першої половини ХХ століття.

 

На плащаницях з різних регіонів України зображена різна кількість осіб. Єдиного канону щодо цього немає, хоча вважається, що, оскільки Ісус Христос лежав у гробі сам, довкола нього не має бути інших фігур. На виставці представлено чимало таких плащаниць. Втім, у Галицькій традиції довкола Ісуса Христа на плащаниці зображали ще кількох осіб, зокрема, Никодима, Діву Марію та інших, які брали участь у похороні Христа. Усі вони символізують людей, які сьогодні приходять вшанувати Спасителя.

 

Наталка ГОЛОМІДОВА

 

Довідка: Плащаниця — це плат великого розміру із зображенням відбитку Ісуса Христа. Плащаниця Ісуса Христа використовується під час Богослужіння Великої П’ятниці та Великої Суботи перед Великоднем. В центральній частині плащаниці, як правило, зображена ікона “Покладення до гробу”, яка описує євангельську сцену погребіння Ісуса Христа. По периметру зазвичай робиться золотий напис: “Благообразний Йосип з древа снем пречистое Твое тело, плащаницею чистою обвив, и благоуханьми во гробе нове покрив положи”.